- •Місце соціології у системі суспільних наук.
- •Об’єкт та предмет соціології як науки.
- •Закони та категорії соціології
- •Функції соціології:
- •5.Основні етапи розвитку соціології
- •6.Огюст Конт як родоначальник соціології.
- •7. Герберт Спенсер як фундатор органіцизму та еволюціонізму.
- •8. Сучасні соціологічні теорії
- •9.Особливості сучасного етапу розвитку соціології в Україні.
- •10. Суспільство як система та його базові ознаки.
- •11. Соціальна структура суспільства.
- •12.Поняття “соціальна група”: сутність та різновиди.
- •13. Соціальна стратифікація суспільства
- •14.Історичні форми соціальної стратифікації
- •15. Сучасні форми соціальної стратифікації
- •16.Соціальна мобільність.
- •17. Основні стратифікаційні тенденції у сучасній Україні
- •18.Проблеми маргінальності соціальних спільнот та груп
- •19.Поняття соціальний інститут.
- •20. Механізми формування і основні функції соціальних інститутів в Україні.
- •21.Поняття Прогрес-Регрес
- •22. Соцільний прогрес.
- •23. Поняття Реформа
- •24. Поняття Революція
- •25.Соціальні конфлікти: їх природа, причина та наслідки
- •26.Шляхи регулювання соціальних конфліктів.
- •27. Соціологія молоді
- •28.Молодь як специфічна соціальна група суспільства.
- •29.Сучасні соціальні проблеми молоді:спосіб життя, праця, побут, духовні інтереси та потреби.
- •30.Соціалізація молоді та проблеми формування соціальних цінностей і життєвих позицій.
- •31. Молодь на ринку праці, шляхи працевлаштування та соціального захисту
- •32. Людина – індивід – індивідуальність – особистість
- •33. Соціальний статус особистості
- •35. Соціалізація особистості як процес
- •36. Соціалізація і ресоціалізація особистості
- •37)Девіантна поведінка особистості та соціальні норми
- •38)Соціологічні теорії особистості
- •39) Зміст і особливості сім'ї як соціального інституту суспільства
- •41)Специфіка конкретних соціологічних досліджень
- •42)Види та типи конкретних соціологічних досліджень
- •47. Метод аналізу документів в соціологічному дослідженні.
- •49.Контент-аналіз у соціології
- •50.Опитування та його різновиди в соціології
- •51. Інтерв’ю у соціології:види та вимоги до проведення інтерв’ю
- •52.Вимоги до побудови анкет у конкретному соціологічниму дослідженні:
- •53. Види анкет. Правила побудови анкет
- •54.Експеремент у соціології
- •55. Етапи соціологічного дослідження
- •56.Програма конкретного соціологічного дослідження.
- •57. План організації дослідження та вимоги до збору первинної інформації.
- •59. Процедурний розділ програми та його характеристика.
- •60. Генеральна та вибіркова сукупність у конкретному соціологічному дослідженні.
- •61.Різновиди вибірок. Поняття «репрезентативність вибірки».
- •62. Гіпотеза у конкретному соціологічному дослідженні.
- •63. Процедури обробки та аналізу соціологічних даних.
- •64. Основні вимоги до звітності про результати досліджень.
5.Основні етапи розвитку соціології
Перший етап - протосоціологічний -триває, починаючи з часів Стародавнього світу до середини XIX ст. (фактично до виникнення соціології як науки). Як уже згадувалося, виникнення соціології- не одномоментний акт, а тривалий процес накопичення знань про суспільство, котрий нараховує тисячі років. Імена-символи, тобто найбільш знані представники цього етапу: Платон, Аристотель, А. Августин, Т. Аквін-ський, Г. Гроцій, Ж.-Ж. Руссо, Дж. Локк, Т. Гоббс, І. Кант, Г. Гегель, Ш. Фур'є, К. Сен-Сімон та ін. Ці мислителі ввели в широкий обіг ключові поняття, котрі потім використовуватимуться в соціологічній науці. Це, зокрема, - суспільство, соціальна реальність, природний стан, соціальний рух, соціальний детермінізм, соціальний закон, прогрес, регрес, циклічний і маятниковий розвиток тощо.
