Харківський національний технічний університет сільського господарства і мені п. Василенка
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання
лабораторно - практичної роботи
з основ екології і інженерної екології
«Визначення розбавлення у водотоках та необхідного ступеня очищення стічних вод»
Затверджено на
засіданні кафедри фізики,
хімії і агрономії
Протокол
№5
від
29.01.2013
р.
Затверджено на
засіданні Методичної ради ННІ
ПХВ Протокол
№5
від 30.01.2013
р.
Харків 2013
О.В. Солошенко, А.М. Фесенко, Н.Ю. Гаврилович, С.І. Кочетова, Л. С. Осипова, В.І. Солошенко, Безпалько В.В.
Визначення розбавлення у водотоках та необхідного ступеня очищення стічних вод: Методичні рекомендації до виконання лабораторно – практичної роботи з основ екології і інженерної екології. – Х.: ХНТУСГ, 2013. – 24 с.
Рецензенти:
Л.Г. Зайцева, доцент /Харківський національний технічний університет сільського господарства ім. П. Василенка
В.В. Юрченко - к. с.-г. н., доцент /Харківська державна зооветеринарна академія
Методические
указания предназначены для приобретения
практических навыков оценки
влияния
сброса сточных вод на кaчество
воды в водных объектах.
В
методических указаниях приводится
определения коэффициента разбавления,
предельно допустимых сбросов и
необходимой эффективности работы
очистных сооружений.
Рассчитаны
для студентов высших учебных заведений
технических специальностей.
©
О.В.
Солошенко, А.М. Фесенко, Н.Ю. Гаврилович,
С.І. Кочетова, Л. С. Осипова, В.І. Солошенко,
Безпалько В.В. 201
3
©
Харківський
національний
технічний
університет сільського господарства
імені Петра Василенка
2013
Лабораторно – практична робота визначення рівня розбавлення у водотоках та необхідного ступеня очищення стічних вод
Мета: навчитись:
Розраховувати розбавлення забруднюючих речовин на відстані контрольного створу;
Визначати величину гранично допустимого скиду (ГДС);
Визначати необхідну ефективність роботи та обирати оптимальну схему очисних споруд.
Робота промислового підприємства завжди пов’язана зі споживанням води. Вода використовується в технологічних і допоміжних процесах або є складовою продукції, що випускається. При цьому утворюються стічні води, які скидаються у найближчі водні об’єкти.
Стічні води можна скидати у водні об’єкти, за умови дотримання гігієнічних вимог до води водного об’єкту в залежності від виду водокористування.
Відповідно до вимог «Правил охорони поверхневих вод» [5], усі водні об’єкти поділяються на два види водокористування:
1 вид – господарсько-питне і культурно-побутове водокористування;
2 вид – рибогосподарське водокористування.
Кожний вид водокористування поділений ще і на категорії.
Господарсько-питне і культурно-побутове водокористування. І категорія – водні об’єкти, що використовуються як джерела господарсько-питного водопостачання і для водопостачання підприємств харчової промисловості.
ІІ категорія – водні об’єкти, які використовуються для купання, занять спортом і відпочинку населення.
Рибогосподарське водокористування. Найвища категорія – місця розміщення нерестилищ, масового нагулу і зимувальних ям особливо цінних видів риб і інших промислових водних організмів.
І категорія – водні об’єкти, що використовуються для збереження і відтворення цінних видів риб, які мають високу чутливість до вмісту кисню.
ІІ категорія – водні об’єкти, що використовуються для інших рибогосподарських цілей.
Під час скиду стічних вод у водні об’єкти норми якості води водного об’єкту у розрахунковому створі, розміщеному нижче випуску стічних вод, повинні відповідати санітарним вимогам в залежності від виду водокористування.
Норми якості води водних об’єктів включають:
Загальні вимоги до складу і властивостей води, водних об’єктів в залежності від виду водокористування;
Перелік гранично допустимих концентрацій (ГДК) нормованих речовин у воді водних об’єктів для різних видів водокористування.
В розрахунковому створі вода повинна задовольняти нормативні вимоги. Як норматив використовується гранично допустима концентрація – ГДК.
Усі шкідливі речовини, для яких визначені ГДК, поділяються за лімітуючими показниками шкідливості (ЛПШ). Якщо речовини належать до одного ЛПШ, то необхідно враховувати ефект сумації цих речовин у водному об’єкті.
Для водних об’єктів розрізняють такі класи ЛПШ: санітарно-токсикологічний, загальносанітарний і органолептичний, а для об’єктів рибогосподарського водокористування – ще й рибогосподарський.
Процеси, що змінюють характер речовин, які надходять у водний об’єкт, називають процесами самоочищення. Сукупність розбавлення і самоочищення складають знешкоджуючу здатність водного об’єкта.
Під час скиду стічних вод у водні об’єкти господарсько–питного і культурно-побутового водокористування розрахунковий створ повинен встановлюватись на водотоках на відстані одного кілометра вище найближчого за течією пункту водоспоживання (водозабір для господарсько-питного водопостачання, місця купання, організованого відпочинку, території населеного пункту тощо), а на непроточних водоймах – на відстані одного кілометра в обидва боки до пункту водокористування.
Під час скиду стічних вод у водні об’єкти рибогосподарського водокористування розрахунковий створ визначається у кожному конкретному випадку органами місцевого самоврядування, але не далі ніж 500м від місця скиду стічних вод.
Під час скиду стічних вод у водні об’єкти санітарний стан водойм у розрахунковому створі вважається задовільним, якщо виконується наступна умова:
,
де С – концентрація речовини в розрахунковому створі;
СГДК – гранично допустима концентрація речовини;
z – кількість речовин з однаковим ЛПШ.