Нормотермія Гарячка Гіпертермія Ипертермія

Рис. 48. "Установочна точка * і температура прирізних видах порушень терморегуляції

21. Що є основним патогенетичним принципом жарознижувальної терапії?

Основним патогенетичним принципом жарознижувальної терапії с зменшення "установочної точки" центру терморегуляції, що досягається пригніченням утворен­ня простагландинів Е з допомогою інгібіторів циклооксигенази (ацетилсаліцилова кислота, індометацип, парацетамол) та інгібіторів фосфоліпази А,-

21. Наведіть приклади використання гарячки з лікувальною метою.

Нині з лікувальною метою застосовують високоочшцеиі препарати пірогенів — пірогенал, пірексаль та ін. Піротерапію використовують для лікування пізніх стадій сифілісу, кістково-суглобного туберкульозу й інших інфекційних захворювань.

Застосування пірогенів при лікуванні сифілісу ефективне завдяки тому, що на пізніх стадіях хвороби збудник перебуває в головному мозку, куди утруднений до­ступ лікарських препаратів і антитіл через наявність гематоенцефалічного бар'єра. Проникність цього бар'єра збільшується ири підвищенні температури тіла. Як наслі­док, піднімається загальна реактивність і поліпшується перебіг хвороби.

Патологія клітинного росту. Пухлини

Ч-Л

♦

1. Назвіть основні види змін клітинного росту.

Розрізняють два види змін клітинного росту: гіпєрбіотичні і гіпобіотичні про­цеси. До перших відносять:

а) опертрофію і гіперплазію;

б) регенерацію;

в) пухлини.

До других: (а} атрофію;

(ц) дистрофію і дегенерацію.

2. Що таке пухлинний процес? Які існують види пухлин? Пухлинним називається типовий патологічний процес, сутність якого полягас

в безмежному, нерегульованому розростанні тканини, не пов'язаному із загальною структурою ураженого органа та його функціями.

Виділяють два види пухлин: доброякісні і злоякісні.

3. Чому пухлинний процес вважають загальнобіологічним явищем?

Пухлинний процес носить загальнобіологічний характер, оскільки пухлини ви­никають як у тварин, так і у рослин. У всіх видів багатоклітинних живих організмів виявляють пухлини (у комах, риб, амфібій, рептилій, ссавців),

4. Чи існують особливості в характері пухлинного процесу у людини й у різних видів тварин?

У людинц^О^/Д'сіх злоякісних пухлин макггь_£пітеліальне походження, тобто £ раком. У той же час у великої рогатої худоби, коней, свиней 80 % злоякісних пухлин походять із клітин крові, тобто є гемобластозами, а у собак 50 % злоякісних ново­утворень являють собою саркоми — пухлини із клітин сполучної тканини.

16.5. У чому полягають'основні відмінності доброякісних і злоякісних пухлин?

1. Доброякісні пухлини складаються з добре диференційованих клітин. Ці пухлинй зберігають типову структуру тканини, з якої утворилися. У той же час злоякісні пухлини характеризуються втратою диференціювання клітин, спрощенням і атК' повістю своєї будови.

2. Доброякісні пухлини часто ростуть повільно. їх ріст може зупинитися, а іноді епс стерігається й зворотний розвиток (регресія). Для злоякісних пухлин, як правило- характерний швидкий ріст, що спонтанно не зупиняється. Мимовільна регресі* таких пухлин невідома.

3. Доброякісні пухпини мяю-п, капсулу й ростуть експансивно, тобто не проростають у навколишні здорові тканини, а розсовують їх. Ріст злоякісних пухлий ін^аггивний (інфільтративний). Вони не мають капсули ї проростають у навколишні тканини.

4. Доброякісні пухлини рд мртяц-ячукт., у той час як злоякісні зазвичай дають хв- тастази.

5.. Доброякісні пухлини добре лікуються хірургічними методами, летальних наслід­ків, як правило, не буває. Злоякісні пухлини при відсутності лікування призводять

до смерті.

> я— ' ——

16.6. Які існують методи експериментального вивченнр пухлин?

Методами експериментального моделювання пухлин с індукція, трансплантація і експлантація.

