4. Види педагогічної діяльності, їх характеристика

Професійна педагогічна діяльність передбачає спеціальну освіту, тобто оволодіння системою спеціальних знань, умінь і навичок, необхідних для виконання функцій, пов’язаних із певною професією. Людину, яка професійно займається педагогічною діяльністю, називають вихователем, учителем, викладачем, педагогом. Часто це залежить від закладу, в якому вона працює (вихователь – у дитячому садку; учитель – у школі; викладач – у технікумі, училищі, вищому навчальному закладі). Педагог (родове поняття щодо всіх названих вище) – фахівець, який має спеціальну підготовку і професійно здійснює навчально-виховну роботу в різних освітньо-виховних системах.

Діяльність педагога є неперервним процесом розв’язання різноманітних завдань і реалізується в таких видах:

Викладання – управління переважно пізнавальною діяльністю школярів.

Виховна робота – організація виховного середовища та управління різноманітними видами діяльності, зокрема пізнавальною, вихованців із метою їх гармонійного розвитку.

Організаторська – діяльність організаторів дитячого та юнацького руху в школі і поза нею.

Методична – діяльність методистів із вивчення досягнень психолого-педагогічних наук і передового педагогічного досвіду.

Управлінська – діяльність керівників освітніх закладів та їх заступників.

Науково-дослідницька – діяльність педагогів-експериментаторів.

Самоосвіта – діяльність із самоосвіти і професійного самовиховання.

Основними видами педагогічної діяльності, яка здійснюється у цілісному педагогічному процесі, є викладання і виховна робота. «Навчання, що виховує», і «виховання, що навчає» (Фрідріх-Адольф-Вільгельм Дістервег – німецький педагог) воєдино злиті в цілісному педагогічному процесі, який має місце в діяльності педагога будь-якої спеціальності.

5. Особистісні якості педагога та педагогічні уміння

Для успішної діяльності вихователь дошкільного закладу повинен оволодіти певною сукупністю знань, умінь, виховувати в собі позитивні особистісні якості. Єдність і взаємодія їх є передумовою ефективної реалізації професійних функцій вихователя дошкільного закладу.

Професіограма, як модель сучасного вихователя днз

Професіограма – це науково обгрунтовані вимоги до професійних якостей особистості педагога, до об’єму та складу професійної підготовки. Професіограма складається з чотирьох розділів:

І. Властивості та характеристики особистості педагога з дошкільної освіти.

1. Національна спрямованість (патріот своєї країни, який знає свої ідеї, традиції, обряди – і все це втілює в процесі виховання дітей).

2. Професійно-педагогічна спрямованість (особистісні якості: люблячий, терплячий, уважний, відповідальний, винахідливий, веселий).

3. Пізнавальна спрямованість (наукова ерудиція, пізнавальні потреби та інтереси, почуття нового, готовність до самоосвіти).

ІІ. Вимоги до психолого-педагогічної підготовки вихователя.

1. Знання та педагогічні уміння професіонала: знання з дошкільної педагогіки, дитячої психології, індивідуальних психологічних характеристик, вікової фізіології, дошкільної педіатрії та гігієни, правил охорони життя і зміцнення здоров'я .

2. Комунікативність: – вміння спілкуватися з дітьми ,встановлення правильних відносин з батьками, з іншими педагогами, з адміністрацією ДНЗ.

3. Гностичні уміння (або дослідницькі – від «гносис» – знання) – уміння, за допомогою яких педагог навчає дитину і колектив в цілому: – вивчення змісту і способів впливу на інших людей; – вивчення вікових та індивідуально-психологічних особливостей інших людей; – вивчення особливостей процесу і результатів власної діяльності, її гідності та недоліків.

4. Конструктивні уміння: – відбір та організація навчального матеріалу; – формулювання системи цілей і завдань.

5. Проектувальні уміння: – проектування діяльності учнів, у якій інформація може бути засвоєна; – проектування власної майбутньої діяльності і поведінки, якими вони повинні бути в процесі взаємодії з учнями.

6. Організаторські уміння: – організація нформації, в процесі повідомлення її дітям; – організація різних видів діяльності; – організація власної діяльності і поведінки в процесі безпосередньої взаємодії з учнями. Тобто, вміння організувати дітей, щоб їм будо цікаво і весело, організувати і батьків.

7. Спеціальні уміння (художня і театральна творчість, рукоділля).

ІІІ. Об’єм та склад спеціальної підготовки.

Це знання зі спеціальності (наприклад: логопед, психолог).

ІV. Зміст методичної підготовки за спеціальністю.

Знання усіх методик з дошкільної освіти (розвиток мовлення, математика, образотворче мистецтво, музика, природознавство).