В С Т У П

Зміни в економіці, ідеології, політиці, моралі нашого суспільства потребують нових підходів до реалізації виховних завдань у навчальному закладі.

Відомо, що в позанавчальній діяльності особливо яскраво розкриваються природні потреби студентів, зокрема, в активній діяльності та самоствердженні. Позанавчальна робота дає змогу підліткам виступати в нових соціальних амплуа, займати ролі, які відрізняються від ролі студента, тобто це особлива сфера, де студенти можуть задовольнити особисті потреби. Більший час - умова для розширення світогляду студента, для самостійного творчого пошуку в будь-якій галузі, для поглиблення емоційного сприйняття сучасного життя.

Тому формування всебічно розвиненої успішної особистості стало провідною ідеєю над якою працює педагогічний колектив.

Спираючись на досягнення педагогічної науки, використовуючи методи народної педагогіки, куратори груп відшукують нові підходи у вихованні, які відповідали б потребам розвитку особистості, були б спрямовані на досягнення творчих і культурно-національних цінностей.

Проблема управління системою виховної роботи у коледжі належить до найбільш актуальних проблем, тому що зростають вимоги до майбутніх спеціалістів.

В коледжі розроблено “Модель проектно-цільової системи виховання студентів Технолого-економічного коледжу”.

Одним із важливих завдань коледжу є виховання успішної особистості, яка володіє не тільки певною сумою знань, умінь і навичок, а й здатна активно включатись у демократичні процеси, що відбуваються у нашій країні, людина, яка уміє самостійно проектувати власне життя, визначаючи його стратегію відповідно до особистих уявлень про навколишнє середовище та способи взаємодії з ними.

У Законах України "Про освіту", "Про вищу освіту" визначено, що основними завданнями системи освіти на сучасному етапі розвитку нашого суспільства є:

• виховання громадянина України;

• формування особистості підлітка, розвиток його здібностей і обдарувань, наукового світогляду;

• реалізація права вихованців на вільне формування політичних і світоглядних переконань.

Чи може бути всебічно розвиненою особистість, якщо вона не творча, не активна, якщо стоїть осторонь проблем сьогодення. Звичайно ж ні. А тому, щоб виховати таку людину необхідно створити відповідні умови.

Плануючи свою роботу куратори груп намагаються за основу брати принцип рівності, справедливості, людяності стосунків між членами суспільства, поваги до особистості, людської гідності та піклування про благо людей. Повага до особистості, до її гідності, її запитів та інтересів, її особистих цілей і стремлінь, створення максимальних умов для найголовнішого розкриття її здібностей і талантів - ось головні чинники всебічного розвитку.

При плануванні виховної роботи куратори передбачають:

• створення гуманної демократичної атмосфери в коледжі, гуманного підходу до особистості, визначення прав і свобод студента;

• побудова життя групи на основі соціальної справедливості і демократичних принципів:

• прилучення студентів до загальнолюдських і культурно-національних цінностей;

• включення студентів у милосердну діяльність.

Такий підхід до керування виховною роботою у групах системний, пов'язує цілі з результатом, об'єднує всі основні елементи виховної системи ( зміст, форми і методи, організацію), що вже саме по собі забезпечує її цілеспрямованість, підвищує ефективність.

Виховна система в коледжі має ознаки, що забезпечують її цілісність і ефективність, а саме:

• науково-обгрунтована концепція виховання, реалізація якої гарантує оптимальний у сучасних умовах результат;

• орієнтація на особистість, її розвиток, духовне збагачення, підвищення відповідальності перед суспільством і самим собою;

• розумне поєднання в часі і просторі, скоординованість всіх виховних заходів;

Система виховної роботи в коледжі передбачає:

• планування позанавчальної виховної роботи;

• організацію методичної роботи з актуальних проблем виховання молоді;

• організацію студентського самоврядування; співпрацю з позанавчальними закладами молодіжними громадськими організаціями; культурно-просвітницькими, правоохоронними органами;

• педагогічний всеобуч батьків і громадськості.

Створюючи умови для реалізації освітніх завдань куратор чітко визначає сфери самовираження студента.

Одним із головніших етапів реалізації поставлених завдань є план виховної роботи педагога організатора, який передбачає наступні розділи:

• цільові настанови;

• зміст діяльності;

• термін виконання;

• контроль про виконання.

