4. Питання до захисту лабораторної роботи

1. Призначення операційної системи.

2. Перелічите відомі вам операційні системи.

3. Що варто розуміти під програмним забезпеченням комп'ютера?

4. Що таке файл?

5. Чим розрізняються файли між собою?

6. Перелічите правила складання імен файлів і папок.

7. Опишіть порядок створення папки.

8. Опишіть порядок створення ярлика.

9. Як викликати контекстне меню?

10. Як здійснити пошук інформації, що зберігається в комп'ютері?

11. Що таке інтерфейс?

12. Як запустити програму на виконання?

13. Призначення програми Total Commander.

14. Опишіть інтерфейс програми Total Commander.

15. Опишіть порядок створення каталогу.

16. Опишіть порядок створення файлу.

17. Чим відрізняються операції копіювання й переміщення файлів?

18. Як здійснити пошук інформації, використовуючи програму Total Commander?

19. Як виділити групу файлів?

20. Як здійснити копіювання файлів?

1.5 Рекомендована литература

1.5.1 Баженов В.А. і ін. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології: Підручник. – К.: Каравела, 2003. – 464 с.

1.5.2. Інформатика. Комп’ютерна техніка. Комп’ютерні технології.: Підручник/Пушкар О.І., ред.-К.:Академія, 2002. – 704 с.

1.5.3 Основы информатики. Учебное пособие. Издание 2 – е, переработанное и дополненное. – М.: Информационно-издательский дом “Филинъ”, 1999. - 544 с.

Лабораторна робота № 2 Текстовий редактор Word

2.1 Мета роботи

Навчитися працювати в текстовому процесорі Word. Ознайомитися з режимами роботи з документами, отримати навики форматування тексту, вставки формул, створення таблиць.

2.2 Основні теоретичні положення

Відразу після запуску Word створюється новий документ з іменем Документ 1. Крім того, створення нового документа можна виконати вибираючи команду Створити з меню Файл або натиснувши на кнопку з чистим аркушем на Панелі інструментів. При збереженні пропонується ім’я з перших літер вашого документа, але його можна змінити. Збереження може бути виконано командою Файл - Сохранить або Файл - Сохранить как.

При роботі з документами виникає необхідність у встановленні полів на сторінці. Це можна виконати за допомогою лінійки координат (горизонтальної та вертикальної). Тягнучи мишкою бігунок на цих лінійках. Або можна виконати команду через меню Файл – Параметри сторінки. В цьому випадку зміни полів будуть для усіх листів документа, а не тільки поточного листа. Також через меню Файл – Параметри сторінок є можливість змінити розмір листа і його розташування (альбомна чи книжкова) орієнтація.

Масштаб задається за допомогою меню “Вид”.

Зміна шрифтів (колір, розмір, стиль) виконується через меню Формат – Шрифт де в діалоговому вікні на вкладці Шрифт можна змінити такі параметри форматування як тип (гарнітура), розмір (кегль), який вимірюється в пунктах (1 пункт = 0,375мм), написання шрифту (звичайне, курсив, напівжирний, напівжирний курсив), колір, підкреслення та ефекти: перекреслення, верхній та нижній індекс, тінь та ін. Для зміни інтервалу й положення символів використовується вкладка Интервал діалогового вікна Шрифт, за допомогою якої можна встановити масштаб – змінює розмір літер у відсотковому відношенні до активного кегля; інтервал – змінює відстань між літерами; зміщення – переміщує літери відносно рядка вгору або вниз; кернінг – змінює відстань між сусідніми літерами слова в місцях, де це необхідно, для символів визначеного розміру або більшого.

Для встановлення параметрів абзацу використовується команда Абзац із меню Формат. Після вибору цієї команди з'являється діалогове вікно Абзац. Для установлення абзацних відступів та інтервалів необхідно вибрати вкладку Отступы и интервалы.

Табуляція використовується для точного вирівнювання колонок тексту або чисел. Якщо встановити позиції табуляції, то при кожному натисканні клавіші Tab курсор буде пересуватися праворуч до найближчої позиції табуляції. Установити позицію табуляції можна також натисканням миші на горизонтальній координатній лінійці. Тип позиції табуляції зазначений усередині квадрату в лівому кінці горизонтальної координатної лінійки. Якщо натиснути мишею на цьому квадраті, то тип позиції табуляції зміниться.

