ч

Нітрозосполуки

ОСН,

Афлатоксин В,

Рис. 52. Деякі канцерогенні сполуки

Дибензантрацен

Ш

Дибензпірен

Головна особливість канцерогенного впливу ПАВ полягає в їх місцевій дії Це означає, що вони викликають розвиток пухлин у тих органах і Тканинах, з якими контактують. Так, при втиранні в шкіру виникає рак шкіри, прн підшкірному Ь^еден- ні - саркома, при вдихуванні - рак легень, при надходженні і їжею-рак стравоходу шлунка і кишок, при виділенні з молоком.-»- рак молочних залоз.

ІЧН,

6

Анілін

т

ш

2-Нафтиламін

Бензидин

Рис. 50.Деякі канцерогенні ПАВ

16.12. У чому полягає особливість канцерогенної дії ароматични)Г^1

Рис. 51. Канцерогенні ароматичні аміни

Ароматичні аміни *- це сполуки, що містять у своїй структурі бензольні кільця й аміногрупи. Канцерогенні властивості мають анілін та його нохідні, зокрема, 2-на- фтиламін, диметиламіноазобензол (ДАВ) (рис, 51). Ці сполуки широко використову­ються в промисловості як основа барвників, вихідні речовини для синтезу лікарських препаратів і виробництва вибухових речовин.

Характерною рисою канцерогенної дй ароматичних амінів с їх органотротість. Незалежно від шляху надходження або введення речовини пухлини виникають у пев­них органах. Так, нри введенні 2няафтиламіну розвивається рак сечового міхура, а при введенні^ЦАБ — рак печінки.

16,13. Чим характеризується канцерогенний впли£ нітрозосполук?

До нітрозосполук належать иітрозаміни і нітрозаміди (рис. 52). У дослідах яа тваринах показано, що 90 % всіх вивчених нітрозосполук мають канцерогенну дію. Багато речовин цього класу викликають утворення пухлин після одноразового вве­

дення • порівняно невеликих дозах. Не виявлено жодного виду тварин (вивчалося 40 видів, від риб до приматів), які були б стійкі до канцерогенної дії нітрозосполук. Дуже чутливим до їх впливу е й організм людини.

Нітрозаміии можуть утворюватися в шлунку людини з неканцерогенних попере­дників (нітритів, амінокислот, амідопірину) при наявності хлороводневої (соляної) кислоти.

Для канцерогенної дії нітрозосполук характерна органотропність. Є речовини, які вибірково викликають розвиток пухлин головного мозку, нирок, печінки, шлунка та ін.

14. Наведіть приклади канцерогенної дії продуктів життєдіяльносЦгрибів^

Серед продуктів життєдіяльності їрибів (цвілі), що мають канцерогенну дію, найбільш тьчекоіафлатоксин ^ Цей мікотоксин є гетероциклічною сполукою і про­дукується грибом¹ А$рег§і11и8 Штіш (див. рнс. 52). Канцерогенна дія афлатоксину виявляє себе в дуже малих дозах - 0,02 мг/кг маси. Для порівняння^ ціанід калію спричиняє токсичну дію в дозах, що перевищують зазначену в кілька десятків разів.

Із впливом мікотоксннів пов'язують розвиток первинного раку печінки у пред­ставників племені Башу в Африці. Клімат території, на якій проживає це илем'я, дуже вологий, тому продукти харчування швидко покриваються цвіллю. За традиці­єю, що існує в тих місцях, такі продукти придатні до використання. Аналізи показа­ли, що у споживаній їжі міститься афлатоксин В.

14. Який зміст вкладають у поняття "ендогенні канцерогени"?

Ендогенними називають канцерогени, які утворюються в організмі з його нор­мальних компонентів.

Остаточно не доведено, однак є підстави думати, що в організмі при порушенні обміну речовин можуть утворюватися канцерогенні поліциклічні ароматичні вугле­водні. їхніми джерелами можуть бути холестерол. жовчні кислоти, стероїдні гормо- ни. Зокрема, показано, що обробка іп уііго жовчних кислот призводить до появи ме- тшиолантрену - представника ПАВ, що має сильну канцерогенну дію.

Крім того, ендогенні канцерогени можуть з'являтися при норушенні обміну дея­ких амінокислот; зокрема, триптофану.

14. Які досліди доводять можливу участь гормонів у виникненні злоякісного пухлинного росту?

При порушенні регуляції секреції тропних гормонів аденогіпофіза (при пору­шенні механізмів зворотного зв'язку) їхня кількість у крові може істотно зростати. Впливаючи на оргаии-мішені, вони можуть стимулювати проліферацію клітин і роз­виток пухлини.

Подібну можливість демонструють у такому досліді. У тварини видаляють один яєчник, а другий пересаджують у селезінку. Кров від селезінки надходить у печінку» де естрогени, що утворилися в яєчнику, руйнуються. До гіпофіза надходить кров, у якій мало естрогенів. Це викликає стимуляцію утворення гонадотропних гормо­нів. Останні, діючи на яєчник, посилюють секрецію статевих гормонів, однак їх, я*

і раніше, мало 8 крові, то надходить у гіпофіз, оскільки відбувається руйнування естрогенів у печінці. Постійна стимулятивна дія гонадотропних гормонів иа жчиих викликає проліферацію його клітин і у великій кількості випадків - р<2>витоіс зло­якісних пухлин.

