Продаж основних засобів

Бухгалтерський облік. Для визначення непридатності ОЗ, можливості їх використання іншими особами (у цьому випадку шляхом продажу) і для інших цілей щодо експлуатації ОЗ керівник підприємства створює постійно діючу комісію. Ця комісія, зокрема, визначає можливість продажу об'єкта (п. 41 Методичних рекомендацій, затверджених наказом Мінфіну від 30.09.03 р. N 561, далі — Методрекомендації N 561).

Якщо на підприємстві планується продаж одиничного об'єкта ОЗ, то такий об'єкт у П(С)БО 27 визнається необоротним активом, що утримується для продажу.

Якщо ж планується продаж сукупності об'єктів однією операцією, то ці об'єкти разом із прямо пов'язаними з ними зобов'язаннями (які будуть передані або погашені в результаті продажу) в розумінні п. 4 П(С)БО 27 є групою вибуття. Далі ми розглядатимемо облік на прикладі продажу одного об'єкта.

Якщо підприємство прийняло рішення про продаж об'єкта ОЗ, то відповідно до норм розд. II П(С)БО 27 такий об'єкт у бухобліку переводиться зі складу ОЗ до складу запасів (субрахунок 286 "Необоротні активи та групи вибуття, утримувані для продажу").

У п. 2 розд. II П(С)БО 27 уточнюється, що переводитися повинні тільки ОЗ, призначені для продажу (а не для відчуження будь-яким іншим способом). Це переведення здійснюється, якщо виконуються такі умови:

- підприємство очікує отримати економічні вигоди від продажу об'єкта ОЗ, а не від використання його за призначенням;

- об'єкт ОЗ готовий до продажу у своєму поточному стані;

- очікується, що продаж об'єкта ОЗ буде завершено протягом року з дати визнання його утримуваним для продажу;

- керівництвом підприємства розроблено план або укладено контракт про продаж об'єкта, і об'єкт активно пропонується на ринку за ціною, що відповідає його справедливій вартості.

Проте якщо підприємство продовжує займатися продажем об'єкта ОЗ, але через якісь обставини об'єкт за рік не продано (наприклад, відсутні покупці на специфічний об'єкт ОЗ із вузькою сферою застосування), то період завершення продажу можна продовжити на строк більше одного року, і об'єкт продовжуватиме обліковуватися у складі запасів.

Переведення об'єктів із необоротних активів до складу запасів здійснюється за найменшою із двох вартостей: балансовою або чистою вартістю реалізації (Дт 286 - Кт 10, Дт 949 - Кт 10 - на суму перевищення балансової вартості над чистою вартістю реалізації, у разі такого перевищення). Уточнимо: чиста вартість реалізації необоротного активу - це його справедлива вартість за вирахуванням очікуваних витрат на реалізацію (п. 4 П(С)БО 7). На об'єкти ОЗ, що утримуються для продажу (у т. ч. входять до групи вибуття), амортизація не нараховується.

Об'єкти ОЗ, що утримуються для продажу, відображаються в обліку та фінзвітності на дату балансу за найменшою із двох величин: балансовою вартістю або чистою вартістю реалізації. А сума коригування балансової вартості визнається іншими операційними доходами (витратами) звітного періоду — субрахунки 719 та 949.

При вибутті об'єкта комісія складає і підписує Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів типової форми N ОЗ-1 у трьох примірниках: перші два залишаються у продавця, а третій передається особі, яка приймає об'єкт ОЗ. Цей акт є підставою для внесення інформації про вибуття об'єкта до його Інвентарної картки обліку основних засобів типової форми N ОЗ-6. Обидві форми затверджені наказом Мінстату від 29.12.95 р. N 352 (далі - Наказ N 352).

Дохід від продажу об'єкта визнається за правилами п. 8 П(С)БО 15, тобто при оформленні документа, що свідчить про передачу об'єкта покупцеві (накладної, акта приймання-передачі тощо). Якщо раніше проводилися переоцінки об'єкта, то суму перевищення попередніх дооцінок над сумою попередніх уцінок треба включити до складу нерозподіленого прибутку з одночасним зменшенням додаткового капіталу (п. 21 П(С)БО 7). Тобто при цьому робиться проведення Дт 423 - Кт 441.

Податок на прибуток. Податковий облік продажу об'єкта ОЗ відрізняється від бухгалтерського: у результаті продажу об'єкта можуть бути отримані доходи або витрати. Так, підприємство включає до складу (п. 146.13 Податкового кодексу, далі - ПК):

доходів - суму перевищення доходів від продажу над балансовою вартістю об'єкта;

витрат - суму перевищення балансової вартості над доходами від продажу об'єкта.

