5.3. Карти гірсько-тайгових ландшафтів Північного Прибайкалля.

Північне Прибайкалля на даний час є інтенсивно освоюваною територією; цей регіон у достатній мірі забезпечений матеріалами космічних фотозйомок. У зв'язку із цим Північне Прибайкалля було обране за еталонну ділянку при розробці карт природоохоронної тематики в межах гірсько-тайгової зони.

Північне Прибайкалля, у яке входять території верхів'їв рік Киренги й Лєни, північні частини Байкальського й Баргузинського хребтів, ділянки Верхньо-Ангарської і Баргузинської міжгірних улоговин, розташоване на стику двох фізико-географічних частин: Середньосибірської і гір Південного Сибіру. Внаслідок цього для району характерна порівняно велика контрастність природних умов. Більшу частину території займають гірські спорудження, що облямовують рифтовий розлам. Вони складені кислими інтрузивними й сильно метаморфізованими породами. Досить розповсюджене в недалекому минулому для гірських хребтів заледеніння - в основному карове й гірсько-долинне - у даний час майже повністю поступилося місцем процесам гольцової планації. Верхові ділянки зайняті холодними кам'янистими пустищами, гірськими тундрами, підгольцовими кедровими заростями, рідколіссям. Гірські схили покриті як світлохвойною - модриновою й сосновою, так і темнохвойною гірською тайгою.

Гірські спорудження ускладнені міжгірними улоговинами. У межах улоговин відбувається озерно-алювіальна й еолова акумуляція. Формуються складені пролювієм підгірні рівнини зі збереженими слідами гляціальної акумулятивної діяльності й флювіогляціальні рівнини. У складі рослинності улоговин переважають світлохвойно-тайгові групи. Часті соснові ліси, що змінюються модринниками, різноманітними болотами. У найбільш південних районах - зокрема в Баргузинській улоговині - з'являються ділянки сухих степів.

Західна частина Північного Прибайкалля орографічно відноситься до Передбайкальської затоки. Платформна по характеру властивих їй геолого-тектонічних процесів територія, що розташована на захід Байкальського хребта, відрізняється від більш східних районів тим, що в складі відкладень переважають осадові, а часто й карбонатні породи, менше, ніж у гірських спорудженнях Байкальської рифтової зони, розчленований рельєф. Значна частина Передбайкальської затоки зайнята темнохвойною тайгою, яка надзвичайно постраждала від пожеж і змінилася на великих площах вторинними дрібнолистими лісами.

Таким чином, у природному відношенні Північне Прибайкалля є районом, у якому присутні ландшафти, властиві як рівнинним, так і гірсько-тайговим регіонам Східного Сибіру. Крім того, у межах цієї ділянки зустрічаються степи, аналогічні розповсюдженим у степових міжгірних улоговинах Забайкалля.

У межах даної території здійснювалося будівництво західної ділянки Байкало-Амурської магістралі, у зв'язку із чим приділялася велика увага розвитку районів, що тяжіють до траси. Тому ці райони потребують забезпечення плануючих і господарських організацій сучасними картографічними документами. У першу чергу необхідні карти, що забезпечують й обґрунтовують заходи щодо раціонального використання відновлювальних природних ресурсів й охорони природного середовища.

Для цілей охорони природи по космічних фотоматеріалах розроблялися карти: ландшафтна, використання земель і комплексна природоохоронна.

При складанні карт були використані матеріали чорно-білої космічної фотозйомки; на окремих ділянках - матеріали кольорової, спектрозональної, багатозональної космічних фотозйомок. Аналізувалися також матеріали оптико-електронного синтезування багатозональних знімків, отриманих в інтервалах 0,5-0,6, 0,6-0,7, 0,7-0,86 мкм, і дискретизації за щільностями фотозображення чорно-білих (інтегральних) і спектрозональних знімків. При картографуванні за основу були взяті контури, отримані при ландшафтному дешифруванні чорно-білих космічних знімків у масштабі карти й перенесені на космофотоплан. Космічна інформація інших видів використовувалася для перевірки просторового розміщення об'єктів картографування й для уточнення їхніх якісних характеристик.