Для створення списку з позначками необхідно вибрати вкладку Маркированный. Кожний елемент списку з позначками виділяється за допомогою невеликої позначки, розташованої ліворуч від самого елементу.

Для створення списків із нумерацією використовується вкладка Нумерованный діалогового вікна Список. Серед запропонованих варіантів нумерації списку необхідно вибрати потрібний, натиснути ОK і список буде створений.

Щоб створити свій варіант нумерації, слід натиснути кнопку Изменить. З'явиться вікно Изменение нумерованного списка У полі Формат номера вказується текст перед і після номеру елементу списку, наприклад: ) або [ ]. У полі нумерация вказується стиль нумерації, а в полі начать с вказується число (або літера), з якого повинен починатися список.

Параметри сторінки можна змінити за допомогою меню Файл/Параметры страницы. Діалогове меню Параметры страницы складається з чотирьох вкладок: Поля, Размер бумаги, Источник бумаги, Макет.

При форматуванні сторінок документа можна встановити такі параметри: Поля: Верхнее, Нижнее, Левое, Правое, Переплет; Відстань від межі до колонтитула: Верхнего, Нижнего; Розмір паперу: Ширина, Высота; Орієнтація паперу: Книжная, Альбомная. Вертикальне вирівнювання: По верхнему краю, По центру, По высоте; Номери сторінок; Верхній і нижній колонтитули.

За допомогою вказівки Файл/Параметры страницы/Поле виводиться на екран діалогове вікно, що містить списки Верхнее, Нижнее, Левое, Правое, або Верхнее, Нижнее, Снаружи (якщо включена опція Зеркальные поля). До відповідних текстових полів вводяться конкретні значення розмірів полів сторінки. Встановлені параметри можуть застосовуватися: Ко всему документу, К текущему разделу, або До конца документа.

Крім того, змінити розміри полів сторінки можна безпосередньо на екрані, коли документ знаходиться в режимі Разметка страницы. За допомогою мишки можна перемістити вказівники, що вказують на межі відповідних полів сторінки.

Колонтитул – напис, як правило однорядковий, що розміщують в основному над текстом кожної сторінки деяких книг, журналів, газет. Верхні та нижні колонтитули призначені для розміщення інформації зверху та знизу кожної сторінки.

Найбільш поширеним типом інформації, яка розміщується в верхньому або нижньому колонтитулах, є номер сторінки.

Номери сторінок вставляються до колонтитулів. Якщо до верхнього або нижнього колонтитулів необхідно розмістити тільки номер сторінки, то для цього необов’язково викликати спеціальне вікно роботи з колонтитулами, а достатньо скористатися вказівкою Вставка/Номера страниц, де в списку Положение, вибрати положення номера сторінки (Внизу страницы, Вверху страницы); вибрати спосіб вирівнювання номерів сторінок у списку Выравнивание: (Слева, От центра, Справа, Внутри, Снаружи).

Якщо потрібно, щоб номер друкувався на першій сторінці, то слід включити опцію Номер на первой странице. Крім того, за допомогою кнопки Формат діалогового вікна Номера страниц можна змінити формат номера сторінки.

Якщо зверху (чи знизу) сторінки в документі необхідно розмістити не тільки номери сторінок, а ще й іншу інформацію (наприклад, назву документу; ім’я файлу, в якому зберігається документ; дату останньої зміни документу), то в цьому випадку доцільно вставити номери сторінок разом з іншою інформацією за допомогою вказівки Вид Колонтитулы.

Для зміни розмірів полів сторінки, орієнтації паперу до різних областей одного документу необхідно скористатися меню ВставкаРазрывСо следующей страницы, а потім ФайлПараметры страницыПоляориентация (книжная або альбомная).

Для створення розділів з іншими типами нумерації сторінок необхідно вставити вказівник введення тексту на початок нового розділу та вибрати вказівку ВставкаРазрыв, включити опцію Новую страницу та натиснути на кнопці Ok для вставлення роздільника. Потім слід вибрати вказівку ВидКолонтитулы, натиснути на кнопці Верхний/Нижний колонтитул для переключення до нижнього колонтитулу (якщо номери сторінок розміщуються у нижньому колонтитулі). Для копіювання вмісту нижнього колонтитула із попереднього розділу необхідно натиснути на кнопці Как в предыдущем разделе та для повернення до Режиму разметки натиснути на кнопці Закрыть. Далі слід вибрати вказівку ВставкаНомера страниц та встановити опції Положение та Выравнивание. Для зміни формату номерів сторінки слід натиснути на кнопці Формат та у списку Формат номера вибрати потрібний формат.

