2.2. Карти сучасного стану природних ресурсів й антропогенних ландшафтів.

Ці карти призначені для характеристики сучасного стану природних ресурсів на певний строк з обліком природної й антропогенної видозміни ландшафтів. Складання таких карт у вигляді самостійних картографічних продуктів доцільно для територій, що уже освоєні господарською діяльністю. Для слабко освоєних регіонів виправданий показ антропогенного порушення природних комплексів на ландшафтній карті. У цьому випадку динамічні характеристики геосистем відображаються шляхом введення в легенду ландшафтної карти характеристик факторально-динамічних рядів природних комплексів, а також відокремленням у легенді спеціального розділу, що включає характеристику антропогенної видозміни геосистем.

Основний зміст карт сучасного стану навколишнього середовища, що складають за матеріалами космічних фотозйомок, визначається переліком тих відомостей, які необхідно мати для науково обґрунтованого прогнозу й планування господарських заходів. Так, для розробки рекомендацій по зниженню негативного впливу господарської діяльності на навколишнє середовище необхідні дані, що характеризують сучасний стан як всієї території в цілому, так й окремих її компонентів.

Найбільш важливими є показники розподілу земельного фонду, характер його використання в народному господарстві, стан земель і сільськогосподарських угідь. При характеристиці розподілу земельного фонду на картах повинні бути виділені території, зайняті під сільськогосподарські угіддя, лісовий фонд, водний фонд, території міст і промислових комплексів, транспортні магістралі, зони рекреації й заповідні території, нарешті, ділянки земель, що не використовуються у народному господарстві. Для земель сільськогосподарського використання на карті повинен знайти відображення функціональний поділ орних земель на богарні й зрошувані, сади й виноградники, косовиці, пасовища й ін.

Для подальшого прогнозування можливих антропогенних змін навколишнього середовища й для прийняття науково обґрунтованих рішень по раціональному використанню природних ресурсів необхідні дані про їхній стан. У зв'язку із цим на картах повинен знайти відображення сучасний стан земель.

Для земель сільськогосподарського використання повинні бути виділені площі зрошуваних або осушених земель, території, порушені процесами ерозії, що вибули із сільськогосподарського використання в результаті порушення іншими процесами або господарською діяльністю (порушених при видобутку корисних копалин або при торфорозробках, території, зайняті під терикони, відвали й ін.). На картах повинні бути відображені також території, де спостерігаються несприятливі для господарського використання процеси: засолення земель, опустелювання у зв'язку з недостатністю води, інтенсивна ерозія, заболочування або забруднення пром-відходами й т.д. Для визначення можливих джерел забруднення навколишнього середовища необхідний показ розподілу по площі як промислових, так і сільськогосподарських джерел забруднення. Так, крім картографування міських агломерацій і промислових комплексів, необхідний показ сільськогосподарських поселень і тваринницьких комплексів, розміщення гірськодобувної промисловості із супровідними її явищами (шлакосховища, відвали й ін.).

Для планування охорони й раціонального використання тих або інших природних ресурсів необхідні більш детальні дані по кожному з них. Наприклад, по водних ресурсах необхідний показ на картах площі озер й їхньої зміни, показ евтрофованих водойм, площі водойм і каналів із зонами їхнього впливу (періодичного затоплення й підтоплення). Для міських агломерацій варто відобразити характер використання міських територій: загальна територія, з неї - селітебна, промислово-складська, транспортна, лісу, лісопарки, неміське використання.

Для охорони й раціонального використання земельних ресурсів необхідний показ всієї господарсько використовуваної території, освоєної під сільськогосподарські угіддя (ріллі, багаторічні посадки, косовиці, пасовища, поклади), території, зайняті під різні види забудови, у тому числі різні населені пункти, промислові й промислово-тваринницькі комплекси, території, покритої лісами, зайнятої болотами (верховими, перехідними, низинними), з показом розташування торф'яних родовищ, території, де проведені вже захисні заходи (закріплення й залісення схилів, берегів водойм і рік, пісків; проведене розчищення, протиерозійні заходи й т.д.).