Ландшафтне картографування Північного Прибайкалля мало на меті:

1. розробити методичну (технологічну) основу складання ландшафтних карт гірсько-тайгових територій з використанням космічних знімків;

2. встановити дешифрувальні ознаки різних видів ландшафтних об'єктів й антропогенних порушень їхньої структури;

3. розробити класифікацію ландшафтів, щоб потім покласти в основу легенди ландшафтної карти гірсько-тайгових територій;

4. оцінити придатність різних видів космічної інформації для рішення завдань просторової локалізації ландшафтних об'єктів;

5. визначити здатність дешифрування різних видів антропогенних порушень ПТК на космічних знімках.

Технологічна схема складання ландшафтної карти передбачала послідовне наближення спочатку гіпотетичних побудов до реально існуючих природних комплексів регіону. Такий підхід методично був обумовлений у першу чергу суперечливістю й недостатністю наявних опублікованих і фондових картографічних і текстових матеріалів по регіону Північного Прибайкалля. Крім того, він дозволив оцінити ступінь надійності космічної інформації про ландшафтну будову території.

На першому етапі складання ландшафтної карти були виявлені ландшафти, які дешифрувалися без залучення додаткової, одержаної традиційними методами, інформації. У їхнє число ввійшли гірські альпінотипні, альтипланаційні, ерозійно-розчленовані типи ландшафтів з гірсько-тундровою, гірсько-тайговою й гірсько-степовою рослинністю. Були виявлені також рівнинні ділянки зі степовою, тайговою й болотною рослинністю; водні об'єкти. Залучення наявних публікацій і фондових матеріалів дозволило виділити на космічних знімках ПТК, що відповідають приблизно виду ландшафтів (відповідно до класифікації В. А. Ніколаєва).

Для розробки легенди до ландшафтної карти проведена класифікація ландшафтів Північного Прибайкалля.

Відповідно до цієї класифікації за матеріалами космічних зйомок була складена попередня легенда до макета (схеми дешифрування) ландшафтної карти. Польова перевірка цієї карти показала, що ступінь дрібності ландшафтних контурів, віддешифрованих по космічних знімках, виявилася завищеною. Так, цілий ряд виділень на попередній карті не відповідав реальним ландшафтним особливостям Північного Прибайкалля. У зв'язку із цим були проведені дослідження з метою встановлення закономірностей ландшафтної будови Північного Прибайкалля й ступеня придатності космічних фотознімків для їхнього виявлення.

Попередня класифікація ландшафтів Північного Прибайкалля (фрагмент)

Гірські ландшафти:

А. Альпінотипні.

Сильноррозчленовані, складені кислими інтрузивними й сильнометаморфізованими породами:

1. скельні пустотні,

2. льодовикові пустотні,

3. з лишайниковими гірськими тундрами. Б. Альтипланаційні.

Слаборозчленовані, складені кислими інтрузивними й сильнометаморфізованими гірськими породами:

4. скельні пустотні,

5. з лишайниковими гірськими тундрами,

6. з кедровими гірськими тундрами,

7. з модриновим рідколіссям лишайниковим,

8. з темнохвойно-модриновим рідколіссям лишайниковим,

9. з темнохвойним рідколіссям лишайниковим . . . . . . . . й т.д.

Польові роботи, що дали можливість позбутися фрагментарності документованих відомостей про ландшафтну будову регіону, проводилися шляхом аеровізуального обстеження території й наземних спостережень на ключових ділянках. Вивчалися фототон і структура фотозображення, що відносяться до прямих дешифрувальних ознак. Були оцінені й непрямі ознаки, які ґрунтуються на виявленні ландшафтних зв'язків між елементами й компонентами ландшафтів. Таким чином, були отримані дані про ландшафтну будову Північного Прибайкалля й визначений ступінь придатності тих чи інших ознак дешифрування при ландшафтному картографуванні.

