1. Місце соціології у системі суспільних наук.

В даний час соціологія займає особливе місце в системі суспільних наук. Це зумовлено рядом наступних причин: По-перше, соціологія - це наука про суспільство, яка вивчає закони його функціонування і розвитку. На відміну від історії, що вивчає те, що повторити не можна і не можна експериментально перевірити, соціологія в основному вивчає повторювані цикли діяльності товариства.  По-друге, соціологія виступає як теорії та методології для всіх суспільних і гуманітарних наук, завдяки загальну теоретичну соціології, яка є одним з трьох рівнів соціології.  По-третє, соціологія розробляє техніку і методику вивчення людини та її діяльності, методи соціального виміру тощо, які необхідні і використовуються всіма іншими суспільними та гуманітарними науками для одержання найбільш достовірної інформації про їх цікавить соціальне явище або процес.  По-четверте, в даний час проводиться ціла система досліджень на стику соціології з іншими науками, які отримали назву соціальних досліджень (соціально-економічні, соціально-демографічні, соціально-політичні та ін.) . Соціологія має велике значення для інших наук, так як вона дає науково обґрунтовану теорію про суспільство та його структури, а також допомагає їм усвідомити закони та закономірності взаємодії його різноманітних структур. Можна порівняти становище соціології по відношенню до спеціальних суспільних дисциплін (і суспільних наук), як положення загальної біології по відношенню до фізіології, анатомії, морфології

2. Об’єкт та предмет соціології як науки.

Соціологія - наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, соціальних спільнот, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Загалом об'єктом соціологічного пізнання є сукупність соціальних зв'язків і соціальних відносин. Оскільки ці зв'язки і відносини у кожному конкретному соціальному об'єкті завжди організовані особливим чином, об'єкт соціологічного пізнання виступає тільки як соціальна система. Об'єкт соціологічного дослідження - певна соціальна дійсність, яка потребує вивчення відповідно до мети дослідження та його аналізу (соціальні спільноти, соціальні суб'єкти, соціальні процеси у їх конкретному стані та взаємодії тощо).

Предмет-це те, що вивчає дослідник у тій частині реальності, яку він виділив. Предмет соц.. : 1)суспільство 2)інститути( це спільна діяльність людей по досягненню якихось цілей або задоволення певних цілей або потреб (пр.лікарня-форма соц..інст.) 3)соц. Дія 4)соц. Спільнота 5)суспільство

3. Закони та категорії соціології

Під законом звичайно мається на увазі існуючий зв'язок або існуючі відносини, що характеризуються загальністю, необхідністю та повторюваністю за даних умов. Соціальний закон — об'єктивний та повторюваний причинний зв'язок між соціальними явищами та процесами, які виникають внаслідок масової діяльності людей або їх дій. Соціальні закони визначають відносини між різними індивідами та спільнотами, виявляючись у їх діяльності. Це відносини між народами, націями, класами, соціально-демографічними та соціально-професійними групами, містом та селом, суспільством та соціальною організацією, суспільством та трудовим колективом, суспільством та родиною, суспільством та особистістю.

Закони розрізняють: 1)за часом їхніх дій; 2)за ступенем спільності ;3) За способом вияву закони поділяють на : а) динамічні - визначають напрям, чинники і форми соціальних змін, фіксують жорсткий, однозначний зв'язок між послідовністю подій в конкретних умовах. Динамічні закони поділяють на причинні та функціональні.

б)статичні (стохастичні) закони, на відміну від динамічних, не детермінують соціальні явища, а відображають головні напрями змін, їх тенденції за збереження стабільності соціального цілого. Ці закони обумовлюють зв'язок явищ і процесів соціальної дійсності не жорстко, а з визначеним ступенем вірогідності.

Взявши за основу форми зв'язку, виділяють п'ять категорій соціальних законів. 1. Закони, які відображають інваріантне співіснування соціальних явищ: якщо існує явище «А», обов'язково повинно існувати і явище «Б». 2. Закони, які відображають тенденції розвитку: зміну структури соціального об'єкта, перехід від одного порядку взаємовідносин до іншого. 3. Закони, які встановлюють функціональну залежність (коваріацію) між соціальними явищами, тобто залежність, за якою зміни елементів системи не зумовлюють суттєвої зміни структури. 4. Закони, які фіксують причинний зв'язок між соціальними явищами та лише з функціональної, тобто не обов'язкової точки зору. 5. Закони, які встановлюють імовірність зв'язку між соціальними явищами.

Поняття «категорія» відображає універсальні особливості й відношення дійсності, загальні закономірності розвитку всіх матеріальних, природних і духовних явищ. Як родове поняття, воно означає розряд, групу предметів, явищ тощо.