Тема 6. Деякі перспективи організації робіт з комплексного тематичного картографування природних ресурсів за космічними фотоматеріалами.

Великі експериментальні роботи, які проводяться по комплексній картографічній інвентаризації природних ресурсів на основі космічної фотоінформації, у тому числі й для картографічного забезпечення заходів щодо охорони й раціонального їх використання, дають підстави для деяких узагальнень і пропозицій по організації такого тематичного картографування. Специфіка складання тематичних карт із використанням матеріалів космічної зйомки має дві основні особливості:

1. необхідність найбільш повного відображення взаємозв'язків у розміщенні об'єктів й явищ, склад і показники яких визначаються інтересами раціонального використання природних ресурсів й охорони середовища;

2. складність забезпечення узгодження карт, створення яких можливе тільки зусиллями фахівців різного профілю, що працюють в установах різної відомчої підпорядкованості.

Використання космічної інформації при створенні тематичних карт середніх і дрібних масштабів вимагає координованої роботи картографів, фотограмметристів, геодезистів і фахівців інших напрямків наук про Землю. Традиційні картоскладальні процеси доповнюються проведенням польових робіт і результатами обробки космічної відеоінформації як найважливішого джерела картоскладання.

Зазначені обставини ускладнюють загальну організацію робіт і керівництво ними.

Картографування заходів щодо охорони навколишнього середовища розглядається нами як органічна складова частина загальнодержавного комплексного картографування природних ресурсів країни з використанням космічних засобів. У роботі зі створення серії тематичних карт природних ресурсів будь-якого регіону на основі космічних фотоматеріалів, як правило, повинні брати участь підрозділи державної картографо-геодезичної служби, місцеві й загальнодержавні наукові й виробничі організації галузевих міністерств, відомств й Академії наук. Загальна координація роботи доручається одній з місцевих організацій, що володіє необхідними матеріальними, фінансовими й кадровими ресурсами. Картографічні роботи виконуються підрозділами Державної служби геодезії, картографії та кадастру. При головній організації формується Редакційна рада, яка відповідає за якісне виконання всього обсягу робіт і правильне вирішення принципових питань картографування.

Постійне керівництво з комплексного тематичного картографування здійснюється робочою групою (лабораторією) головної організації, у складі якої особливо важлива роль належить географу широкого профілю (ландшафтознавцю) і редактору-картографу. Участь цих фахівців і забезпечення провідної ролі в безпосередньому керівництві роботами повинне плануватися із самого їхнього початку до логічного завершення - видання підготовлених матеріалів. Поділ праці між ландшафтознавцем і редактором-картографом, участь кожного з них у редакційній роботі на різних її етапах залежать від конкретного змісту робіт, типів створюваних карт і суб'єктивних даних. Роль цих фахівців у всіх випадках дуже велика. Від їхньої підготовки, кваліфікації, авторитету багато в чому залежить якість, наукова й практична цінність створюваних матеріалів, зокрема, їхня єдність і внутрішня погодженість (системність).

Для створення комплексного картографічного твору спільними силами картографів і галузевих фахівців повинен бути розроблений попередній проект робіт. Він повинен включати обґрунтування проведення робіт й їхнє призначення; перелік створюваних карт й їхні короткі анотації (масштаб, географічна основа, тематичний зміст, тип оформлення, компонування, нарізка й ін.); послідовність підготовки вихідних матеріалів; пропозиції по складу виконавців і формах організації робіт; проект координаційного плану-графіка робіт; кошторис витрат, дані по очікуваній економічній ефективності; макети компонування.

Початковий проект робіт розробляється з ініціативи місцевих плануючих, адміністративних органів спеціально створеною робочою групою фахівців галузевих організацій і картографо-геодезичної служби (за вказівкою Державної служби геодезії, картографії та кадастру) і представляється для розгляду в місцеві директивні органи й у Державну службу геодезії, картографії та кадастру. Після затвердження проекту формуються робочі органи й Редакційна рада.

Слід зазначити велике значення якісного складання проекту. Розробка переліку документів, анотування, правильний підбір виконавців і визначення організаційних форм роботи вимагають глибокого аналізу особливостей картографованого регіону, вимог до документів потенційних споживачів карт, фотографічної й картографічної забезпеченості робіт і технічних умов їхнього виконання.