У результаті методичних досліджень Північного Прибайкалля по космічних фотоматеріалах з короткими польовими перевірками на цю ділянку був складений вихідний оригінал ландшафтної карти.

Легенда до ландшафтної карти все-таки не відображає повною мірою всіх можливостей застосування комплексу космічної інформації при ландшафтному картографуванні. Космічні знімки дають можливість також виявити деякі характерні елементи будови ландшафтів. Так, для альпінотипних гірських ландшафтів можуть бути показані окремі кари, що являють собою самостійні урочища з позбавленими рослинності стрімчастими схилами. На територіях, зайнятих тайговими ПТК, виявляються заболочені ділянки рангу ландшафтних урочищ.

Крім того, космічні знімки, навіть для такого поки ще слабко освоєного району, яким є Північне Прибайкалля, можуть бути корисні при оцінці антропогенного порушення ПТК. Ці порушення також можуть бути показані на ландшафтній карті понад основне ландшафтне навантаження. Космічні знімки дозволяють виявити по ступеню фототонової насиченості в основному всі структурні елементи порушення рослинного компонента ландшафтів. Так, можуть бути виявлені ділянки природної рослинності, порушеної пожежами, вирубками, навалами комах-шкідників. Наближено може бути оцінений ступінь відновлення рослинного покриву, його стадіальна приуроченість. Однак оскільки завдання дешифрування вторинного рослинного покриву аналогічне проблемі визначення по космічних знімках характеристик природної рослинності, то й при виявленні порушення фітоценозів дані, одержувані за допомогою космічної інформації, носять попередній характер і потребують експериментальної перевірки. Вірогідно можуть бути виявлені ділянки з недавно знищеним рослинним покривом; вони, як правило, характеризуються оригінальною структурою фотозображення, що дозволяє легко розпізнавати ніби відпрепаровані елементи рельєфу, наприклад простежувати оголені долини рік. Порушення при транспортному, промисловому й цивільному будівництві розпізнаються при досить інтенсивному освоєнні території за появою особливих структур фотозображення.

Карта використання земель Північного Прибайкалля складалася по тій же технологічній схемі, що й ландшафтна. При її розробці використовувалися чорно-білі, спектрозональні космічні знімки й кольорові складені зображення, публікації й фондові матеріали, а також дані, зібрані під час польових експериментальних робіт. При складанні цієї карти космічна інформація була основою для:

1) виявлення категорій використання земель й їхнього картографування;

2. виявлення просторового положення соціально-економічних об'єктів, якісні характеристики які визначались традиційними методами;

3. визначення можливого використання земель за допомогою вивчення зв'язків між якісними характеристиками ландшафтів і застосуванням земель у цей час.

Попередня легенда включала категорії земель, зайнятих сільськогосподарськими угіддями, а також цілий ряд промислових, транспортних і селітебних об'єктів.

Схема дешифрування космічних знімків уточнювалася після польової перевірки правильного нанесення на карту ряду соціально-економічних об'єктів.

У результаті були визначені також можливості використання космічних знімків при картографуванні категорій використання земель. У межах Північного Прибайкалля застосування космічної інформації не дозволяє надійно визначити розміщення всіх сучасних поселень. Деякі невеликі за розмірами населені пункти й мисливські угіддя не були віддешифровані з необхідним ступенем надійності. Непевно розпізнаються об'єкти промислового землекористування, меліоративні системи - як осушувальні, так й обводнювальні. Причиною цього є їхня незначна довжина.

