- •Курсова робота
- •1. Теоретичнтй розділ
- •1.1 Характеристика типу виробництва
- •1.2 Організація управління
- •1.3 Організація праці на дільниці
- •2 Розрахунковий розділ.
- •2.1 Визначення витрат часу на одиницю послуги (роботи)
- •2.2 Розрахунок планової калькуляції собівартості послуги
- •2.2.1 Розрахунок прямих матеріальних витрат
- •Розрахунок вартості основних і допоміжних матеріал та комплектуючих виробів
- •Розрахунок прямих витрат на оплату праці
- •2.2.1.3 Розрахунок суми витрат на соціальні заходи.
- •2.2.2 Розрахунок накладних витрат
- •2.2.2.1 Розрахунок витрат на утримання і експлуатацію устаткування (Вуеу.)
- •2.2.2.2 Розрахунок загально-виробничих витрат (Взв)
- •2.2.2.3 Розрахунок адміністративних виртат (Вадм).
- •2.2.2.4 Витрати на збут (Взб)
- •2.3 Розрахунок ціни обслуговування акб
- •Аналітичний розділ
- •3.1 Розрахунок техніко-економічних показників
- •3.2 Пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства
- •4 Антикризова система господарювання
- •4.1 Маркетингове дослідження даної послуги
- •4.2 Економічна безпека підприємства
Аналітичний розділ
3.1 Розрахунок техніко-економічних показників
Валовий прибуток – це різниця між виручкою та виробничими витратами. Це поняття включає прибуток і невиробничі витрати (адміністративні, комерційні та інші витрати). Розрахувати валовий прибуток за формулою:
Пв = Цр – СВвир – ПДВ; (12)
Пв = 120,97 – 80,65 – 20,16 = 20,16 (грн.)
ПДВ = Цр – Цгурт (грн) або ПДВ = Цгурт · 0,2; (грн) (13)
ПДВ = 100,81 · 0,2 = 20,16 (грн.)
Чистий прибуток визначається як різниця між валовим прибутком та адміністративними, комерційнии та іншими витратами, що не включаються до собівартості реалізованої продукції:
Пч = Пв – Вадм – Взб = 20,16 – 8,88 – 5,65 = 5,63 (грн.) (14)
Щоб зробити висновок про рівень ефективності господарювання, отриманий прибуток необхідно порівняти з понесеними витратами, які забезпечують підприємницьку діяльність, тобто визначити рентабельність.
Рентабельність продукції характеризує ефективність витрат на її виробництво і збут. Вона визначається за формулою:
Rпп = Пч : СВпов ∙ 100,% = 5,63 : 95,18 · 100% = 5,91 (%) (15)
де: Пч - сума чистого прибутку, грн.;
СВпов – повна собівартість послуги, грн.
Розрахувати відносні показники:
Економічна ефективність від зниження собівартості робіт ( Ес )
Ес = СВпов · %Сзд : 100 % = 95,18 · 6% : 100% = 5,71 (грн.) (16)
де Сповна – собівартість повна послуги, грн.
% Сзд - відсоток зниження собівартості ( до 8% )
Матеріаломісткість послуги (Мм)- відображає вартість матеріальних витрат на одиницю виробу або на 1 грн. виготовленої продукції.
Мм = Вмат : Свпов = 52,02 : 95,18 = 0,55 (грн.) (17)
де: Вмат.- витрати на матеріали та комплектуючі вироби,
СВповна- повна собівартість
Таблиця 4. Техніко-економічні показники
Найменування показників |
Одиниця виміру |
Значення показника |
Трудомісткість послуги |
хв |
32 |
Виробнича собівартість |
грн. |
80,65 |
Собівартість послуги |
грн. |
95,18 |
Гуртова ціна |
грн. |
100,81 |
Ціна реалізації |
грн. |
120,97 |
Валовий прибуток |
грн. |
20,16 |
Чистий прибуток |
грн. |
5,63 |
Рентабельність |
% |
5,91 |
Економічна ефективність від зниження собівартості |
грн. |
5,71 |
Матеріаломісткість |
грн |
0,55 |
3.2 Пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності підприємства
В умовах конкуренції підприємство повинно постійно підвищувати свій потенціал для отримання прибутку в майбутньому. Рівень конкурентоспроможності підприємства (тобто його позиція на ринку) є інтегральним показником цього потенціалу. Підвищення потенціалу передбачає вдосконалення діяльності підприємства. Пояснимо це твердження на прикладі.
Припустимо, що за чотири роки відбулося відносне поліпшення діяльності підприємства в порівнянні з колишнім рівнем розвитку. Одночасно великими темпами розвивалися лідери галузі. Таким чином, в дійсності відставання підприємства від передової світової практики збільшилася - відбулася деградація підприємства і знизився його потенціал.
Основними критеріями оцінки підвищення потенціалу є: по-перше - якість продукції, по-друге - собівартість, по-третє - здатність підприємства виконувати замовлення в заплановані терміни.
Підвищення ефективності маркетингової діяльності може бути найрізноманітнішим і залежати від опрацьованості системи регулювання на підприємстві, загальної системи управління та особливостей діяльності самого підприємства. Для підвищення ефективності маркетингової діяльності, необхідно ввести економічні методи управління, зумовлені економічними стимулами, - вони припускають матеріальну мотивацію, тобто орієнтацію на виконання певних показників або завдань.
Ставлення працівників до виконання трудових обов'язків залежить не тільки від рівня заробітної платні, а й значною мірою від їх упевненості в постійній зайнятості, повазі до них, визнанні, зацікавленості в роботі. Завдання керівника полягає в поєднанні вимогливості з наданням підлеглим можливості виявляти власні творчі здібності, ініціативу й індивідуальність. Керівник повинен постійно інформувати підлеглих про стан справ; це підвищує у людей інтерес до роботи. Сприятливі й безпечні умови праці на робочих місцях є важливим чинником підвищення продуктивності праці. Додаткові витрати на поліпшення охорони праці, як свідчить досвід розвинутих країн, скуповуються багаторазово.
Таким чином, можна сформулювати такі пропозиції щодо підвищення ефективності діяльності з охорони праці на підприємствах.
1. Запорукою зниження рівня виробничого травматизму і поліпшення стану охорони праці є піднесення економіки, що в сучасних умовах господарювання може бути досягнуто лише шляхом децентралізації виробництва, запровадження на нерентабельних підприємствах посади найманого менеджера, який підзвітний і переобирається на зборах акціонерів.
Усі госпрозрахункові підрозділи підприємства переводяться на самостійний фінансовий баланс. Це розвиває ініціативу і творчість трудових колективів у досягненні прибутковості виробництва й одночасно вирішує проблеми охорони праці.
2. Поліпшення стану охорони праці на підприємствах може бути досягнуто шляхом переходу від окремих розрізнених заходів до системи планомірного цілеспрямованого управління цією діяльністю з чітким визначенням для кожного структурного підрозділу підприємства переліку та змісту завдань і функцій управління.