При цьому під балансовою вартістю ОЗ розуміється сума їх залишкової вартості, яка визначається як різниця між первісною вартістю таких ОЗ з урахуванням переоцінки і сумою накопиченої амортизації (пп. 14.1.9 ПК).

Якщо підприємство продає об'єкт ОЗ, який був раніше безплатно отриманий, то воно включає до складу:

доходів — суму перевищення доходів від продажу об'єкта над сумою, включеною ним раніше до складу доходів у зв'язку з отриманням об'єкта;

витрат — суму перевищення вартості, яка була включена до складу доходів у зв'язку з безплатним отриманням, над доходами від продажу об'єкта.

Уточнимо, що:

- такі доходи включаються до складу інших доходів (ряд. ОЗ.17 додатка ІД до Податкової декларації з податку на прибуток підприємства, далі - декларація), які за п. 137.16 ПК обліковуються при визначенні об'єкта оподаткування за датою їх виникнення згідно з П(С)БО (пп. 135.5.11 ПК);

- витрати включаються до складу інших витрат (ряд. 06.5.1 додатка IB до декларації), які за п. 138.5 ПК визнаються витратами того періоду, у якому вони були здійснені, згідно із правилами ведення бухобліку (п. 138.12 ПК).

Тобто доходи або витрати, визначені при реалізації об'єкта ОЗ, визнаються за методом нарахування. При цьому дохід від продажу об'єкта ОЗ визначається згідно з договором про його продаж, але не нижче від звичайної ціни. У результаті продажу об'єкт виводиться з експлуатації на підставі наказу керівника. Нарахування амортизації припиняється починаючи з місяця, що настає за місяцем виведення об'єкта з експлуатації, у цьому випадку у зв'язку із продажем (п. 146.14, 146.15, 146.18 ПК).

ПДВ. Згідно з п. 188.1 ПК при продажу об'єкта ОЗ база оподаткування визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче від звичайних цін з урахуванням загальнодержавних податків і зборів (крім зазначених у цьому пункті винятків).

Особливості визначення бази оподаткування при продажу об'єкта нерухомості. При купівлі-продажу об'єкта нерухомості необхідно сплатити пенсійний збір у розмірі 1 % від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу. Оскільки вартість майна вказується в договорі з урахуванням ПДВ, уважаємо, що пенсійний збір нараховується на суму з урахуванням ПДВ.

Завважимо також, що згідно з п. 188.1 ПК до бази оподаткування включаються суми загальнодержавних податків і зборів. Проте відповідно до ст. 9 ПК пенсійний збір не належить до загальнодержавних податків і зборів, тому його сума не включається до бази обкладення ПДВ, тим більше що платниками збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна є покупці (підприємства, установи та організації будь-яких форм власності, а також фізособи) (п. 9 ст. 1 Закону від 26.06.97 p. N 400/97-ВР).

Нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору з операцій купівлі-продажу нерухомого майна (п. 153 Порядку, затвердженого постановою КМУ від 03.11.98 р. N 1740). Тобто на момент нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу пенсійний збір уже сплачено до бюджету (а не продавцеві). Тому не можна сказати, що це та сума, яка передається продавцеві як компенсація вартості об'єкта. Отже, логіка листа ДПС від 24.01.12 р. N 2306/7/15-3417- 26 (див. "БАЛАНС", 2012, N 25, с. 17) тут не застосовна. Сума пенсійного збору не включається до бази обкладення ПДВ.

Якщо при придбанні (виготовленні) об'єкта ОЗ платник не відображав податковий кредит (наприклад, унаслідок використання об'єкта в неоподатковуваних постачаннях), то при продажу об'єкта (оподатковуване постачання) платник на підставі бухгалтерської довідки може включити до складу податкового кредиту суму ПДВ виходячи з бази оподаткування, визначеної за п. 189.1 ПК (п. 198.5 ПК), - виходячи з балансової (залишкової) вартості об'єкта, яка склалася на початок звітного періоду, протягом якого здійснився продаж. Це також стосується і випадків, коли за об'єктом ОЗ, що продається, раніше нараховувалося податкове зобов'язання згідно із правилами абзаців "а" - "г" п. 198.5 ПК:

- переведення ОЗ для використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування (крім використання в операціях, зазначених у пп. 196.1.7 ПК);

- в операціях, звільнених від ПДВ;

- в операціях, здійснюваних у межах балансу (передача для невиробничого використання, переведення виробничих ОЗ до складу невиробничих), а також в операціях, не пов'язаних із госпдіяльністю.