25.Соціальні конфлікти: їх природа, причина та наслідки

Конфлікт — це зіткнення протилежних цілей, позицій, поглядів суб'єктів соціальної взаємодії, які усвідомлюють суперечливість своїх інтересів. Конфлікт має соціальну природу, оскільки учасниками конфлікту завжди є люди, або певні соціальні групи та спільноти. Враховуючи, що безконфліктного розвитку соціальних систем (від суспільства до особистості) не існує і не може існувати, проблематика конфлікту є однією з найбільш актуальних у соціології і досліджується у соціології конфлікту.

Соціологія конфлікту — це галузь соціології, яка вивчає природу, механізми виникнення та розгортання, а також способи попередження та розв'язання соціальних конфліктів.

Соціологія конфлікту акцентує увагу на необхідності створення Таких суспільних умов і пошуку таких форм соціальної взаємодії, у яких конфліктне зіткнення отримувало б культурний, цивілізований та гуманний характер.

Причини конфліктів:

• соціальна нерівність;

• обмеженість ресурсів;

• невідповідальність реальної дійсності суб'єктивним уявленням про неї;

• етнічна або релігійна нетерпимість;

• розходження у поглядах та орієнтаціях сторін-суб'єктів взаємодії та інше

Причинами конфліктів (зокрема, політичних) також можуть бути етнічна або релігійна нетерпимість, ідеологічна зашореність. Значна частина побутових та сімейних конфліктів зумовлена причинами психологічного характеру: агресивністю, почуттям ненависті, заздрості тощо.

Наслідки конфлікту:

Позитивним, функціонально корисним результатом конфлікту вважається розв’язання тієї проблеми, що породила суперечності й викликала зіткнення, з урахуванням взаємних інтересів і цілей усіх сторін, а також досягнення розуміння й довіри, зміцнення партнерських стосунків і співробітництва, подолання конформізму, покірності, прагнення до переваги.

До негативних, дисфункціональних наслідків конфлікту належать невдоволеність людей спільною справою, відхід від вирішення назрілих проблем, наростання ворожості в міжособистісних і міжгрупових відносинах, послаблення згуртованості колективу і т. п.

26.Шляхи регулювання соціальних конфліктів.

Шляхи та способи регулювання соціальних конфліктів залежать від особливостей їх виникнення і протікання

Найкращий спосіб регулювання соціального конфлікту - його попередження, вміння діяти превентивно. Треба знати і вміти спостерігати за такими явищами, які можна було б назвати індикаторами конфлікту. Серед них: непокору, напруженість, невдоволення співробітників, зниження основних показників виробничої діяльності, збільшення числа скарг, невиходів на роботу, порушень дисципліни, звільнень.

Західні соціологи розробили кілька принципів, які допомагають вести переговори в процесі вирішення соціального конфлікту.

Найважливіші серед них:

переговори починаються з конструктивного визначення проблеми;

беруть участь сторони повинні розуміти один одного;

довготривалі рішення базуються на інтересах, а не позиціях;

переговори повинні бути гнучкими.

Крім того, існує кілька правил ведення переговорів при вирішенні соціального конфлікту.

Правило вислуховування: треба уважно вислуховувати всіх під час переговорів. Не переривати виступаючих ні за яких обставин ні репліками, ні вигуками.

Правило рівності: при будь-якому розкладі сил, при будь-якої ієрархії на переговорах сторони розміщуються так, щоб підкреслити рівність. Жодної влади посади, тільки влада авторитету.

Дуже важливі вміння викладати аргументовано, в міру емоційно свою точку зору; вільно розкуто поводитися. Зрозуміло, не доходячи до краснобайства, безпечності, шапкозакидання.

Процедурне правило: необхідно дотримуватися порядку роботи, регламент, черговість повідомлень, залучення консультантів, юристів.

Правило безоцінюючих суджень: слід відмовитися від слів, що несуть негативний, негативний відтінок по відношенню до опонента.

Правило переговорного приміщення: переговори вести тільки не в кабінеті начальника. Необхідно щодо нейтральне, спеціально обладнане приміщення.

Згода і конфлікт - невід`ємні риси соціальної реальності. У кожен окремий період свого існування суспільство характеризується різним ступенем прояву згоди або конфлікту між соціальними суб`єктами, особливостями їх взаємопроникненн