Тема 4. Структура та принципи формування національної інфраструктури геопросторових даних України.

4.1. Обґрунтування актуальності формування УкрНігд.

За останні десятиліття промислово розвинені країни стрімко рухаються до інформаційного суспільства, в якому значно зросла роль інформації та інформаційних послуг як ключових факторів виробництва та сучасних засобів прийняття рішень. Різноманітні бази даних та мережі передачі даних стали основою забезпечення щоденної діяльності громадян, підвищення ефективності управління, конкурентоспроможності в науковій, виробничій та комерційній сферах.

Важлива роль в сучасних інформаційних системах різного рівня та призначення відводиться геопросторовим даним як засобу реєстрації об'єктів у просторово-часовому вимірі, інтегрування даних з різноманітних джерел за територіальними ознаками, просторового аналізу, моделювання та відображення результатів у вигляді електронних картах.

Розвиток геоінформаційних систем в Інтернет, цифрових технологій отримання та реєстрації геопросторових даних, включаючи супутникові методи визначення координат та дистанційного зондування Землі, а також особлива значимість географічної інформації для транспортно-навігаційних систем, кадастрів нерухомості, природоохоронної діяльності, управління розвитком територій та у військовій сфері сприяли перетворенню геопросторових даних в стратегічно важливий геоінформаційний ресурс, становленню і розвитку нової геоінформаційної індустрії з мільярдними обсягами продукції та послуг.

Це змусило уряди розвинених країн до пошуку нових форм управління геоінформаційною сферою, розвитком засобів і технологій широкого і ефективного використання геоінформаційних ресурсів в інтересах усього суспільства. Природно, що такою формою стала інфраструктура геопросторових даних, яка об'єднує усі ланки та види забезпечення виробництва, постачання та використання геоінформаційних ресурсів. Формуванню та розвитку національних інфраструктур геопросторових даних в останнє десятиріччя велику увагу приділяють уряди більшості країн світу, розробляються та реалізуються відповідні національні програми, координується діяльність різноманітних відомств та підприємств, в яких виробляються та використовуються геопросторові дані, консолідуються інтелектуальні та фінансові ресурси.

Актуальність проблеми створення НІГД України визначається, перш за все, прийняттям на державному рівні законів і постанов про ведення державних кадастрів, зокрема: земельного, лісного, водного, містобудівного населених пунктів, родовищ і проявів корисних копалин, природних територій курортів, природних лікувальних ресурсів, територій та об'єктів природно-заповідного фонду, тваринного світу. Усі вони потребують відповідного топографо-геодезичного, картографічного, геоінформаційного забезпечення та ефективного обміну геопросторовими даними.

Розширення сфери застосування ГІС в різноманітних сферах сприяє підвищенню попиту на геопросторові дані в цифрових форматах також з боку науковців, проектувальників, комерційного сектору та пересічних громадян.

Поширенню засад НІГД в Україні сприяв спільний українсько-шведський проект "Створення умов для впровадження національної інфраструктури геопросторових даних в Україні" (2002-2003 роки), а також участь України в міжнародних проектах: MapBSR по створенню цифрової карти для оцінки довкілля регіону Балтійського моря (1999-2000 pp.) та глобального картографування Global Mapping (GM), починаючи з 2000 року.

Нормативно-правові основи вирішення проблем з розбудови сучасної інформаційної сфери України закладені Законами України "Про Національну програму інформатизації України" (№ 74 від 04.02.98) та "Про Концепцію Національної програми інформатизації" (№ 75 від 04.02.98), конкретизувалися і розвивалися впродовж останніх років в низці законодавчих актів та Державних науково-технічних програм в сфері інформатизації.

В Національній програмі інформатизації України в понад 100 проектах систем інформаційної підтримки органів державної влади на різних рівнях передбачається застосування ГІС, але, нажаль, без відповідної державної програми створення геопросторових даних, необхідних для функціонування цих систем. А як показує досвід реалізації ГІС-проектів, програмно — технічні засоби складають не більше 40 % витрат, а головне це збір та підготовка якісних геопросторових даних, підтримка їх в актуальному стані.

Створення геоінформаційних систем органів державного управління та інфраструктури геопросторових даних місцевого, регіонального і національного рівнів віднесено до ключових завдань Державної науково-технічної програми розвитку топографо-геодезичної діяльності та національного картографування на 2003-2010 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року № 37.

Але до цього часу в Україні не сформульовано єдиної політики в сфері забезпечення цивільних і військових потреб актуальними та достовірними геопросторовими даними, відсутня нормативно-правова база та технічні стандарти щодо скоординованого виробництва і використання геопросторових даних як єдиного національного геоінформаційного ресурсу.

Ситуація потребує невідкладного переведення процесів формування національної інфраструктури геопросторових даних в практичне русло на усіх рівнях: законодавчому, організаційному, нормативно-технічному та виробничо-технологічному.