Під час планування виховної роботи в коледжі куратори вдало використовують нове, творчо підходять до призначення плану, враховуючи планомірність і систематичність, керованість і наступність результатів. Вони намагаються, щоб виховний план виконував такі функції:

• направляючу, що визначає конкретні напрямки і види діяльності;

• прогнозуючу, тобто_ безпосередньо відображає задуми;

• координуючу, організуючу, тобто відображаєте, хто, що, коли і де повинен робити;

• контролюючу за планом легко перевірити, наскільки все відповідає дійсності;

• репродуктивну (відтворюючу), тобто через будь-який проміжок часу за планом можна відновити зміст і обсяг виховної роботи.

На думку кожного учасника виховного процесу саме коледж повинен стати не тільки Храмом наук, а й джерелом прилучення кожного студента до високих моральних цінностей своєї вітчизни, всього світового товариства, джерелом культури, добра, інтелігентності.

В коледжі працює циклова комісія кураторів, яку очолює Лендрик Н.М. Плануючи методичну роботу з кураторами Наталія Миколаївна використовує інноваційні підходи. Основну увагу звертає на розвиток індивідуальних здібностей студентів та на роботу з обдарованими студентами. Особливу увагу приділяє проведенню відкритих виховних заходів з метою популяризації найкращого педагогічного досвіду з питань виховання.

Орієнтовні виховні завдання та напрямки виховної роботи зі студентами допомагають кураторам при плануванні та організації роботи зі студентським колективом:

1. Вивчення індивідуальних особливостей студентів, їх інтересів та потреб.

2. Формування дружнього, організаційного колективу через активізацію форм індивідуального впливу та колективної виховної роботи.

3. Орієнтація кожного студента на розвиток нових психологічних особливостей: проектування особистості, організація та управління процесом її розвитку.

4. Прищеплення студентам навичок планування своїх ідей на день, тиждень, місяць, дотримання та виконання свого плану, брати самозобов'язання та вчити самозвітуватися.

5. Поглиблення розуміння студентами змісту етичних норм і правил.

6. Виховання у підлітків позитивних рис характеру: обов'язковість, чесність, організованість, доброту, щирість, повагу до старших, співпереживання, вимогливість до себе.

7. Сприяння розвитку мовленнєвої культури студента, вміння спілкуватися, висловлювати свою думку.

8. Розвиток інтересу до навчання, формування потреби постійно активізувати свою пізнавальну діяльність.

9. Формування у студентів потреби у громадській діяльності, виховання бажання і готовності виконувати доручення, ширше залучати їх до справ і турбот старших.

10. Формування вміння бачити прекрасне у природі, творах мистецтва, в людських взаєминах.

11. Виховання свідомої дисципліни, бережливого ставлення до державного і власного майна.

12. Прилучення студентів до скарбів української народної творчості.

13. Навчання методам підтримки доброго здоров'я.

14. Допомога у подальшому ставленні органів самоврядування, розвиток їхньої самостійності.

15. Залучення до виховання учнів батьків, громадськості.

Виходячи з вищесказаного можна визначити вимоги до куратора сьогодення:

• педагогічна майстерність;

• ерудиція і культурний кругозір;

• моральний авторитет;

• педагогічний такт;

• любов і повага до людей;

• педагогічний оптимізм;

• організаторські вміння;

• творчий підхід;

• безперервне підвищення кваліфікації.

В. О. Сухомлинський писав: "Учитель повинен знати і відчувати, що на його совісті - доля кожної дитини, що від його духовної культури та ідейного багатства залежить розум, здоров'я, щастя людини, яку виховує школа". На мою думку, саме це повинно стати головним при визначенні виховних завдань, які має вирішувати куратор:

• виховання високоморального підростаючого покоління, формування у нього українського менталітету на основі відродження національних традицій свого народу;

• створення необхідних умов для фізичного розвитку студента, забезпечення та зміцнення його здоров'я;

• духовно-моральне виховання, головною метою якого є орієнтація на загальнолюдські цінності;

• розвиток таланту, розумових здібностей студентів, формування у них високої пізнавальної культури, організації змістовного дозвілля; створення умов для вільного вибору світоглядних позицій; підготовка школярів до господарчо-трудової діяльності; розвиток волі, інтересів, віри у свої сили, здібності, індивідуалізація виховання на основі ідеї захисту дитини у навчанні, сфері спілкування, охороні здоров'я;

- організація роботи з батьками.

