
- •Економіка та організація виробництва
- •6.050103 – Програмна інженерія розділ 2 організація виробництва
- •Організація виробництва
- •Тема 2.1 Організація основного виробництва
- •2.1.1 Сутність організації виробництва та її роль у загальній системі виробничої діяльності підприємства
- •2.1.2 Виробнича і загальна структура підприємства
- •2.1.3 Загальна характеристика виробничого процесу та його елементів. Принципи раціональної організації виробничих процесів
- •Контрольні питання до теми 2.1
- •Тема 2.2 Організація виробничого процесу у часі
- •2.2.1 Поняття та структура виробничого циклу
- •2.2.2 Основні напрями скорочення виробничого циклу
- •2.2.3 Характеристика та розрахунок тривалості виробничого циклу простого процесу
- •Тема 2.3 Організація складного виробничого процесу
- •2.3.1 Загальна характеристика складних виробничих процесів та їх структура
- •2.3.2 Сіткове моделювання та його використання при визначенні терміну виробничого циклу складного виробу
- •2.3.3 Основні правила розробки сіткового графіку
- •Правило 1. Роботи а, в і с виконуються послідовно (рис. 5)
- •Правило 3. Для виконання роботи с необхідний результат робіт а і в (рис. 7)
- •Тема 2.4 Організація потокового виробництва
- •2.4.1 Класифікація потокових ліній
- •2.4.2 Розрахункові параметри, які характерні для усіх типів потокових ліній
- •2.4.3 Особливості розрахунку параметрів однопредметних неперервно – потокових ліній
- •2.4.4 Особливості розрахунку параметрів прямоточних перервно – потокових ліній
- •2.4.5 Особливості розрахунку параметрів багатономенклатурних (серійно – потокових) ліній
- •Тема 2.5 Організація оплати праці на підприємстві
- •2.5.1 Сутність та функції заробітної плати
- •2.5.2 Основи організації заробітної плати на підприємстві
- •2.5.3 Тарифна та безтарифна моделі оплати праці на підприємстві
- •2.5.4 Характеристика форм та систем оплати праці
- •Тема 2.6 Організація допоміжних та обслуговуючих господарств
- •2.6.1 Організація технічного обслуговування і ремонту обладнання
- •2.6.2 Організація енергетичного господарства
- •2.6.3 Організація транспортного господарства
- •2.6.4 Організація матеріально-технічного забезпечення виробництва та складського господарства
- •Література Основна
- •Додаткова
2.6.2 Організація енергетичного господарства
Сучасні промислові підприємства є найбільшими споживачами енергії та енергоносіїв, зокрема електроенергії, палива, пари, стисненого повітря, води та ін.
За характером використання споживана енергія поділяється на силову, технологічну і виробничо-побутову. Силова енергія надає руху технологічному устаткуванню підйомно-транспортним засобом; технологічна використовується для зміни властивостей і стану матеріалів (плавлення, термообробка); виробничо-побутова витрачається на освітлення, вентиляцію, опалення.
Річні витрати на споживану енергію на підприємствах досить значні, а їхня частка в собівартості продукції нині досягає 25-30%.
Енергетичне господарство являє собою складну сукупність процесів виробництва, перетворення, розподілу і використання всіх видів енергетичних ресурсів. Енергогосподарство забезпечує виробництво різними видами енергії і енергоносіями, здійснює монтаж, експлуатацію і ремонт енергообладнання в виробничих цехах і підрозділах підприємства.
Виробнича структура енергогосподарства відображає організаційні і технічні особливості його як об’єкта управління.
Велика кількість різного енергообладнання і складних енергоустановок вимагають єдиного керівництва енергогосподарством. На великих підприємствах енергетичне господарство очолює управління головного енергетика (УГЕ), на середніх підприємствах – відділ головного енергетика (ВГЕ), на малих підприємствах – енергомеханічний відділ на чолі з головним механіком. Головний енергетик є заступником головного механіка.
Шляхи економії енергоресурсів. Комплексний підхід до організації раціонального використання енергоресурсів передбачає техніко-економічний аналіз резервів економії енергоресурсів, розробку планів організаційно – технічних заходів та їх реалізацію.
Економія енергоресурсів досягається за рахунок інтенсифікації технологічних процесів і впровадження нової техніки і прогресивної технології, скорочення норм витрат на виробництво продукції, зменшення витрат енергії, робота обладнання в економних режимах, використання вторинних енергоресурсів.
Резерви економії розподіляють:
60 – 70 % дає розробка і використання нової більш економного енергоспоживання обладнання, застосування менше енергомістких технологій, застосування засобів автоматизації і контролю;
20 – 25 % можна отримати шляхом зниження енергоресурсів на стадії споживання і при передачі, транспортуванні і зберіганні енергоресурсів;
10 – 15 % можуть давати організаційно – технічні заходи, в т.ч. використання вторинних енергоресурсів.
Поряд з організаційно-технічним заходами по економії паливно-енергетичних ресурсів велике значення має стимулювання персоналу за їх ефективне використання.
2.6.3 Організація транспортного господарства
Безперебійна і добре організована робота транспортного господарства підприємства відіграє важливу роль у високопродуктивному функціонуванні основного виробництва.
Транспортне господарство складається з транспортних засобів – автомобілі, прицепи, локомотиви, вагони, трактори і обладнання загальнозаводзького призначення – гаражі, депо, ремонтні майстерні, рейсові шляхи.
По територіальному признаку транспорт на підприємстві поділяють на внутрішній та зовнішній
Внутрішній – призначений для перевезення вантажів між цехами і складами. Зовнішній – призначений для доставки вантажів на підприємство та вивіз готової продукції і відходів.
Раціональна організація вантажоперевезень базується на вивченні й визначенні вантажообігу і вантажопотоків по підприємству, його окремих цехах, для складів та інших підрозділів.
Вантажообіг (загальний) - це загальна (сумарна) кількість вантажів, яку необхідно перемістити на підприємстві за визначений проміжок часу (добу, тиждень, декаду, місяць, квартал, рік тощо).
Вантажопотік - це кількість вантажів, яку необхідно перемістити між двома пунктами за визначений проміжок часу (зміну, добу, декаду, місяць, квартал, рік).
Вантажообіг складається з декількох окремих вантажопотоків, тому дорівнює сумі всіх вантажопотоків. На основі даних про потужності вантажопотоків у тоннах і відстані між пунктами (у кілометрах) визначають обсяг транспортної, роботи в тонно-кілометрах.