Більш упевнено розпізнаються на космічних знімках штучні водойми: водосховища, ставки, зрошувальні канали. Трохи краще видно транспортну мережу - характерну лінійну конфігурацію транспортних об'єктів, яка виявляється в основному по супровідних транспортних шляхах порушення рослинного покриву. Залізниця - траса БАМ - визначається по значній ширині смуги відводу, у межах якої знищена корінна рослинність, а також по безперервності й плавній конфігурації поворотів магістралі. Досить упевнено розпізнаються також шосейні дороги із твердим покриттям і поліпшені ґрунтові. Вони характеризуються безперервністю фотозображення, але на відміну від залізниць більше звивисті. Трохи утруднене їхнє виявлення на територіях степових днищ улоговин - у цих природних комплексах їх важко відрізнити від ґрунтових доріг. Лінії електропередач виявляються лише на окремих ділянках у межах лісопокритих територій по характеру просік, що представляють собою лінії, прямолінійні ділянки яких зчленовуються між собою з геометричною правильністю.

Досить упевнено розпізнаються на знімках орні угіддя. Диференціація природних кормових угідь на заливні, суходільні й заболочені можлива лише при використанні індикаційних даних, тобто по приуроченості їх до певних елементів ландшафтів даної території. Надійно розпізнаються лісопокриті площі. Вони можуть бути диференційовані на вирубки, згарища, заболочені ділянки. Можуть бути виявлені території з рослинним покривом, що відновлюється, а також і позбавлені рослинності.

Таким чином, космічні знімки при картографуванні використання земель були застосовані для оконтурення сільськогосподарських угідь і диференціювання лісопокритих територій. Картографування інших об'єктів виконувалося із залученням додаткової інформації, що збирається традиційними методами. Знання ландшафтних особливостей регіону дозволило виділити пасовищні й сінокісні угіддя в прийнятих градаціях. Очевидно, що ці контури можуть відображати також можливості використання території. Для Північного Прибайкалля застосування методу індикації природних територіальних комплексів при картографуванні використання земель є раціональним, тому що дозволяє показати комплексність сучасного використання угідь. Так, наприклад, поблизу селищ лісові угіддя можуть бути лісовими пасовищами, сінокісними угіддями, рекреаційними й мисливськими угіддями - всі ці види використання можна індексувати вертикальними структурами ландшафтів і відображати на карті. Крім того, може бути виявлений потенційний розвиток регіону. Для Північного Прибайкалля, району сучасного інтенсивного освоєння, це особливо важливо, тому що відкриває можливості планування заходів щодо освоєння й раціонального використання природних ресурсів.

Комплексна карта природоохоронних заходів (комплексна природоохоронна карта) створювалася на підставі серії карт ландшафтної й використання земель. Ландшафтна карта служила для оцінки ресурсного екологічного потенціалу території. Показані на ній природні територіальні комплекси дозволяють судити про природне сполучення природних ресурсів на цій території, а ареали антропогенних порушень природних територіальних комплексів - про зміни в ландшафті, які викликані тим або іншим видом використання земель. Відображена на карті використання земель комплексність залучення в народне господарство природних ресурсів території дозволяє простежити зв'язок природних ресурсів з видами їхнього використання й судити про потенційне освоєння території. Таким чином, у результаті дешифрування космічних фотоматеріалів і складання вихідних оригіналів карт можуть бути отримані дані:

1. про ресурсний потенціал даної території;

2. про сучасне використання території;

3. про зміни ландшафту внаслідок сучасного використання території;

4. про раціональне (потенційне) використання території й необхідні природоохоронні заходи.

Картографічна інформація про природні ресурси території, їхнє використання в теперішній час і можливості їхнього залучення в господарську діяльність у майбутньому, доповнена відомостями про існуючі природоохоронні заходи й про досвід раціоналізації того чи іншого виду господарського використання або проведення рекультивації, дала можливість приступити до створення комплексної природоохоронної карти. На цій карті відображені комплекси необхідних природоохоронних заходів для кожної ресурсно-однорідної групи ландшафтів.

Таким чином, на карті знайшли відображення заходи, що раціоналізують природокористування як у теперішній час, так й у майбутньому, необхідні в теперішній час рекультивації, а також юридичні заборони, що регламентують природокористування.