5.2. Карти пустель Середньої Азії.

Досвід розробки методики використання космічних фотоматеріалів при вивченні сучасного стану природного середовища, її охорони й раціонального використання в межах аридних областей Середньої Азії здійснений на двох експериментальних ділянках - Кизилкумської (або Бухарської) і Південно-Приаральської. Кизилкумська ділянка займає значну частину південно-західних Кизилкумів у межах Бухарської області й частково східні Заунгузькі Каракуми в межах Чарджоуської і Ташаузької областей Туркменістану. Південно-Приаральський - розташований повністю в межах Узбекистану, займаючи нижню течію Амудар'ї, її древню й сучасну дельти й Південно-Східний Устюрт.

Ці ділянки є цілком репрезентативними для розробки питань комплексної інвентаризації природних ресурсів аридних рівнинних областей. Вибір цих районів обумовлений рядом причин. Так, ці області є одними йз основних постачальників бавовни, рису й інших сільськогосподарських культур, оброблюваних у Середньоазіатському регіоні, і тому в першу чергу мають потребу в дослідженнях з вивчення їхнього природного потенціалу й рекомендаціях з оптимального використання природних ресурсів. Зазначені території є традиційними областями тваринництва й, зокрема, каракулеводства, тому об'єктивною необхідністю представляється вивчення сучасного стану пасовищ і розробка рекомендацій з їхнього розширення й поліпшення. Крім того, ці райони, як показують геологопошукові роботи, перспективні на нафту й газ. Експлуатація родовищ корисних копалин приводить до значних змін природного середовища: порушенню ґрунтово-рослинного покриву, погіршенню пасовищ, створенню штучних форм рельєфу, збіднінню тваринного світу й т.д. Все це є необхідним для ретельного вивчення всіх наслідків антропогенного впливу на природу з метою прогнозу подальших змін.

У межах обраних ділянок відзначається велика розмаїтість типів пустель Середньої Азії. Ця обставина дозволяє поширити розроблену методику застосування космічних фотоматеріалів на всю територію рівнинної Середньої Азії й на аналогічні райони.

Немаловажною обставиною вибору зазначених територій є те, що вони забезпечені різноманітними космічними фотоматеріалами: інтегральними чорно-білими, спектрозональними, кольоровими й багатозональними знімками, отриманими в різні сезони й роки.

Загальні риси природних умов обраних ділянок визначаються кліматичними особливостями й приуроченістю до центральних частин Туранської плити. Клімат тут різко континентальний, що характеризується тривалим жарким літом (середня температура липня +26 - +32°) і короткою холодною зимою (середня температура січня —7 - —15°). Опадів мало - менше 100 мм у рік, в основному опади випадають навесні й восени. Потужність снігового покриву становить усього кілька сантиметрів.

Ґрунтові води залягають досить глибоко й значно мінералізовані. Гідромережа рідка. Основні водні артерії: ріки Амудар'я й Зеравшан.

Широкий розвиток палеоген-неогенових осадових відкладень у межах Туранської плити сприяв формуванню височинних і низинних пластових рівнин. У потужному чохлі четвертинних відкладень переважають суглинні, щебінково-суглинні й піщані осади. Тому основними типами ландшафту даних територій є піщані, щебнисті, суглинні й солончакові пустелі і їхні сполучення.

Поряд із загальними рисами природних умов кожний з розглянутих районів має свої характерні риси.

Для збору необхідного матеріалу, що дозволяє дати рекомендації з раціонального використання природних ресурсів, складена серія карт природних умов і сучасного стану природних ресурсів. Карти природних умов створювалися на першому етапі робіт і дозволяли оцінити особливості природної обстановки в цілому й по окремих компонентах природних систем, які саморозвиваються. Вони дають можливість зрозуміти сутність структурної організації природних комплексів, визначити взаємозв'язки й взаємозалежності їхніх складових частин, визначити характер і тенденції їхнього розвитку.

Карти сучасного стану природних ресурсів дають характеристику ступеня антропогенної видозміни компонентів ландшафту, ступеня порушення природного розвитку ландшафтів у цілому, відображаючи рівень втручання людини в природні системи, зміни й порушення стану природних об'єктів і тенденції в їхньому розвитку.

Конкретний зміст кожного із зазначених розділів прямо залежить від природних особливостей регіону. Тому зміст серій карт Південно-Західних Кизилкумів і Південного Приаралля трохи відрізняється один від одного.