2.4. Інформаційні банки та бази геопросторових даних.
У відповідності з Програмою топографо-геодезичного та картографічного забезпечення України на 1998-2002 роки та Державною програмою з цифрового картографування України Державна служба геодезії, картографії та кадастру в 1996-2002 роках започаткувала роботи з геоінформаційного картографування та створення єдиної цифрової картографічної основи, в тому числі:
розроблено банк цифрових топографо-геодезичних даних, який містить базу даних пунктів Державної геодезичної мережі, цифрові топографічні карти масштабу 1: 200 000 на всю територію України та масштабу 1: 10 000 для великих міст, цифрові ортофотоплани масштабу 1: 2 000 для окремих територій, базу даних просторової моделі рельєфу на основі масштабу 1:200 000 на всю територію України та масштабу 1:10 000 для великих міст;
введено в дію єдину систему класифікації та кодування топографічних об'єктів і їх атрибутів;
в рамках Національної програми інформатизації України та програми інформатизації Києва створено дослідний зразок картографічного WEB-сервера;
створено мережу регіональних топографо-геодезичних підприємств, які відповідають за картографічне забезпечення своїх регіонів та можуть скласти основу формування державних геоінформаційних центрів.
У багатьох регіонах та великих містах України в різних галузях, у місцевих адміністраціях, вищих навчальних закладах, кадастрових центрах започатковано розрізнені, паралельні, інколи конкуруючі роботи і проекти з геоінформаційного забезпечення. Спрямування цих проектів охоплює питання земельних і містобудівних кадастрів, екологію та надзвичайні ситуації.
В цілому існуючий стан ринку геоінформаційних послуг та продуктів в Україні характеризується низкою негативних явищ, серед яких:
несанкціоноване використання державних фондів картографічних матеріалів та інших геоінформаційних ресурсів;
дублювання картографічних робіт на одну й ту ж місцевість різними, в тому числі й державними структурами;
досить поширене використання контрафактних неліцензійних копій програмних засобів інструментальних ГІС.
Унаслідок цього цифрові картографічні матеріали створюються без необхідного рівня уніфікації як за складом, так і за форматами, без контролю якості даних, відсутнє організаційне та програмно-технічне забезпечення інформаційної технології актуалізації даних. Сучасний стан взаємодії різних інформаційних та геоінформаційних систем характеризується відсутністю взаємодії і координації робіт, розрізненістю різних відомств, дублюванням картографічних даних та робіт.
2.5. Дослідна Українська картографічна мережа в Інтернет.
Проект Української картографічної мережі (УКМ) започаткований з метою розвитку інтерактивного картографічного Інтернет-сервісу в Україні, дослідження програмно-технологічних засобів реалізації Web-картографування та відпрацювання організаційних структур і шляхів розвитку Інтернет — геомаркетингу.
Організаційно Українську картографічну мережу можна визначити як добровільну співдружність підприємств зі створення інфраструктури для виробництва, постачання та використання геопросторових даних на основі Інтернет-технології.
Станом на 01.10.2005 року на головному вузлі картографічної мережі (vnetgis.com) зареєстровано 34 віддалених клієнти (постачальники та постійні користувачі геопросторових даних), з них: публікація геоінформаційних даних на сервері — 28; обслуговування диспетчерських систем — 5; офісна автоматизація — 1. У дослідній мережі (рис. 1.6) функціонує 4 фізичних та 22 віртуальних картографічних сервери для відповідних регіонів України.
Засновники та розробники проекту — Науково-дослідний інститут геодезії і картографії (НДІГК) і товариство з обмеженою відповідальністю "Кіглі".
Учасники проекту — регіональні топографо-геодезичні підприємства, які виконують функції постачання та постійного оновлення картографічних даних на визначені регіони. До таких сьогодні входять 15 регіональних підприємств Державної служби геодезії, картографії та кадастру, інших відомств. Виробники цифрових карт уже розмістили на своїх віртуальних та (або) фізичних серверах цифрові карти багатьох міст, серед них: Київ, Сімферополь, Дніпропетровськ, Запоріжжя, Дніпродзержинськ, Луганськ, Львів, Івано-Франківськ, Одеса, Полтава, Рівне, Суми, Тернопіль та багато інших, а також цифрові карти АР Крим та областей України масштабу М 1:200 000.
