
- •Учітесь, читайте, і чужому научайтесь, й свого не цурайтесь.
- •Тема 2. Судження. Умовивід. Закони Логіки.
- •1. Загальна характеристика судження
- •2. Судження та речення
- •3. Прості судження, їх види та структура
- •4. Поділ простих суджень за якістю
- •5. Поділ простих суджень за кількістю
- •6. Виділяюче судження
- •Розділ 7. Безпосередній дедуктивний умовивід Короткий зміст розділу
- •1. Поняття умовиводу та його структура
- •2. Види умовиводів
- •Розділ 6 основні закони логіки
- •6.1. Загальна характеристика основних законів логіки
- •6.2. Закон тотожності
- •6.3. Закон суперечності
- •6.4. Закон виключеного третього
- •6.5. Закон достатньої підстави
- •Розділ 5. Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки Короткий зміст розділу
- •1. Поняття про логічні відношення між простими судженнями
- •2. Відношення еквівалентності
- •3. Закон тотожності
- •4. Відношення часткової сумісності
- •5. Відношення підпорядкування
- •6. Відношення протилежності. Закон суперечності
- •7. Відношення суперечності. Закон виключеного третього
Розділ 5. Логічні відношення між категоричними судженнями. Основні закони логіки Короткий зміст розділу
Судження відображають зв'язки і відношення між предметами об'єктивної дійсності. Якщо судження правильно відображають предмети дійсності і зв'язки між ними, то відношення між судженнями є відображенням відношень між предметами. У свою чергу знання відношень між судженнями сприяє пізнанню відношень між реальними речами.
1. Поняття про логічні відношення між простими судженнями
В основі логічних відношень між простими судженнями лежить їх схожість за змістом, яка виражається через їх смисл та значення істинності суджень. З цього погляду всі судження поділяються на порівнянні та непорівнянні.
Порівнянними є судження, що мають однакові терміни (Б, Р) і відрізняються за якістю та кількістю (А, Е, І, О). Іноді їх називають судженнями однієї матерії. Наприклад, "Деякі люди є вегетаріанцями", "Деякі люди не є вегетаріанцями". Ці судження можна порівнювати за значенням їх істинності, оскільки вони мають однакові терміни: Б - "люди", Р - "вегетаріанці". Два судження (А та В) можуть мати такі значення істинності: 1) обоє бути істинними; 2) перше - істинне, а друге - хибне; 3) перше - хибне, а друге - істинне; 4) обоє хибні. Позначивши: "істина" -1, "хиба" - 0, подамо ці можливі варіанти значень їх істинності у вигляді таблиці:
Випадок № |
А |
В |
1 |
1 |
1 |
2 |
1 |
0 |
3 |
0 |
1 |
4 |
0 |
0 |
А і В можуть бути судженнями типу А(SР), Е(SР), І(SР), 0(SР).
Непорівнянними є судження, які мають різні терміни (Б, Р). Наприклад, "Усі студенти-філологи (8) вивчають логіку (Р)", "Деякі військові (8) не є морськими офіцерами (Р)". Зрозуміло, що такі судження не можна порівнювати, бо вони складаються з різних понять, між якими не існує безпосереднього зв'язку.
У логічних відношеннях знаходяться тільки порівнянні судження. Серед порівнянних суджень розрізняють сумісні та несумісні судження.
Сумісними є судження, які можуть бути одночасно істинними. Розрізняють три види сумісності: 1) еквівалентність (повна сумісність), 2) субконтрарність (часткова сумісність) та 3) субординація (підпорядкування).
Несумісними є судження, які не можуть бути одночасно істинними. Розрізняють два види несумісності: 1) протилежність (контрарність) та 2) суперечність (контрадикторність).
Розглянемо всі ці відношення докладніше.
2. Відношення еквівалентності
Еквівалентними є такі судження, значення істинності яких збігається, тобто вони є одночасно істинними або одночасно хибними. Еквівалентність між судженнями записується формулою: А = В (А еквівалентне В).
А |
В |
1 |
1 |
0 |
0 |
Серед категоричних суджень (А, Е, 1, О) можна виділити такі еквівалентні відношення:
1) ~ А(SР) = O(SР).
Заперечення загальностверджувального судження еквівалентне частковозаперечному. Наприклад, судження "Неправильно, що всі студенти є членами наукових гуртків" еквівалентне судженню "Деякі студенти не є членами наукових гуртків".
2) - Е(SР) = І(SР).
Заперечення загальнозаперечного судження еквівалентне частково-стверджувальному. Наприклад, судження "Неправильно, що жоден студент не є відмінником" еквівалентне судженню "Деякі студенти є відмінниками".
3) ~ І(SР) = Е(SР).
Заперечення частковостверджувального судження еквівалентне загальнозаперечному. Наприклад, "Неправильно, що деякі кентаври живуть у Греції" еквівалентне "Жоден кентавр не живе у Греції".
4) ~ O(SР) є А(SР).
Заперечення частковозаперечного судження еквівалентне загально-стверджувальному судженню. Наприклад, "Неправильно, що деякі люди не вживають ліків" еквівалентне "Усі люди вживають ліки".