Метод індукції передбачає відтворення злоякісних пух­лин шляхом введення в організм .канцерогенних факторів. Найчастіше з цією метою використовують хімічні канцеро­генні сполуки й безклітинні фільтрати пухлинної тканини, що містять онкогенні віруси. Крім того, з метою індукції' пух­лин іноді використовують фізичні впливи (рентгенівське ви­промінювання, радіонукліди, ультрафіолетове опромінення).

Метод трансплантації — це пересадження пухлини від однієї тварини іншій. Уперше здійснена М. Новинським у 1876 р. Для успішної трансплантації пухлини важливими є такі умови:

а) пересадження має здійснюватися в межах одного виду тварин;

б) пересаджувати треба^киві життєздатні пухлинні клітини;

в) трансплантацію слід робити в стерильних умовах, щоб уникнути запального процесу в тканині.

Метод експлантації - це вирощування пухлини в культурі тканини поза орга­нізмом. Цей метод дає можливість вивчати вплив різних факторів на пухлинний ріст, здійснювати пошук засобів терапії злоякісних пухлин.

7. Назвіть основні!причинй[виникнення злоякісних пухлин. Існує три групи етіологічних факторів: хімічні (канцерогенні речовини), фізичні

(іонізуюча радіація, ультрафіолетове випромінювання, висока температура, механіч­ний вплив), біологічні (онкогенні віруси).

7. Хто і як уперше довів роль хімічних факторів у виникненні злоякісних пухлин?

М. О. Ноеинський (1841-1914)

У 1775 р. англійський лікар П. Пошт уперше припустив, що хімічні сполуки можуть бути причиною раку. До такого висновку він дійшов на підставі своїх спосте­режень численних випадків раку шкіри мошонки у молодих людей, які багато років ДО виникнення хвороби, будучи дітьми, працювали сажотрусами. Було вперше вста­новлено зв'язок між виникненням раку сажотрусів і дією на шкіру сажі та смоли.

Однак тільки в 1915 р. японські вчені Ямагіва та Ішикава підтвердили цей висновок в експерименті. Вони вперше відтворили злоякісну пухлину (рак шкіри) шляхом трива­лого, протягом 6-ти місяців утирання кам'яновугільної смоли в шкіру вуха кролів.

На початку 30-х років з кам'яновугільної смолі} був виділений 3,4-бензпірен "-ре­човина, з дією якої й був пов'язаний канцерогенний ефект продуктів неповного зго­ряння вугілля.

7. Як класифікують хімічні канцерогени?

Хімічні канцерогени — це речовини, здатні викликати розвиток злоякісних пухлин. Ь За походженням розрізняють канцерогени природні і штучні. П. За хімічною будовою канцерогени можуть бути представлені:

а) поліциклічними ароматичними вуглеводнями (ПАВ);

б) ароматичними амінами;

в) нітрозосполуками;

г) мікотоксинами;

г) гетероциклічними вуглеводнями; З

д) аміноазосполуками;

е) простими сполуками (миш'як, азбест та іи.).

Ш. Відносно організму хімічні канцерогени можуть бути екзогенними й ендогенними. IV. За механізмом канцерогенного впливу розрізняють канцерогени прямої дії й канцерогени непрямої дій

7. Наведіть приклади канцерогенів природного і штучного походження.

Д<) канцерогенів природного походження відносять продукти життєдіяльності деяких грибів (мікотоксини) і продукти вулканічної діяльності

Джерелами канцерогенів штучного походження є: >

1. викиди промислових підприємств;

2. вихлопні гази автомобілів;

3. тютюновий дим; ₄

4. продукти неправильної кулінарної обробки їжі (використання пересма­жених жирів, порушення технології копчення та ін.).

1

Рис. 49. Порушення технології готування їжі маже призводити до утворення канцерогенних ополук.

16.11. Охарактеризуйте канцерогенну дію поліциклічних ароматичних вуглеводнів (ПАВ)^, ПАВ - ц© сполуки, які мають у структурі своїх молекул кілька сполучи них бензольних кілець. Найпоширені­шими і найбільш вивченими е такі їхні представники, як 3,4-бензпірен, диме-

{гилбензантрзцен (рис. 50). їх можна виявити в продуктах вулканічної діяльності, ьи- кидах промислових підприємств, вихлопних газах автомобілів, тютюновому дкмі, харчових продуктах при неправильному їх копченні та ін.

Я,

о-м-и'

3,4-Бензліреи