16.17. Що таке хімічні канцерогени прямої і непрямої дії? Дайте їх порівняльну характеристику.

Канцерогени прямої дії- це високоактивні хімічні сполуки, зокрема лактони, ^лорехиламіни, епоксиди. Вони здатні безпосередньо взаємодіяти зі структурами клітин і викликати розвиток пухлини. Ці сполуки не вимагають жодних перетворень в організмі для прояву своєї канцерогенної дії.

Маючи високу реакційну здатність, прямі канцерогени не можуть накопичувати­ся в навколишньому середовищі (при взаємодії з компонентами зовнішнього серед­овища вони руйнуються). Тому, з погляду гігієни, вони не являють великої небезпеки §ля людини як фактори канцерогенезу.

Рис. 53. Перетворення канцерогенів непрямої дії « печінці

Канцерогени непрямої дії— це інертні за своїми хімічними властивостями спо­луки. До них, зокрема, належать поліцнклічні ароматичні вуглеводні, ароматичні амі­ни, нітрозосполукн, афлатокснни. Маючи низьку реакційну здатність, зазначені кан­церогени можуть наконнчуватися в навколишньому середовищі, з тому становлять велику небезпеку для людини.

Канцерогенними ці еполуки стають в організмі тільки після ряду хімічних ферментативних перетво­рень, у результаті яких утворюються їхні активні форми - власне канце­рогени (рис. 53). Подібним чином з ПАВ утворюються £поксиди, з арог матичннх амінів- гідрокснламіни, з нітрозамінів - алкильний радикал. /Ці форми канцерогенів впливають на генетичний апарат клітини й викли­кають її перетворення иа пухлинну,

16.18. Які)властивості хімічних]речовин обумовлюють їхню канцерогенну дію? ,

У 60-ті роки подружжя Міллерів показало, що канцерогенна дія хімічних спо­лук пов'язана з наявністю в їхній структурі позитивно зарядженої (електрофільної) групи, У молекулах канцерогенів нрямої дії така група з'являється відразу ж при роз­чиненні речовини у воді. У випадку канцерогенів непрямої дії елекгрофільна група утворюється в процесі ферментативних перетворень речовини в організмі.

Так, продуктами перетворення ПАВ, що містять позитивно заряджену групу, е епоксиди. Подружжя Пульманів показало, що канцерогенні властивості мають епок­сиди, у молекулі яких атом кисню приєднаний до так званої К-зони (від нім. слова

КтеЬз - рак). Пізніше було встановлено, що найбільш канцерогенними с епоксиди з ато­мом кисню в так званій бей-ділящі молекули ПАВ (від англ. Ьау - затока) (рис. 54)і

Таким чином, знаючи хімічну будову мо­лекули ПАВ, можна передбачити канцероген­ні властивості речовини.

16.19. Як^стадії проходить хімічний канцерогенез? У чому їхня сутність?

У хімічному канцерогенезі виділяють трн стадії: ініціацію, промоцію і пухлинну

прогресію, і і ..

Сутність¹^"ІЦіаі/" полягає в тому, що під впливом хімічного канцерогену відбувається трансформація клітини, трбто перетворення її з нормальної на пухлинну.

Підчас стадії промоцїї трансформована клітина отримує стимул до розмножен­ня, пухлина починає рости. Речовини, що стимулюють розмноження трансформова­них клітин, отримали назву промоторів. Самі вони можуть бути н неканцерогенни- мн. Дуже сильними промоторами є форболові ефірИц які активують протеїнкіназу С, що бере участь у регуляції клітинного поділу. -з

Між ініціацією і промоцією може пройти багато часу (іноді роки). Більшість ви­вчених хімічних канцерогенів є повними, тобто виявляють властивості й ініціаторів,

і промоторів. ₃

ПухлиннсОїрогдесїду- це якісні зміни властивостей пухлини в процесі її розвитку. Як правило, згодом пухлина набуває усе більш і більш злоякісних властивостей.

16.20. Чим пояснюється явище пухлинної прогресії? *

Пухлинним клітинам притаманна висока мінливість, тому їхня популяція нео­днорідна. Іде постійна боротьба клітин за виживання в несприятливих умовах існу­вання (дефіцит субстратів, кисню і т. д.). Це є основою природного їх добору - вижи­вають тільки ті, що найбільш пристосовані до існування в таких умовах. А найбільш пристосованими є найпростіше влаштовані пухлинні клітини, які втратили свої спе­ціалізовані функції й зберегли тільки властивість безмежного поділу. У такий спо­сіб іде подальше збільшення злоякісності пухлини (малігнізація) - головний напрям пухлинної прогресії.

16.21. Які фізичні фактори можуть мати значення у виникненні злоякісних пухлин?

Серед факторів фізичної природи до етіології пухлин можуть мати стосунок: