Тема 7. Принципи формування профільних наборів геопросторових даних та метаданих.

7.1. Принципи формування пнгд.

До профільних наборів геопросторових даних (ПНГД) відносяться усі види географічних даних, що створені з використанням базових наборів даних НІГД та відповідають вимогам стандартів на географічну інформацію та метадані, розміщені в інформаційному середовищі НІГД з дотриманням принципів і правил доступу та використання геоінформаційних ресурсів в НІГД. Такі набори можуть створюватися органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами та громадянами.

Метадані про державні профільні набори геопросторових даних, що створюються галузевими уповноваженими центрами у визначених Кабінетом Міністрів галузях, підлягають реєстрації в інформаційному середовищі НІГД.

ПНГД можуть формуватися шляхом розширення атрибутивних даних певних об'єктів базових наборів даних або створенням координатних і атрибутивних описів нових географічних об'єктів, які мають мати координатно-просторову та топологічну сумісність з одним із БНГД певного рівня.

Черговість ПНГД, що мають фінансуватися за рахунок державного бюджету, визначається з урахуванням першочергових потреб суспільства, органів державної та місцевого самоврядування. До таких можна віднести набори геопросторових даних, засновані на інтегруванні БНГД з базами даних Держкомстату України, ПНГД дорожньо-транспортної інфраструктури для транспортно-навігаційних систем та набори даних у сфері використання природних ресурсів та охорони навколишнього середовища. Склад останніх доцільно гармонізувати з вимогами Директиви 2004/980/ЄС Європейського парламенту і Ради Європи щодо створення інфраструктури геопросторових даних Європи (INSPIRE) та технічними специфікаціями проектів асоціації EuroGeographics.

Вартість та регламенти використання профільних наборів визначає виробник даних, але без необґрунтованих обмежень та по справедливим цінам, що не перешкоджають їх широкому використанню в НІГД. В будь-якому випадку у ціну ПНГД не включається вартість базових наборів геопросторових даних, що використані або постачаються в складі ПНГД.

На кожний ПНГД мають бути розроблені метадані, технічні регламенти, профільні стандарти або щонайменше технічні умови, в яких визначаються: каталог об'єктів та їх атрибути, просторові схеми подання моделей об'єктів, вимоги до якості, умови постачання і використання. Метадані, профільні стандарти та технічні регламенти мають розроблятися на основі загальних стандартів НІГД та з урахуванням вимог міжнародних стандартів і технічних специфікацій оброблення даних у відкритих геоінформаційних системах.

7.2. Функції та принципи формування метаданих.

Каталоги та бази метаданих містять упорядковані формалізовані набори спеціальних даних ("даних про дані"), в яких описуються структура та властивості елементів географічної інформації, що зберігається і пропонується в цифровому і нецифровому вигляді, з метою забезпечення пошуку і обміну інформацією між її власниками (виробниками) і користувачами. Метадані важливі не тільки для зовнішньої публікації, але і для ведення каталогів власних геоінформаційних ресурсів в організаціях.

Наявність метаданих є необхідною умовою створення ринку геопросторових даних та сталого функціонування НІГД. У зв'язку з цим організація формування, зберігання і доступу до метаданих є державним завданням.

До основних функцій метаданих відносяться:

• підтримка пошуку геопросторових даних на основі інформації про тематику та територіальне охоплення розміщеного в НІГД набору даних;

• оцінка призначення і придатності, виходячи з метаданих про склад, роздільну здатність та інші показники якості геопросторових даних;

- забезпечення доступу до даних за вказаними логічними адресами вибраних геоінформаційних ресурсів у середовищі НІГД;

- підтримка застосування даних за інформацією про вимоги щодо організації процесів оброблення і умов використання геопросторових даних.

Обслуговування механізму обміну геопросторовими даними в НІГД з використанням Інтернет-технології вимагає створення та подання метаданих у відповідності до вимог міжнародних стандартів та технічних специфікацій взаємодії в глобальних інформаційно-пошукових системах.

Практично у всіх проектах ІГД національного та міждержавного рівнів за основу регламентів для створення і підтримки метаданих застосовують міжнародний стандарт ISO 19115 "Географічна інформація. Метадані", який визначає склад і структуру метаданих для опису географічної інформації, і Технічні вимоги ISO 19139, які встановлюють правила кодування та подання цих метаданих з використанням мови XML. ISO 19115 орієнтований на підтримку багатомовних метаданих, використання сучасних засобів документування (включаючи словник даних), підтримку національних і тематичних профілів стандарту, базування на інших міжнародних стандартах (наприклад, для подання дат, часу, координат тощо).

У відповідності до стандарту ISO 19115 метадані формуються як сукупність тематичних блоків (розділів), кожен з яких містить інформацію про певні характеристики набору геопросторових даних, а саме: зміст метаданих, відомості про просторову прив'язку території, що представлена в даних; відомості про якість даних, про організацію та структуру геопросторових даних; довідкова інформація про джерела даних, про дату відповідності даних місцевості, контакти з виробниками та постачальниками даних тощо.

Набори метаданих мають ієрархічну структуру. Верхній рівень містить узагальнені дані тематичних блоків (розділів) у відповідності до стандарту ISO 19115 та розміщуються в пошукових інформаційних системах, в тому числі на Web-серверах клірингових центрів. В метаданих нижчих рівнів подається детальна інформацію про структуру, системи класифікації та кодування геопросторових даних. Метадані цих рівнів розміщуються на серверах провайдерів та виробників геопросторових даних. Найнижчий рівень метаданих міститься безпосередньо в базах геопросторових даних та містить інформацію про точність, актуальність і джерело походження даних для кожного об'єкту в наборі геопросторових даних.

За стандартами ISO основною для публікування метаданих вибрана метамова XML, яка є універсальним засобом формального опису різнорідних, складних за структурою та семантикою даних. Для використання метаданих створюються відповідні бази даних, каталоги баз даних та каталоги метаданих, які розміщуються на Web-серверах пошукових систем.

Для підтримки метаданих в середовищі УкрНІГД необхідно розробити національний та професійно-орієнтований профіль ISO 19139. Дотримання вимог такого профіль має бути обов'язковим для усіх виробників геопросторових даних, що дозволить забезпечити семантичну та синтаксичну сумісність з засобами їх каталогізації та обміну метаданими в середовищі глобальної мережі Інтернет.

На відміну від БНГД, ведення баз метаданих не потребує їх збереження й актуалізації в одній організації. Однак, виходячи з державної значимості метаданих та організації чіткої схеми їх формування в Україні, доцільним є об'єднання задач актуалізації БНГД і ведення баз метаданих по визначеній території або предметній сфері в одному уповноваженому центрі, за яким закріплена відповідна територія або предметна сфера.

Зважаючи на роль метаданих, як важливого інформаційного ресурсу про наявність геопросторових даних та іншої картографічної продукції, доцільно уже на перших етапах розгортання НІГД забезпечити створення та підтримку каталогів метаданих та впровадити обмін даними між органами державної влади і місцевого самоврядування з використанням мережі Інтернет. Це дасть змогу значно зменшити дублювання робіт зі створення геопросторових даних та забезпечити доступ до них усіх зацікавлених громадян і організацій.