9. Що таке стаз?

Стаз - це уповільнення й зупинка течії крові в капілярах, дрібних артеріях і венах.

9. Назвіть основні варіанти стазу та їхні причини. Розрізняють ішемічний, венозний та істинний (капілярний) стаз.

Ішемічний і венозний стаз розвивається як наслідок ішемії та венозної" гіперемії, а тому має ті ж причини, що й зазначені місцеві розлади кровообігу.

Причиною істинного стазу можуть бути фізичні (холод, тепло), хімічні (отрути, концентрований розчин натрію хлориду й інших солей, скипидар) і біологічні факто­ри (токсини мікроорганізмів),

У патогенезі істинного стазу велике значення надають двом факторам:

1. внугрішш^кшілярніу^ргрегації еритроцитів тобто їх склеюванню й утвореній® конпюмератів, що утрудняють течію крові; .

2. уповільненню течії крові в капілярах унаслідок^згущення кров* В останньому ви­падку провідна роль належить підвищенню проникності стінок судин, розташова­них у зоні стазу.

9. Що таке тромбоз?

Тромбоз -це процес прижиттєвого утворення на внутрішній поверхні стінки судин згустків крові, що складаються з її елементів. Ці згустки отримали назву тромбів.

Тромби бувають пристінковими (частково зменшують просвіт судини) і закупо­рювальними.

Залежно від будови розрізняють білі, червоні й змішані тромби. У першому ви­падку тромб утворюють тромбоцит, лейкоцити, а також невелика кількість білків плазми; у другому еритроцити, скріплені нитками фібрину; змішані тромби скла­даються з білих та червоних шарів, що чергуються між собою.

9. Назвіть три основні фактори, що сприяють тромбоутворенню (тріада Щрхова).

1. Ушкодження судинної стінки. Воно може виникати під дією фізичних факторів (ме­ханічна травма, електричний струм), хімічних, біологічних (ендотоксини мікроор­ганізмів), а також у результаті порушення живлення й метаболізму судинної стінки.

2. Порушення активності систем зсідання і протизсідання у крові та судинній стінці Для утворення тромбів велике значення має як підвищення активності системи зсідання крові за рахунок збільшення в ній концентрації прокоагулянтів, так і зниження активності антиюзагулянтної і фібринолітичної систем.

3. Уповільнення течії крові. Цей чинник дає можливість пояснити, чому у венах тромби утворюються частіше, ніж в артеріях, у венах .нижніх кінцівок частіше, ніж у венах верхніх кінцівок; а також високу частоту тромбоутворення при деком­пенсації кровообігу, тривалому перебуванні хворої людини в ліжку.

по

9. З яких фаз складається процес утворення тромбу? у чому їх сутність?

Процес тромбоутворення має дві фази: клітинну і плазматичну. Сутність клітинної фази полягає в адгезії, агрегації й аглютинації тронбошггів (докладно див. розд. 26).

Плазматична фаза (фаза коагуляції крові) являє собою ланцюг послідовних біо­хімічних реакцій зсідання крові, кінцевим результатом яких е утворення фібрину - важливого компонента тромбу,

9. Які негативні наслідки може мати тромбоутворення в умовах патології?

*При різних захворюваннях утворення тромбів може супроводжуватися важкими наслідками, зумовленими гострим порушенням кровообігу в зоні судини, в якій ви­ник тромб (ішемія при тромбозі артерій і застій крові при тромбозі вен). Кінцевим етапом може бути розвиток некрозу (інфаркту) у басейні тромбрваної, позбавленої колатералей еудини. Особливо велика роль тромбозу вінцевих артерій у розвину інфаркту міокарда. Тромбоз артерій може призводити до трофічних порушень о на­ступним розвитком гангрени кінцівок при атеросклерозі, облітератнвяому ендарте­ріїті, цукровому діабеті.

9. ІДо таке емболія?

Емболія - це закупорка судин тілами, принесеними течією крові або лімфи. Ці тіла називаються емболами.

9. Які виділяють види емболії?'

Залежно від характеру емболів та їхнього походження розрізняють емболію екзо­генну й ендогенну.

За локалізацією виділяють емболію великого і малого кола кровообігу, а також системи ворітної вени.

Дуже рідко буває так звана ретроградна емболія, коли рух ембола відбувається ие за гемодинамічними законами, а відповідно до сили тяжіння самого ембола, і па­радоксальна емболія, що спостерігається прн иезарощенні міжпередсердноїабоміж- шлуночкової перегородки, у результаті чого емболн з вен великого кола кровообігу й правої половини серця переходять у ліву, обминаючи мале коло.

9. Назвіть основні причини емболії екзогенного походження. Залежно від природа й характеру емболів, що надходять ззовні, розрізняють такі

види екзогенної емболії: повітряну, газову, бактеріальну, паразитарну, емболію твердими сторонніми тілами.

Повітряна емболія виникає прн пораненні великих вен голови й шиї, які слабко спадаються й тиск у яких близький до нуля або негативний. У результаті в ушкоджені вени засмоктується повітря, оообливо на висоті вдиху, з наступною емболією судин Малого кола кровообігу.

■Газом емболія розвивається при різкому перепаді атмосферного тиску від під­вищеного до нормального (у робочих кесонів і водолазів) або від нормального до зниженого (при швидкому піднятті на висоту або під час розгерметизації кабіни ви­сотного літального апарата). При цьому зменшується розчинність газів у тканинах і крові, відбувається десатурація, тобто перехід газів з розчиненого стану в газоподіб­ний, гзакупорка бульбашками цих газів (у першу чергу азоту) капілярів, розташова­них головним чином у системі великого кола кровообігу.

9. Назвіть основні причини емболії ендогенного походження.

До ендогенної емболії відносять емболію тромбом (тромбоемболію), жирову ем­болію, тканинну емболію, емболію навколоплідними водами.

Джерелом тромбоемболії є тромб, що відірвався, найчастіше при асептичному або гнійному його розплавленні.

Жирова еліболія виникає при потраплянні в кровоносні судини крапель жиру. Причиною цього найчастіше є ушкодження (роздроблення, сильний струс) кістково­го мозку, підшкірної або тазової клітковини.

Тканинна емболія може бути обумовлена занесенням у кровоносне русло части­нок різних тканин організму при їх ушкодженні. Особливе значення має емболія су­дин клітинами злоякісних пухлин, оскільки вона е основним механізмом утворення метастазів.

Емболія навколоплідними водами виникає в результаті потрапляння навколоплід­них вод під час пологів в ушкоджені судини матки на ділянці плаценти, що відокре­милася.

9. Що розуміють під мікроциркуляцією? Назвіть основні типи порушень мікроциркуляції.

Мікроциркуляція - це рух крові й лімфи по мікроциркуляторних кровоносному і лімфоносному руслах. *

Мікроциркуляторне кровоносне русло складається з судин, діаметр яких ие пере­вищує 100 мкм, тобто артеріол, метартеріол, капілярних судин, венул і артеріоло-ве- нулярних анастомозів (рис. 38).