Для характеристики лісових ресурсів на картах повинен бути показаний розподіл площі основних лісоутворюючих порід по групах віку для хвойних, широколистих і дрібнолистих лісів, виділення площ лісів I групи з показом лісів зеленої зони, курортних, поле-грунтозахисних, водоохоронних і водозахисних, захисних лісосмуг уздовж доріг. Крім безпосередніх відомостей про стан лісового фонду для правильної оцінки й рекомендацій з охорони й експлуатації лісів необхідні відомості про екологічні умови території, у тому числі й зайняті лісом: про ґрунтовий покрив, рівень залягання й режим ґрунтових вод й ін.

Карти сучасного стану лісового фонду повинні відображати також площі ушкоджених лісів: при пожежах; навалі комах; у результаті промислового забруднення навколишнього середовища; а також результати вирубки лісів.

Характер сучасного стану навколишнього середовища був би не повним без показу територій з особливо охоронним режимом: заповідників, заказників, національних парків.

Навіть цей неповний перелік відомостей, необхідних для показу на картах, спрямованих на забезпечення заходів щодо охорони й раціонального використання природних ресурсів, показує, що ці карти повинні містити дані інвентаризації й оцінки земельних, водних, лісових ресурсів.

Центральне місце в серії карт, що відображають сучасний стан природних ресурсів для господарсько освоєних регіонів, займає комплексна карта використання земель.

Карти використання земель показують сформовану диференціацію території залежно від характеру її використання, що дає цілісне представлення про земельний фонд території, наявності земельних ресурсів і географічної локалізації земельних угідь.

Оглядові карти використання земель за останні 20- 30 років одержали широке поширення. У цей час роботи зі складання таких карт ведуться в багатьох організаціях практично у всіх країнах.

Залежно від показників, які покладені в основу складання карти розглянутої тематики, вони діляться на загальні й часткові. Часткові карти складаються на основі часткових характеристик і передають особливості розміщення угідь тільки загалом, оскільки єдиною ознакою при виділенні контурів на карті служить переважаючий вигляд угідь або вигляд використання, наприклад розміщення орних земель. Загальні карти використання земель створюються по сукупності показників і відображають або розподіл земельного фонду по угіддях, або розподіл земель по основному господарському призначенню. Як правило, всі ці карти є аналітичними, тому що в основі їхнього складання лежить аналітичний принцип побудови.

Останнім часом з'явився ряд карт, що істотно відрізняються від раніше виданих як по змісту, так і по детальності зображення. До них відносяться карти використання земель, поміщені в регіональних атласах. Великим досягненням цих карт є застосування при виділенні того або іншого виду використання земель або їхніх сполучень не тільки якісних, але й кількісних характеристик. Завдяки застосуванню цих показників карти використання земель здобувають типологічний комплексний характер.

Подальше вдосконалювання методики створення дрібномасштабних карт використання земель пов'язане із застосуванням космічних знімків і впровадженням автоматизації в процесі їхнього складання. Космічні знімки дозволяють скласти як загальні, так і часткові карти використання земель.

