2. Загальна характеристика технологічних процесів роботи суден та портів.

Рейс – це технологічний процес, який включає сукупність операцій, які здійснюються судном з моменту його завантаження в одному порту до моменту закінчення розвантаження в іншому порту.

Рейси бувають:

• порожні – судно навантажено менше ніж на 10%;

• вантажні.

Оборот – дві послідовні подачі судна під завантаження.

Круговий рейс – дві послідовні подачі судна під завантаженняв одному і тому ж порту.

Технологічний процес на водному транспорті складається із робочих процесів, які представляють собою закінчені окремі частини та мають єдине цільове призначення.

Технологічні процеси складаються:

• подача під навантаження;

• стоянка під навантаження;

• підготовка до рейсу;

• вихід з порту;

• рух судна.

Навантажувально-розвантажувальні роботи в порту можуть здійснюватись за різними варіантами:

1. Вантажна обробка транспортних засобів в порту може здійснюватись безпосередньо з одного виду рухомого складу на інший. Наприклад, із судна в залізничний вагон або навпаки. В цьому випадку перевантаження вантажів здійснюється за прямим варіантом (більш економічний варіант).

2. Вантажі також можуть вивантажуватись на склади порту та в подальшому навантажуватись на інші рухомі склади транспорту – складський варіант.

3. Основні показники морських та річкових перевезень.

Основними показниками вантажних перевезень є:

1. сумарний об’єм перевезень

[т]

2. вантажообіг

[т/км], [т/милі]

Закупівельна логістика.

III задача – вибір методу постачання. В закупівельній логістиці використовують наступні методі постачання:

1. Система постачань «точно в строк» - це система організації постачання, яка ґрунтується на синхронізації процесів доставки матеріальних ресурсів в необхідній кількості на той момент, коли ланки логістичної системи їх потребують з метою мінімізації витрат, пов’язаних із створенням запасів.

2. КАНБАН – був розроблений в Японії з метою управління постачальниками. Враховує кінцеву потребу виходячи з останньої ланки

КАНБАН (з япон. «картка») використовує картку відбору, в якій визначається кількість деталей, яку потрібно взяти на попередній ділянці обробки. Друга картка – картака виробничого замовлення – це кількість деталей, яку необхідно виготовити на попередній виробничій ділянці.

3. Електронно-інформаційний метод: запит відправляється за допомогою комп”ютера, а потім уточнюється в комп’ютерному спілкуванні.

4. Система запитів передбачає укладання з постачальниками типових контрактів на тривалий термін з умовним об’ємом закупівель. При цьому фактична потреба запитується на основі поетапного уточнення

5. MRP – система планування матеріальних потреб; охоплює планування закупівель на трьох рівнях:

1-Виробнича програма

2-Розподіл ресурсів

3-Оперативний

6. Метод прогнозних показників – за допомогою методів прогнозування формується попит на певні партії товарів.

IV задача – визначення об’єму закупівель. Можливі наступні варіанти об’єму закупівель:

1. Закупівля товарів оптом.

Переваги:

• Оптові знажки

• Гарантія витрат всієї партії

• Витрати на транспортування невеликі

• Зниження часу і витрат на оформлення документів

Недоліки:

• Великі витрати на зберігання

• Знаження оборотності коштів

2. Регулярні закупки дрібними партіями

Переваги:

• Збільшення оборотності капіталу

• Економія складських приміщень

Недоліки:

• Відсутність знижок

• Ймовірність замовлення надлишкової кількості

3. Закупки товарів по мірі необхідності

Переваги:

• Відсутність зобов’язань при покупці певної кількості продукції

Недоліки:

• Документально оформлюється кожне замовлення

• Відсутність знижок