1.3 Організація праці на дільниці

Організація праці— це спосіб поєднання безпосередніх виробників із засобами виробництва з метою створення сприятливих умов для одержання високих кінцевих соціально-економічних результатів. Організація праці є об'єктивною необхідністю і невід'ємною складовою трудової діяльності людини. Вона має сприяти вдосконаленню всіх процесів праці, виробничих структур для досягнення найвищої ефективності суспільного виробництва.

Робо́че мі́сце — це первинна ланка виробництва, зона прикладання праці одного або кількох (якщо робоче місце колективне) виконавців, визначена на підставі трудових та інших чинних норм і оздоблена необхідними засобами для трудової діяльності.

Залежно від рівня механізації праці виконавців розрізняють три види робочих місць:

- робочі місця ручної праці, де один або декілька виконавців виконують операції за допомогою різних знарядь праці;

- механізовані робочі місця, де виконавець впливає на предмет праці за допомогою механізованого інструмента або машини, праця котрих визначається і спрямовується робітником;

- автоматизовані робочі місця, де робота здійснюється механізмами, що виконують усі технологічні операції у заздалегідь встановленій послідовності. Роль виконавця тут – регламентувати робочий процес згідно із заданою технологією.

Організація робочого місця — це система заходів щодо його планування, оснащення засобами і предметами праці, розміщення їх в певному порядку. Продуктивність праці робітника залежить і від правильної організації його робочого місця.

Планування робочого місця передбачає раціональне розміщення у просторі матеріальних елементів виробництва, зокрема устаткування, технологічного та організаційного оснащення, а також робітника. Робоче місце має робочу, основну і допоміжну зони. В основній зоні, яка обмежена досяжністю рук людини в горизонтальній і вертикальній площинах, розміщуються засоби праці, що постійно використовуються в роботі. У допоміжній зоні розміщуються предмети, котрі застосовуються рідко.

Механізми, пристрої, інструменти і матеріали на робочому місці розміщують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою, повинен лежати справа, а той, що беруть лівою рукою,— зліва.

Під час виконання робіт обов'язково слід додержуватись усіх правил техніки безпеки і виробничої санітарії.

Непродумане планування збільшує час виконання конкретної роботи.

Обслуговування робочого місця - передбачає своєчасне забезпечення його всім необхідним, включаючи технічне обслуговування (наладку, регулювання, ремонт); регулярну подачу необхідних видів енергії, інформації та витратних матеріалів; контроль якості роботи обладнання, транспортне та господарське обслуговування (прибирання, чистка обладнання тощо).

Технологічний розподіл праці — розчленування виробничого процесу по стадіях, фа-зах, видах робіт і операціях, визначальним фактором якого є технологічний процес.

Функціональний розподіл праці — розподіл всього комплексу робіт залежно від ролі та місця різних груп працівників, що задіяні у виробничому процесі. Це розподіл промисло-во-виробничого персоналу на робочих, службовців, ІТР, менеджерів, молодший обслугову-ючий персонал, охорону, учнів тощо. У свою чергу ці групи поділяються на підгрупи за фу-нкціональною ознакою.

Професійно-кваліфікаційний розподіл праці — розподіл працюючих за професіями (спеціальностями), а всередині них — за групами складності праці (розрядами, категоріями тощо).

На виробничому підприємстві існують такі види кооперація праці:

- міжцехова — між цехами (службами, відділами) підприємства;

- нутрішньо бригад — між дільницями (службами) цеху;

- нутрішньо бригадна — між окремими виконавцями або бригадами;

- нутрішньо бригадна — між членами бригади.

На вибір конкретних форм розподілу і кооперації праці впливає низка чинників, і в пер-шу чергу технічний рівень виробництва. Від стану технологічного обладнання залежить спеціалізація праці основних і допоміжних робітників, що задіяні в його обслуговуванні. Рі-внем механізації і автоматизації виробництва та управлінських процесів визначається зміст праці, а отже, склад і виробничо-кваліфікаційний профіль працівників.

На розподіл і кооперацію праці також впливають:

- тип виробництва (одиничне, дрібносерійне, масове/потокове, експериментальне тощо);

- принципи організації виробництва (технологічний або предметний);

- організація допоміжних служб (централізована або децентралізована);

- ступінь безперервності технологічних процесів;

- трудомісткість виготовлення продукції чи надання послуг.