Весь документ або тільки його частину можна відформатувати у вигляді газетних колонок, в яких текст переходить від кінця однієї колонки до початку наступної. Для того, щоб поділити на колонки тільки частину документу, спочатку слід виділити фрагмент тексту, після чого скористатися кнопкою Колонки. Відформатувати текст в кілька колонок можна також за допомогою вказівки Формат/Колонки. Для того, щоб вставити між колонками роздільник, досить включити опцію Разделитель діалогового вікна Колонки.

Автоматична розстановка переносів в тексті колонок виконується однаково для будь-якого тексту. Для цього слід вибрати вказівку Сервис/Язык/Расстановка переносов, а потім в діалоговому вікні Расстановка переносов включити опцію Автоматическая расстановка переносов.

Інколи до початку абзацу вставляють буквицю – прописну літеру великого розміру. За буквицю приймається перша літера активного абзацу. Для створення буквиці необхідно помістити курсор в абзац, для якого створюється буквиця. Потім слід вибрати вказівку Формат/Буквица.

Для підготовки наукових текстів зі складними математичними формулами та символами використовують редактор формул Microsoft Equation. Для введення формули потрібно розмістити курсор у позиції вставки першого символу формули і виконати одну з команд: 1) ВставкаОбьект. У переліку редакторів вибрати рядок Microsoft Equation (“Формула”). 2) Кнопкою “Редактор формул” - на стандартній панелі інструментів (кнопка з зображенням значка ). 3) “ВидПанели инструментов Формула”.

У першому рядку піктографічної панелі є піктограми для введення математичних символів, які об'єднані у функціональні групи. Натискаючи на піктограмну групу, в списку символів вибирають потрібні.

Другий рядок містить піктограми шаблонів, за допомогою яких у текст можна ввести складні математичні об'єкти, такі як інтеграл, матриця, вирази в дужках тощо. Курсор редактора формул має L-подібну форму. Горизонтальна та вертикальна лінії вказують у якому місці формули буде введений наступний елемент.

Для вставки формул необхідно встановити курсор там, де повинен бути початок формули. Викликати на екран панель “Формула”, при цьому на місці вставки формули появиться рамка для введення букв і знаків арифметичних операцій.

Формула – це об’єкт, з яким можна виконувати операції редагування, переміщення, копіювання і інші.

Редагування формул може виконуватись двома способами:

1) Безпосередньо в тексті. Цим способом можна вставляти, замінювати і знищувати символи. Для цього треба виділити формулу, виконати команду “ПравкаОбъект ФормулаИзменить” або двічі натиснути лівою кнопкою миші по формулі, при цьому на екрані з’явиться панель “Формула” і відредагувати формулу. 2) У вікні “Редактор формул”, виділити формулу, командою “ПравкаОбъект ФормулаОткрыть” відкрити вікно “Редактор формул” і відредагувати формулу.

За допомогою вікна “Редактор формул” виконуються вставки, заміна і знищення символів, а також такі операції:

1) Встановлення масштабу зображення командою “ВидМасштаб”.

2) Встановлення інтервалів між символами у формулі. Виділити елементи формули, де треба змінити інтервал і виконати команду “ФорматИнтервал”, встановивши вид і розмір інтервалів у вікні діалогу. Виконати команду “Применить  ОК”.

3) Встановлення розмрів символів в формулах. Вибрати команду “Размер” і вибрати тип розміру (звичайний і ін.), виконати команду “Определить”, встановивши розмір у вікні діалогу. Виконати команду “Применить  ОК”.

4) Вибір стилю накреслення символів. Виконати команду “Стиль” і вибрати вид стилю (математичний і ін., виконати команду “Определить”, встановивши параметри стилю у вікні діалогу.

Щоб повернутись до текстового режиму після форматування формул, потрібно натиснути курсором миші за межами рамки формули. Для внесення змін у формулу курсор наводять на формулу і двічі натискають лівою клавішею мишки.