Другий етап - академічний, починається із середини XIX ст. і представлений плеядою відомих учених, таких, як: О. Конт, Г. Спенсер, К. Маркс, Е. Дюркгейм та ін. У цей період нова наука набуває своєї назви - соціологія. Зусиллями цих мислителів у загальних рисах був окреслений предмет соціології, сформульовано її закони, пояснено фундаментальні категорії соціології. Особлива увага вчених зосереджувалася на аналізі понять: соціальний організм, соціальна система, соціальна статика, соціальна динаміка, позитивна наука, індустріальне суспільство, еволюція, природний добір, органі-цизм, механічна й органічна солідарність, суспільна гармонія, аномія, суспільно-економічна формація, базис і надбудова, соціальна революція, матеріалістичне розуміння історії тощо.
Третій етап - новітній. Він починається з перших десятиліть XX ст. і триває дотепер. Імена-символи цього етапу: М. Вебер, П. Сорокін, Т. Парсонс, Р. Мертон, Дж. Мід, Р. Парк, Ф. Знанецький, Е. Гіденс, А. Турен, Ю. Хабермас, Т. Лукман, Н. Луман та ін.Саме в цей період стрімко розвиваються немарксистські концепції суспільного розвитку, зокрема, М. Вебера, П. Со-рокіна. М. Вебер, на відміну від К. Маркса, обґрунтовує думку про зумовленість капіталізму не суто економічними чинниками, а й культурними, релігійними, організаційними.На цей період припадає розквіт "малих соціологій" - соціологій середнього рівня: соціології міста, соціології індустріального суспільства, соціології культури, соціології політики, соціології конфліктів, соціології девіацій, соціології адаптацій, соціології інтимності, тендерної соціології, соціології книги та читання й багатьох інших.
6.Огюст Конт як родоначальник соціології.
С его именем связано развитие первого этапа позитивизма - "первого позитивизма". Главное произведение О. Конта "Курс позитивной философии" в шести томах издавалось в 1830-1846г.г., а впоследствии несколько раз переиздавалось. Основная идея позитивизма состояла в том, что эра метафизики окончилась, началась эра положительного знания, эра позитивной философии. Поскольку наука опирается на законы и стремится к их открытию, то и Конт попытался обосновать свое учение несколькими сформулированными им законами.
"Закон трех стадий", согласно Конту, прежде всего определяет те этапы, которые проходит человечество в своем умственном развитии, в своем стремлении познать окружающий мир.
Первая стадия - теологическая. Находясь на этой стадии своего духовного развития, человек стремится все явления объяснить вмешательством сверхъестественных сил, понимаемых по аналогии с ним самим: богов, духов, душ, ангелов, героев и т.п.
Вторая стадия, которую проходит человечество в своем умственном развитии - метафизическая. Для нее, как и для теологической стадии, характерно стремление достигнуть исчерпывающего абсолютного знания о мире. Но в отличие от первой стадии, объяснение явлений мира достигается не путем обращения к божественным началам и силам, а сводится к ссылке на различные выдуманные первосущности, якобы скрывающиеся позади мира явлений, позади всего того, что мы воспринимаем в опыте, основу которого они составляют.
Третья стадия, по Конту, - позитивная. Поднявшись на эту стадию, человечество оставляет безнадежные и бесплодные попытки познать первые и конечные причины, познать абсолютную природу или сущность всех вещей, т.е. отказывается и от теологических, и от метафизических вопросов и притязаний и устремляется по пути накопления положительного знания, получаемого частными науками.
На третьей стадии, по Конту, полностью вступает в силу закон постоянного подчинения воображения наблюдению, потому что именно наблюдение рассматривается Контом как универсальный метод приобретения знаний.