Основним змістом карт, складених по космічних фотоматеріалах, є орні землі, природні кормові угіддя, ліси, багаторічні насадження, поливні землі, землі міських і сільськогосподарських поселень, промисловості й транспорту, землі, що не використовуються в господарстві, і інші категорії земель, які об'єктивно відображаються на знімках і дешифруються головним чином по прямих ознаках (по тону, кольору, формі об'єктів, розмірах, тобто структурі зображення). Крім того, космічні знімки дозволяють у ряді випадків оцінити стан посівів, виділити структуру сільгоспугідь, розділити сільськогосподарські культури. Все це дає можливість створити детальну, об'єктивну й сучасну карту розглянутої тематики. В основу складання карт використання земель по космічних фотоматеріалах покладені ті ж принципи, що й при створенні аналогічних карт традиційними методами. Однак космічні знімки дозволяють виявити зв'язок розміщення угідь із ландшафтом місцевості й, у першу чергу, із ґрунтами й рельєфом, які різко впливають на сільськогосподарське використання земель, а також характер границь угідь, конфігурацію й орієнтування. Причому кожен вид сполучень відповідає певному природному типу місцевості. Наприклад, ділянки зі сполученням ріллі, природних кормових угідь і невикористовуваних земель (частка ріллі переважає) приурочені до лісової зони, головним чином до моренних рівнин, на пологих схилах яких розташовується рілля, а пасовища й косовиці чергуються із чагарником і лісом і займають більш знижені ділянки. Таким чином, при створенні космофотокарт використання земель досить перспективним є ландшафтно-індикаційний принцип складання.

При розробці космофотокарт використання земель застосовуються різні картографічні, літературні й статистичні матеріали.

Рис. 2. Використання земель району Чограйського водосховища (Ставропольський край, Калмицька автономія). Фрагмент схеми дешифрування збільшеного космічного знімка.

Як приклад, на Рис. 2 наведений фрагмент попереднього оригіналу карти використання земель, на якому показане використання земель й їхній сучасний стан. Для ріллі богарного землеробства 1 виділені ділянки із сильною лінійною ерозією 2 і зі слабким площинним змивом 3. На схемі також показана рілля зрошуваного землеробства 4, сади 5, лісопосадки й полезахисні смуги 6, городи 7, напівпустельні пасовища відгінного тваринництва 8 і луки 9. Крім цього виділені ділянки, що невикористовуються в господарстві в результаті розвитку природних або антропогенних несприятливих процесів. Так, виділяються болота й заболочені (підтоплені) землі 10, солончаки й засолені землі 11, обриви й зсуви 13, ріки, ерозійні борозни, яри 14.

На даному знімку виділяють добре видимі антропогенні об'єкти: кар'єри й виїмки 12, канали 15, населені пункти 16, окремі будови й кошари зі знищеною навколо рослинністю 17, лінійні споруди — магістральні дороги 18, ґрунтові дороги 19, гребля водойми 20.

До комплексних карт використання земель безпосередньо примикають карти антропогенної видозміни ПТК.

При використанні аеро- і космічних фотознімків, виконаних за останнє десятиліття, необхідно враховувати те, що на них знаходяться, як правило, вже видозмінені за рахунок антропогенного впливу ПТК. Це пов'язане з тим, що антропогенний вплив на навколишнє середовище настільки зріс, що зараз важко знайти зовсім незмінену ділянку суші. У зв'язку із цим, крім природних виділяються антропогенні ландшафти й формується особливий напрямок у географії.

Поки що немає єдиної думки, що називати антропогенним ландшафтом, тому одні зараховують до антропогенного (або культурного) ландшафтів будь-які природно-територіальні комплекси, де є будь-який антропогенний вплив; інші - визнають антропогенними тих, де такій зміні піддалися основні компоненти: літогенна основа, гідросфера, клімат. Ще більш різні класифікаційні побудови для характеристики антропогенного впливу на середовище. Так, наприклад, будуються класифікації як по характеру антропогенних факторів (аграрні, лісові, селітебні, транспортні й т.д.), так і по генезису цих впливів (техногенні, пірогенні й т.д.).

У даній роботі розрізняють антропогенно змінені і антропогенні ПТК. Під першими розуміють ті, у яких один або кілька компонентів ландшафту змінені в результаті господарської діяльності. Властиво антропогенними ПТК є, у нашому розумінні, ті, усі компоненти яких незворотньо змінені, включаючи літогенну основу й рельєф, і людиною створені штучні комплекси, подальший розвиток яких може проходити залежно від природних умов регіону й подальших антропогенних впливів.

