Розділ 1 Глобальні детермінанти міжнародної туристичної діяльності в умовах становлення моделі сталого розвитку

1.1. Столичний туристично-рекреаційний комплекс як об’єкт дослідження

Стосовно утворення та функціонування туристично-рекреаційних формувань важливо визначитися щодо термінології, відносно якої не існує однозначності.

Цілий ряд питань виникає у зв’язку з правомірністю виділення туристично-рекреаційної сфери діяльності у самостійну галузь. З 01.07.1997 р. в Україні діє Класифікатор видів економічної діяльності (КВЕД), в якому галузь визначається як «сукупність усіх виробничих одиниць, які беруть участь у переважно однакових або подібних видах виробничої діяльності» 79, с. 2.

Галузі національного господарства з точки зору характеру суспільної праці та участі у створенні сукупного суспільного продукту та національного доходу поділяються на сферу матеріального виробництва та невиробничу сферу.

Сфера матеріального виробництва відповідно до КВЕД охоплює промисловість; сільське, лісове та рибне господарство; транспорт та зв’язок; будівництво; торгівлю та громадське харчування; матеріально-технічне забезпечення; заготовки; інформаційно-обчислювальне обслуговування; загальну комерційну діяльність щодо забезпечення функціонування ринку; геологію та розвідку надр, геодезичну та гідрометеорологічну служби; інші види діяльності матеріального виробництва.

Окремо у цьому переліку галузей туризм не називається. Хоча неважко припустити, що багато підприємств, які обслуговують потреби туристів, будуть входити в такі галузі, як транспорт, зв’язок, торгівля, громадське харчування, матеріально-технічне забезпечення та збут, інформаційно-обчислювальне обслуговування та ін.

До невиробничої сфери відносять підприємства, заклади та організації, що не створюють матеріальних благ у процесі своєї економічної діяльності (табл. 1.1).

Таблиця 1.1

Класифікація галузей невиробничої сфери

Код	Назва	Підприємства, організації, що входять до групування
91000	Охорона здоров’я, фізична культура та соціальне забез-печення
91500	Охорона здоров’я
91510	Профілактичні заклади
91517	Курортні заклади	Санаторії, санаторії-профілакторії, пан-сіонати з лікуванням, курортні полік-лініки, бальнео- та грязелікарні, спеціа-лізовані оздоровчі центри цілорічної дії
91600	Відпочинок і туризм
91610	Оздоровчі заклади і заклади відпочинку	Дитячі оздоровчі центри, будинки від-починку, пансіонати без лікування та ін-ші заклади відпочинку
91620	Туризм	Туристичні готелі, турбази, мотелі, кем-пінги, екскурсійні бюро, бюро подоро-жей, заклади з організації міжнародного туризму
91700	Фізична культура і спорт	Фізкультурно-оздоровчі комплекси, нав-чально-тренувальні центри та бази, ста-діони, палаци спорту, спортивні бази, спортивні школи тощо

Джерело: 79, с. 243-244

Наведений вище класифікатор під кодом 91620 виділяє «Туризм» в окрему галузеву підгрупу. Але й інші галузеві підгрупи об’єднують підприємства, заклади та організації, що надають послуги туристам та рекреантам.

Узагальнюючи розглянуту інформацію стосовно КВЕД, можна зробити висновок, що останній під терміном «туризм» виділяє далеко не повний перелік підприємств, діяльність яких спрямована на задоволення туристичних та рекреаційних потреб. Це дає змогу стверджувати, що «курортно-туристично-оздоровче господарство вже не може розвиватися в межах однієї галузі» і вимагає формування відповідного комплексу галузей 86, с. 4, які прямо чи опосередковано беруть участь в організації відпочинку населення. Якщо підприємства взаємодоповнюють одне одного, а зв’язки між ними носять стійкий характер і в результаті сприяють задоволенню туристично-рекреаційних потреб, то формується туристично-рекреаційний комплекс (ТРК), «який спеціалізується на виробництві та продажу відповідних послуг» [31, с.29]. Його характеризують: 1) матеріально-технічна база, необхідна для туристично-рекреаційної діяльності; 2) контингент спеціалістів, що забезпечують туристично-рекреаційний процес та мають спеціальні професійні знання, навички та прийоми в організації туристично-рекреаційної діяльності; 3) функціонування у визначеному середовищі серед інших господарсько-територіальних комплексів та утворень, які формують загальний комплекс відповідного рангу.

По відношенню до назви комплексу підприємств та організацій, які зайняті обслуговуванням туристів та рекреантів, існують різноманітні визначення. У науковій літературі переважно вживаються терміни «територіально-рекреаційні системи» 26, с. 108; 67, с. 153, «туристично-рекреаційна система» 170, с. 199, або «територіально-рекреаційний комплекс», «рекреаційний комплекс», «туристичний комплекс» 57, с. 94; 64, с. 134; 71, с. 85.

Чіткого розмежування у застосуванні термінів «комплекс» та «система» не існує, але ці поняття не тотожні. Якщо латинське слово «комплекс» означає зв’язок, поєднання, то грецьке «система» перекладається як ціле, складене з частин. І наскільки поняття «поєднання» не співпадає з поняттям «ціле, складене з частин», настільки ж відрізняються значення термінів «комплекс» та «система». Відмінність між ними щодо використання стосовно туристично-рекреаційного комплексу, на думку автора, можна розкрити наступним чином...

Між господарським комплексом міста та ТРК, як його складовою, існують вертикальні та горизонтальні зв’язки (рис. 1.1).

• установи охорони здоров’я та фізичної культури;

• освітні заклади;

• житлово-комунальне господарство;

• кредитно-фінансові заклади;

• підприємства побутового обслуговування;

• заклади культури і мистецтва;

• установи, що відповідають за безпеку та охорону правопорядку тощо

• транспорт: автомобільний, повітряний, залізничний, водний;

• підприємства торгівлі;

• зв’язок;

• ресторанне господарство;

• гідрометеорологічна служба;

• спеціалізовані заклади ділових послуг:

• лізингових

• консультаційних

• інженерно-будівельних тощо

соціальна

транспортна

та виробнича