Після затвердження проекту й попередньої програми робоча група готовить завдання галузевим організаціям на підготовку вихідних матеріалів. Цей документ визначає чітку організацію робіт між робочою групою й колективом - розроблювачем карти, характер, вид і зміст розроблювальної документації й вимоги до вихідного макета, пояснювальних записок й авторських вказівок. Особливо важлива координація робіт при комплексному тематичному картографуванню з використанням космічних матеріалів, тому що далеко не всі організації в цей час мають достатній досвід у їхньому дешифруванню. У завдання включаються такі розділи, як призначення серії карт, загальна організація роботи; вимоги до спеціального змісту розроблювальної карти (показники картографування, класифікації, умовні позначки, зведення по рамках, узгодження з картами суміжної тематики й ін.); вимоги до форми вихідних матеріалів - макету, авторських вказівок, пояснювальної записки; строки й умови виконання робіт.

Збір фотографічної інформації здійснюється робочою групою паралельно з розробкою редакційних документів. Збір виконується з можливою повнотою по масштабах, видах і строках зйомки. Фотографічна, фотограмметрична обробка й топографічна прив'язка знімків виконуються централізовано, і всі зацікавлені організації забезпечуються встановленими комплектами документів. На базі фотоплану готується фототопографічна основа тематичних карт, на якій у загальному випадку доцільно показати гідрографію (ріки, озера, водосховища, канали і їхні назви); висотні оцінки й урізи води; зовнішній контур найбільш великих населених пунктів; найважливіші дороги.

Підготовчі роботи завершуються розробкою програми серії карт, що містить: обґрунтування постановки робіт й їхнього змісту; опис фізико-географічних і соціально-економічних особливостей району картографування, перспектив його господарського розвитку; перелік карт і супровідної документації; вимоги до типів карт, їхнього змісту, способів їхнього оформлення й відтворення; технологію підготовки вихідних оригіналів; координаційний план-графік виконання робіт.

Програма є основним редакційним документом, що визначає призначення, зміст і методи створення проектованої серії карт. Вона розглядається і затверджується Редакційною радою. Положення програми обов'язкові для всіх учасників роботи незалежно від відомчої підпорядкованості організацій.

Тематичні (авторські) і редакційно-складальні роботи із серії карт діляться на два незалежні етапи:

- виготовлення вихідних макетів;

- виготовлення вихідних оригіналів карт.

Такий метод проведення тематичних і редакційно-складальних робіт дозволяє виконувати їх одночасно в багатьох організаціях і забезпечувати в той же час необхідну погодженість карт.

На першому етапі основна увага робочої групи приділяється редагуванню легенд тематичних карт, вибору образотворчих засобів, виготовленню робочої фотокартографічної основи, контролю складання попередніх вихідних макетів карт.

При редагуванні легенд необхідно забезпечити відбір взаємозалежних показників картографування по всіх елементах природного комплексу; порівнянність у деталізації легенд, що характеризують різні компоненти навколишнього середовища; оптимальне відображення нових даних, отриманих шляхом дешифрування космічних зображень.

Складність редагування легенд у значній мірі пояснюється усе ще недостатньою розробленістю методики комплексного тематичного картографування по космічних фотоматеріалах. Часто спостерігається прагнення галузевих фахівців зберегти повністю традиційний зміст карт, що складається в різних галузях тематичного картографування, без обліку основної мети роботи й специфіки використовуваних матеріалів. Тим часом, традиційні галузеві карти не відповідають завданню системного картографування по космічних знімках. У більшості випадків необхідне створення нових легенд і нових типів карт, кожна з яких є складовою частиною картографічної серії й найбільшою мірою пристосована для передачі всього багатства відомостей, одержуваних у результаті дистанційного зондування.

Потрібно доповнити й уніфікувати систему традиційних образотворчих засобів для цілей комплексного картографування. Розробити умовні позначки для нових елементів змісту, одержуваних у результаті космічної зйомки. Крім того, багато позначень галузевих тематичних карт вимагають змістовного узгодження й зміни стосовно до завдання комплексного картографування природних ресурсів, їхнього раціонального використання й охорони.