Для створення нової таблиці призначена команда Таблица /Вставить/Таблица, а також кнопка Вставить таблицу стандартної панелі інструментів.

У Word передбачено два альтернативних способи редагування і форматуван­ня таблиць: за допомогою миші і команд меню Таблица.

Якщо потрібно доповнити таблицю новими даними або ви­далити зайві, об'єднати кілька клітинок, вставити або видалити рядки чи стовпчики, доцільно застосовувати команди контекстно­го меню таблиці.

Вставку стовпчиків і рядків здійснюють за допомогою підменю Вставить меню Таблица або контекстного меню таблиці, виділивши рядки чи стовпчики таблиці і ви­кликати контекстне меню. Висоту рядка і ширину стовпчика легко зміни­ти за допомогою миші. Для цього слід розмістити вказівку миші на обмежувальній лінії (вигляд вказівки миші при цьому змінить­ся) і при натиснутій лівій кнопці перетягнути в потрібному на­прямку.

Розділення і об'єднання клітинок. Таблиця часто має за­головок (шапку), який є загальним для кількох стовпчиків. При цьому найпростіше об'єднати кілька клітинок для отримання клі­тинки більшого розміру. Щоб об'єднати клітинки, потрібно їх ви­ділити і скористатися командою Таблица/Объединить ячейки (аналогічна команда міститься і в контекстному меню таблиці). Для розділення клітинки таблиці на кілька призначена команда Таблица /Разбить ячейки. Для видалення клітинок, рядків, стовпчиків слід виділити відповідну ділянку і скористатися командами підменю Удалить меню Таблица (або командами контекстного меню).

Виділені ділянки не можна видалити за допомогою клавіш Delete або Backspace. Ці клавіші використовують для видалення тільки вмісту клітинок.

Розбивка таблиць. Таблицю можна розділити на частини, якщо між частинами таблиці має бути текст чи малюнок або якщо таблиця розміщується на кількох сторінках. Щоб розбити табли­цю, потрібно встановити курсор у першому рядку другої частини таблиці і натиснути комбінацію клавіш Ctrl+Shift+Enter або скористатися командою Таблица /Разбить таблицу.

Форматування таблиць. Таблиці, як і будь-який абзац, форматують за допомогою команд меню Формат або панелі інструментів форматування. Word має також засіб автоматичного форматування таблиць — команду Автоформат таблицы... меню Таблица, де вибираєте потрібний формат. У результаті цього Word автоматично виконає форматування таблиці відповідно до вибра­ного зразка.

Власні варіанти форматування можна створити за допомогою команди Границы и заливка меню Формат.

Щоб змінити напрямок тексту в комірці використовується команда Формат – Направление текста.

Обчислення в таблицях виконуються таким чином:

- виділити комірку, у якій потрібно одержати результат обчислення;

- виконати команду Таблица - Формула;

- у діалоговому вікні Формула вибрати зі списку потрібну функцію чи, видаливши функцію, пропоновану Word, залишити знак «=» і надрукувати свою формулу;

- установити формат числа, у якому буде представлений результат.

Адреси комірок не показані на екрані, а присутні там у схованому вигляді.

При використанні стандартних функцій, необхідна функція вибирається зі списку функцій. Аргументи функцій вводяться у вигляді чисел чи посилань на комірки, наприклад:

=SUM (B3;C3;D3);

=MAX (C3:G4).

"Автосуммирование" виконується за допомогою функцій:

=SUM (ABOVE) – сумуєтся вміст комірок вище комірки результату;

=SUM (LEFT) – сумуєтся вміст комірок ліворуч від комірки результату.

Крім використання вбудованих функцій можна застосовувати прості арифметичні оператори (наприклад, для третього рядка таблиці 8.1 в комірку вводиться формула: =C3+D3+E3+F3). При цьому порожні комірки в діапазоні повинні бути заповнені нулями.

Формати чисел задаються за допомогою символів 0 (значуща чи цифра 0), # (значуща чи цифра пробіл), а також знаків грошових одиниць %.

Копіювання формул виконується аналогічно копіюванню тексту. Формула копіюється без змін, тому після копіювання її необхідно відкоригувати:

- виділити комірку;

- вивести на екран формулу командою Shift+F9;

- у посиланнях зробити заміну символів відповідно до нових адрес.