З огляду на можливості дешифрування космічних знімків для складання карт антропогенно змінених й антропогенних ПТК, розроблена класифікація природно-територіальних комплексів по ступеню зміни за рахунок антропогенного впливу (Табл. 10).

Антропогенні фактори, що змінюють природну (ландшафтну) сферу, розглядаються залежно від сили й напрямку впливу, вираженого у фізіономічних компонентах ландшафту. Так, у першому наближенні можуть бути виділені три категорії територій:

1) такі, що не використовуються в господарстві, де зміни природного середовища можуть бути мінімальними через випадкові причини;

2) слабко використовувані при екстенсивному веденні господарства, де зміни ландшафтів викликані ненавмисно;

3) повністю освоєні при інтенсивному веденні господарства, де зміни природного середовища можуть бути не тільки побічними, але й цілеспрямованими.

Такі незворотньо змінені ПТК властиво і є антропогенними. Антропогенні ПТК можуть бути або культурними, де ведення господарства проводиться раціонально з максимальним використанням екологічного потенціалу території, або переходити в порушені, коли експлуатація природних ресурсів здійснюється нераціонально або вона закінчена, а територія не доведена до нормального стану. Такі ПТК, хоча й антропогенні, але використання природних ресурсів є нераціональним, і вони відносяться до категорії порушених. Цей поділ представлений у Табл. 8 й 9.

Прикладом порушення ландшафтного комплексу, виявленого по прямих дешифрувальних ознаках на космічних фотознімках, може служити Південно-Східний Устюрт. Ця в минулому винятково пасовищна територія за останні десятиліття інтенсивно вивчалася й освоювалася. Рівнинність території, гарна прохідність для автомашин послужили причиною надзвичайно сильного порушення грунтово-рослинного покриву безладно розташованими дорогами, ширина яких іноді досягає 10-15 км. Значні порушення рослинності спостерігаються на ділянках розвідницького буріння, де, крім усього, територія значно засмічена побутовими й технічними відходами, метало-брухтом, залита нафто-продуктами й т.д. (Рис. 3). Найбільш повні комплексні карти використання земель можуть бути отримані за матеріалами космічних фото-знімків із залученням інших матеріалів: топографічних і спеціальних карт, фондових і літературних джерел. При такому підході карти повинні бути більш насичені.

Ці матеріали допомагають провести систематизацію основних видів використання земель досліджуваної території і її можливі антропогенні зміни. При необхідності крім комплексної карти антропогенно змінених й антропогенних ПТК можуть бути складені по космічних фотоматеріалах часткові, покомпонентні карти, які складаються з урахуванням специфіки досліджуваного компонента ландшафту.

Таблиця 8

Класифікація природно-територіальних комплексів (ПТК) по ступені їх видозміни під дією антропогенного впливу

Тип ПТК	Ступінь видозміни	Критерії виділення	Приклади ПТК
			Порушених	Культурних
Природний	—	Усі компоненти не змінені	—	—
Антропо-генно змінений	Мало змінений	Слабко змінені елементи рослинного покриву (вегетативної потужності рослин, флористичного складу сполук при незмінених домінантах — едифікаторах)	Ліси резервні, болота	Лісопарки
	Слабко змінений	Слабко змінені елементи ґрунтового покриву (ущільненість верхнього шару, його структура, при збереженні типових рис), сильно змінені склад і структура рослинних сполук, аж до повної заміни природної рослинності на культурну й зміни едифікаторів	Пасовища з нерегульованим навантаженням	Розорані цілинні землі
	Змінений	Сильно змінена або знищена природна рослинність (зміна едифікаторів), змінений грунтоутворюючий процес, що приводить до формування інших типів ґрунтів; змінені умови живлення й режим ґрунтових вод, глибина їхнього залягання, змінений водно-сольовий баланс території	Суцільні вирубки лісу, підтоплені землі, вторинні пасовища	Меліоровані орні землі
	Сильно змінений	Сильно змінена або знищена природна рослинність, відбулася зміна типу ґрунтового покриву (його структури й властивостей — зволоження, засолення й ін.), змінений водно-сольовий баланс території, утворені нові форми рельєфу; спостерігаються зміни мікроклімату	Удруге засолені землі; сильно еродовані землі	Зрошувані орні землі
Антропо-генний	Незворот-ньо змінений	Паралельно змінені або заміщені всі компоненти ландшафту, включаючи його літогенну основу (утворені нові мезоформи рельєфу, утворені нові по складу й властивостях товщі грунтоутворюючих порід і т.д.); створені штучні ПТК	Техногенні пустища (кар'єри, терикони, відвали торфорозробки)	Рекультивовані землі, водосховища, міста