Рис. 1.6. Топологія дослідної Української картографічної мережі
Асоційовані учасники — організації, які використовують базові набори геопросторових даних та програмні ресурси мережі для підтримки інтерактивних електронних карт на власних Web-сторінках і порталах та ведуть певні тематичні шари, в яких вони зацікавлені. Такими користувачами геоінформаційних ресурсів мережі стали:
Web-портал Київської міської державної адміністрації kmv.gov.ua;
сервер Головного управління комунального і готельного господарств та туризму КМДА turizm.kiev.ua;
Київський міський сервер kiev2000.com;
сервер пошукової системи bigmir.net;
сервер "Недвижимость Комфорт" comfort.kiev.ua;
сервер "FreeTime" freetime.com.ua;
сервер товарно-цінового моніторингу "Бізнес Контакт" bizcont.com.ua;
Київський портал нерухомості domik.net;
- сервер системи спостереження за мобільними об'єктами visicar.com;
- інші.
Інтернет-клієнти використовують геоінформаційні ресурси УКМ в інформаційно-довідковому режимі. В середньому сервер обробляє за добу понад 30 000 запитів.
При створенні Української картографічної мережі застосовано технологію ArcIMS від ESRI, що була надана Науково-дослідному інституту геодезії і картографії за програмою гранту в підтримку глобального картографування та глобальної інфраструктури геопросторових даних (GlobalMap/GSDI Grant Program), а також розроблено оригінальну технологію Uamap.net на основі розвитку програмних засобів Opensors.
З використанням ArcIMS реалізовані проекти цифрових карт на територію України на основі базового набору геопросторових даних з роздільною здатністю масштабу М 1:200 000, який містить межі об'єктів адміністративно-територіального устрою країни до рівня районів, понад 30 000 населених пунктів, об'єкти гідрографії, автомобільні шляхи, залізниці тощо. Всі розділи бази геопросторових даних виконано у відповідності до вимог специфікацій міжнародних проектів GlobalMap/GSDI, текстові дані подано українською, російською та англійською мовами.
Технологію Uamap.net створено на основі програмних засобів з відкритими текстами, що розповсюджуються за General Public Licenses (GPL) або GNU-ліцензіями, в тому числі: операційна система FreeBSD або Linux, Web-сервер Apache, об'єктно-орієнтована СКБД PostgreSQL, бібліотека підтримки багатовимірних індексів для баз геопросторових даних GiST тощо.
Дослідна картографічна мережа на основі технології Uamap.net має досить повну функціональність для віддаленого створення, адміністрування та інформаційного використання геопросторових даних, високі показники швидкодії та порівняно невелику вартість поставки. Для інтегрування інформаційних систем з картографічним сервером розроблено сервісне програмне забезпечення UAMAP SDK для Win9x/NT/Win2000/WinXP з повним комплектом документації, до якої відкрито вільний доступ в Інтернет на сервері картографічної мережі.
Досвід створення та реального використання Української картографічної мережі підтверджує наявність попиту громадян та підприємств усіх форм власності на геоінформаційні послуги в Інтернет, а також можливість створення повнофункціональних Web-картографічних серверів на основі програмного забезпечення з відкритими ліцензіями та відкритими кодами. Як свідчить досвід розвинених країн (США, Канада, країни ЄС), це значно здешевлює витрати на реалізацію геоінформаційних порталів у картографічних мережах інфраструктур геопросторових даних різних рівнів.
Створену в процесі реалізації дослідної Української картографічної мережі вітчизняну технологію та вітчизняне програмне забезпечення доцільно взяти за основу при розгортанні мережі геоінформаційних порталів Національної інфраструктури геопросторових даних України. Для цього необхідно забезпечити цільове фінансування в обсязі 1 — 1,5 млн. грн. на доведення засобів дослідної УКМ до промислового програмно-технологічного продукту Це дасть можливість в подальшому отримати економічний ефект не менше 20 млн. доларів США порівняно з варіантами придбання і технічної підтримки ліцензійних програмних продуктів від іноземних виробників, оскільки одна інсталяція СКБД геопросторових даних та засобів Web-картографування в середньому коштує понад 50 тис. доларів США.
Крім цього, розвиток вітчизняних програмних засобів у сфері геоінформатики зменшує відтік фінансових ресурсів з України, забезпечує відкриття нових робочих місць, підвищує рівень інформаційної і технологічної незалежності країни.