При відпрацьовуванні системи образотворчих засобів для серії тематичних карт необхідно в максимальному ступені використати традиції, що склалися в різних галузях тематичного картографування; уніфікувати змістовне значення й зображення галузевих систем умовних позначок; розробити нові позначення для елементів, що не зображаються на традиційних галузевих картах; забезпечити найбільш сприятливі умови для застосування прогресивної технології підготовки карт до видання.

Камеральне тематичне дешифрування матеріалів космічної зйомки є справою галузевих організацій. Однак використання цих матеріалів при створенні серії карт потребує від робочої групи особливої уваги до узгодження методик дешифрування, умовних позначок і локалізації ліній і контурів при обробці знімків. Із цією метою на робочу фотокартографічну основу, у якості якої використовують копії чорно-білих фотокарт, наносять зображення границь ландшафтних зон, що є при тематичному дешифруванні й складанні макетів опорним «твердим каркасом».

Перенесення результатів дешифрування на робочу фотооснову найкраще здійснювати в картографічній установі або в картографічних підрозділах галузевих організацій. Складання макетів виконується по фотозображенню, що є на фотооснові й віддешифрованих знімках, із застосуванням оптичних приладів. Вихідні макети по оформленню - попередні. Обов'язковою є оцифровка контурів на макеті й у легенді.

На стадії виготовлення остаточних вихідних оригіналів карт основне завдання робочої групи полягає в організації й плануванні польових робіт, підготовці доброякісних складальних фотооснов, редагуванні всіх вихідних матеріалів, підготовлених для відтворення карт.

З метою скорочення витрат на польові роботи, усунення дублювання особливо важливо координувати дослідження різних галузевих організацій, організувати роботу всіх комплексних груп фахівців на ключових ділянках і маршрутах.

Основи для складальних робіт готуються на твердій підкладці, вони мають синє фотозображення й чорний рисунок елементів топографії. Вихідні оригінали складають, як правило, на картографічному виробництві або в картографічних підрозділах галузевих організацій. При складанні карт по виправлених вихідних макетах виправляють неточності в рисунку, уточнюють легенди. Вихідний оригінал повинен містити всі штрихові елементи майбутньої карти й відповідати вимогам, пропонованим до складального оригіналу. На фотокопії вихідного оригіналу готується кольоровий макет карти.

Крім графічних оригіналів і макетів, на картографічне виробництво здають текстові супровідні матеріали, перелік яких визначається програмою робіт. Обов'язковим документом є авторські вказівки по складанню й оформленню карти, що містять назву карти, масштаб, список виконавців; характеристика основного змісту й застосовувані способи зображення; рекомендації зі складання карти, по використанню основних і додаткових джерел; за узгодженням з картами суміжної тематики, по штриховому й кольоровому оформленню.

З огляду на новизну картографічних творів, що складають на основі матеріалів космічної зйомки, украй бажано супроводжувати серії карт пояснювальними записками, що полегшують використання карт у наукових і практичних цілях, а також облік отриманого досвіду при роботі в інших регіонах.

Важливими розділами пояснювальної записки є:

- загальна частина (постановка завдання й засоби її вирішення);

- природно-господарська характеристика регіону, основні напрямки природо-користування, сучасний стан природних ресурсів, завдання охорони середовища;

- картографічна й фотографічна вивченість;

- обґрунтування складу карт у серії, їхнього змісту й масштабу;

- методика підготовки карт, особливості використання космофотоматеріалів;

- рекомендації з використання карт при плануванні й проведенні природоохоронних заходів.

До пояснювальної записки рекомендується додати статистичні матеріали виконаних картометричних робіт, зразки дешифрування, приклади вирішення тих чи інших природоохоронних завдань.

Досвід показує, що при комплексному картографуванні території із залученням космічних матеріалів у процесі роботи виявляються нові, невідомі раніше дані про природні ресурси, які можуть знайти практичне використання в народному господарстві ще до завершення повного циклу картографічних робіт (виявлення родовищ корисних копалин, небезпечного стану природних умов, антропогенних порушень природних ресурсів й ін.). Одним із найважливіших завдань робочої групи є своєчасне виявлення нових відомостей про природні ресурси і їх стан, оформлення й передача рекомендацій зацікавленим відомствам й організаціям для впровадження.

41