Геодезичної сфери в країнах світу

Найменування характеристики	Значення характеристик по країнах:
	Розвинуті країни	Країни Східної Європи	Китай	Росія	Україна
Цифрові відкриті великомасштабні топографічні карти	Так	Так	Немає	Немає	Немає
Військові карти	Так (НАТО)	Створю-ються (НАТО)	Так	Так	Так
Режимні вимоги щодо точності відкритих координат	Відсутні	Відсутні	Так	Так	Так
Застарілість карт	15%	20%	30%	80%	95%
Технологічний рівень галузі	Сучасний	Переосна-щення	Сучасний	Відставання на 10-15 років	Відставан-ня на 10 -15 років
Рівень державного сектору/приват-ного сектору в сфері геоінформаційних послуг	60/40	75/25	100/0	80/20	80/20
Функції державного регулювання	Регулю-вання	Завершується перехід до регулювання	Адмін. з елемен-тами ринку	Перехід до регулю-вання	Перехід до регулю-вання
Рівень розвитку геоінформацій-ного ринку	Високий	Середній	Форму-ється	Форму-ється	Форму-ється
Рівень контрафактної ГІС-продукції	Незначний	Середній	Низький	Високий	Високий

В розвинених країнах бази геопросторових даних стали переважаючим видом продукції топографо-геодезичного виробництва та результатом широкого застосування геоінформаційних систем в різноманітних проектах для різних територіальних утворень, предметної і проблемної орієнтації. Формування саме таких електронних геоінформаційних ресурсів та широке використання геотехнологій відповідає сучасним потребам більшості конкретних задач управління складними і динамічними процесами в економіці та суспільстві.

Виходячи з міжнародного досвіду, до ключових організаційних проблем формування НІГД можна віднести:

Законодавче закріплення статусу НІГД та формування державного керівного (координуючого) органу НІГД з широкими повноваженнями.

Залучення до участі в створенні ІГД усіх основних державних та приватних постачальників геопросторових даних та геоінформаційних послуг.

Встановлення тісної співпраці з урядовими агенціями на основі скоординованої політики в сфері забезпечення доступу до геопросторових даних та їх поширення, включаючи можливості отримання безоплатних даних, встановлення цінової політики, дотримання авторських прав та використання засобів електронної торгівлі.

Розроблення такої політики доступу до даних інфраструктури, яка не буде зачіпати інтереси її творців та учасників.

Створення багаторівневої структури доступу до інфраструктури для придбання даних з низьким бар'єром входження в систему.

Розробка сталих довгострокових бізнес-моделей для учасників інфраструктури. Завчасне та чітке визначення ролі приватного сектору.

Попередній маркетинг та анонсування проекту створюваної інфраструктури.

Вивчення та дотримання міжнародних стандартів і гармонізація національних стандартів.

Постійний моніторинг міжнародних та національних ініціатив, проектів та стану розвитку стандартів і геоінформаційних технологій.

В ідеалі НІГД має відповідати наступним вимогам:

Наявність загального фонду геопросторових даних, організованого згідно прийнятим тематичним розділам та масштабному ряду (або рівню розподільної здатності), який забезпечує повне покриття конкретної географічної області (від кадастрової ділянки до міст, районів та таке інше). Такий фонд має забезпечувати координатну прив'язку інших геопросторових даних.

Базові набори геопросторових даних мають бути доступними безоплатно або за невисоку ціну через зручні інтерфейси доступу користувачів до безшовних наборів даних для забезпечення суспільних потреб та для стимулювання постачальників геопросторових даних до участі в такому фонді.

Як базові, так і інші геопросторові дані, мають регулярно оновлюватись згідно прийнятим стандартам та вимогам до їх якості, а також з урахуванням інтересів постачальників та користувачів.

Тематичні та табличні дані також мають бути доступними на умовах, що не суперечать правилам використання базових наборів геопросторових даних.

Геопросторові дані, створені організаціями різного рівня та форм власності, мають бути сумісними з даними, створеними іншими постачальниками.

Дані мають забезпечувати можливість їх сумісного використання з іншими типами геопросторових даних для отримання інформації, що необхідна для прийняття рішень, а також для широкої публіки.

Відповідальність за виробництво, супровід та поширення даних мають взяти на себе всі задіяні в інфраструктурі державні та приватні компанії.