Формування всебічно розвиненої особистості відбувається в процесі спільної діяльності викладачів та студентів, єдності навчання та виховання.

Все ж важливішим фактором у справі навчання та виховання є сам куратор, його вміння спілкуватися з підлітком, його живий приклад, авторитет. Так, К. Роджерс порівнював діяльність педагога з працею садівника. Адже садівник, щоб виростити гарну квітку, вчасно поливає і підживлює її. Тільки тоді квітка розвивається у своїй красі. Так і святий обов'язок учителя, вихователя – створити усі умови для всебічного розвитку підлітка, розкрити її талант, здібності та обдарування.

Студентське самоврядування - найважливіший фактор вдосконалення навчально-виховної роботи в коледжі.

Цінність студентського самоврядування полягає в тому , що студенти глибоко проникають у сутність своїх прав та обов'язків, вчаться відповідати за реалізацію прийнятих рішень та сприймати й поважати думки інших.

Адже самоврядування в коледжі має на меті через систему

самоуправління забезпечити включення студентів у різноманітну, глибоко змістовну діяльність колективу, суспільства, зробити мету та головні завдання близькими й зрозумілими, а також передбачає забезпечити умови масового залучення студентів в організаторську роботу, в управління справами колективу.

В коледжі діє студентський парламент. Діють студради на відділеннях та в гуртожитках.

Важливу роль у формуванні всебічно розвиненої особистості відіграє сфера дозвілля. В коледжі працює педагог-організатор, практичний психолог, 7 гуртків аматорського мистецтва, які очолюють фахівці високого рівня. Також діють 51 предметних гуртків, 18 спортивних секцій. Саме система гурткової роботи дозволяє студентам обирати справу до душі. Мета кожного гуртка – надання додаткової освіти, допомогти підліткам в професійній визначеності. Зміст та ефективність роботи цих гуртків залежить від правильної організації й проведення занять. З цією метою використовуються як традиційні методи роботи, так і впроваджуються нестандартні форми навчання і виховання.

Гуртківці беруть участь у всіх конкурсах. Як показує практика, обдаровані діти характеризуються наявністю вроджених здібностей, особистісного самовираження, наполегливості, спостережливості.

Тісний зв'язок та співпраця з центром соціальної служби для молоді та службою у справах неповнолітніх дають також свій результат. У коледжі немає студентів, які знаходяться на обліку в комісії у справах неповнолітніх.

Щоденний контроль за відвідуванням студентами коледжу фіксується у спеціальних журналах та обліковується в спеціальних відомостях (таблиці з пропусками).

Кожен куратор дбає про те, щоб студенти, які потребують посиленої уваги з боку педагогів, були залучені до роботи в гуртках, секціях.

Здійснення контролю за ходом позанавчальної виховної роботи проводиться за такими методами:

1. Вибіркове відвідування виховних заходів. Може здійснюватися без попередження за своїм особистим планом.

2. Тематичне відвідування циклу виховних заходів.

3. Відвідування занять викладачів.

4. Паралельне відвідування.

5. Комплексне вивчення окремих груп.

6. Перегляд і вивчення документації: планів, журналів, щоденників, звітів тощо.

7. Безпосереднє спостереження: за системою виховання в період виконання студентами режимних моментів, за дисципліною, за станом навчальних приміщень.

8. Спеціальні перевірки: вмінь і навичок самостійної праці, активності і творчості в діяльності, виконання доручень, правил поведінки тощо.

9. Анкетування або співбесіда з метою виявлення кола інтересів студентів, їх знань й розваг.

10. Бесіди з викладачами. Керівниками гуртків з метою вияву що найбільше вдається педагогу в роботі і на що потрібно звернути увагу, які питання передового педагогічного досвіду впроваджує та ін.

Таким чином, для ефективнішого контролю за виховними процесами необхідно забезпечити вибір раціональних видів, форм і методів контролю, оптимально розподілити час на головні ділянки контролюючої діяльності, визначати основні аспекти діяльності об'єкту контролю, створити належні умови, застосувати раціональну методику вивчення результатів роботи.