Таблиця 9

Антропогенні зміни ландшафтів

Використання в господарстві	Причини зміни природних умов	Виразність змін на знімку
Немає	Випадкові	—
Обмежене	Випадкові	Слабка
Екстенсивне	При експлуатації природних ресурсів	Середня
	Побічно техногенно порушені	Слабка, середня, сильна
Інтенсивне	Цілеспрямовані зміни	Середня, сильна, дуже сильна
	Побічно техногенно порушені	Слабка, середня, сильна, дуже сильна

Рис. 3. Техногенне порушення рослинності Південно-Східного Устюрту. Фрагмент схеми дешифрування збільшеного космічного знімка. 1—4 — порушення рослинності у зв'язку з дорожнім будівництвом й їздою по цілині: 1 — залізниця, 2 — автомобільні дороги, 3 — автомобільні дороги по старих караванних шляхах, 4 — трубопроводи й інші лінійні спорудження; 5—6 — ділянки зі знищеною рослинністю: 5 — на ділянках розташування шпар глибинного буріння, 6 — біля колодязів і на перехрестях доріг: 7—8 — незмінені або слабко змінені ділянки; 7 — горбисті піски, 8 — солончаки.

Для картографічного забезпечення заходів щодо раціонального використання й охорони навколишнього середовища надзвичайно велике значення має констатація джерел промислового й побутового забруднення. По космічних фотознімках, не використовуючи додаткової інформації, отриманої традиційними або дистанційними нефотографічними методами, можливі тільки виділення й локалізація потенційних джерел забруднення навколишнього середовища. До них можуть бути віднесені промислові й гірськодобувні комплекси, населені пункти, орні землі й т.д. Дійсна якісна й кількісна оцінка небезпеки забруднення навколишнього середовища цими потенційними джерелами в цей час може бути проведена тільки за допомогою додаткових даних.

Крім розглянутих вище комплексних карт використання земель й антропогенних ПТК у серію карт сучасного стану природних ресурсів можуть входити багато інших карт, що відображають розподіл і сучасний стан водних, рослинних або земельних ресурсів (Табл. 10).

Таблиця 10

Перелік карт сучасного стану й антропогенного порушення навколишнього середовища, що складають за допомогою космічних фотоматеріалів

Види карт	Приклади
	Комплексних карт	Покомпонентних (часткових)
Карти використання природних ресурсів і сучасного стану навколишнього середовища	Використання земель	Лісогосподарські; сінокісних угідь
	Сучасного стану ландшафтів	Пасовищні; орних земель
	Меліоративних систем (меліоративного районування)	Поширення прісних ґрунтових вод й ін.
Карти антропогенного порушення природних ресурсів і навколишнього середовища	Порушення природних ландшафтів	Ерозії ґрунтів; порушення грунтово-рослинного покриву (лісів, пасовищ)
		Порушення гідрогеологічних умов й ін.
Карти можливого забруднення навколишнього середовища	Розміщення потенційних забруднювачів навколишнього середовища	Регіональної захищеності підземних вод від забруднення