
- •Вступ до спеціальності
- •1. Тетрадь для лекций.
- •2. Тетрадь для д/з.
- •3. Зошит для проробки питань до іспиту – відповіді на питання – мінімальні, на пів сторінки. Рекомендована література
- •Дні консультацій:
- •Особливості і соціальне призначення професії «педагог з дошкільної освіти»
- •1. Історія професії
- •2. Соціальне призначення педагогічної професії. Функції педагога днз
- •3. Професіограма, як модель сучасного вихователя днз
- •4. Підготовка педагогічних кадрів з дошкільної освіти в Україні
- •Майстерність педагогічного спілкування і. Поняття педагогічного спілкування, його особливості, функції та види.
- •Іі. Педагогічне спілкування як діалог
- •Ііі. Контакт у педагогічному діалозі
- •Іv. Структура педагогічного спілкування
- •V. Стиль педагогічного спілкування
- •3 Типи стилю
Майстерність педагогічного спілкування і. Поняття педагогічного спілкування, його особливості, функції та види.
Професійно-педагогічне спілкування – це комунікативна взаємодія педагога з учнями, батьками, колегами, спрямована на встановлення сприятливого психологічного клімату, психологічну оптимізацію діяльності та стосунків.
Аналізувати педагогічне спілкування слід з різних боків, тому що це явище багатогранне:
а) з перцептивного боку (як сприймають і розуміють партнери один одного);
б) інтерактивний вид спілкування (взаємодія між партнерами);
в) комунікативний вид (безпосередньо саме спілкування – обмін інформацією).
Повноцінне педагогічне спілкування є не лише багатогранним, а й поліфункціональним. Воно забезпечує обмін інформацією і співпереживання, пізнання особистості та самозатвердження.
Суб’єкт-суб’єктний характер спілкування – принцип його ефективної організації, що полягає у рівності психологічних позицій, взаємній гуманістичній обстановці, активності педагога та учнів.
Ознаки педагогічного спілкування
1. Особистісна орієнтація співрозмовників (готовність бачити і розуміти співрозмовника).
2. Суб’єкт-суб’єктний характер спілкування передбачає рівність психологічних позицій співрозмовників (не давити!).
3. Проникнення у світ почуттів і переживань, готовність стати на точку зору співрозмовника.
4. Нестандартні прийоми спілкування, що є наслідком виходу від суто-рольової позиції педагога.
Іі. Педагогічне спілкування як діалог
Педагогічне спілкування може розвиватися за двома основними типами: діалог і монолог.
Педагогічний діалог – це дія у педагогічному процесі, яка дає можливість кожному партнерові для самовираження у спілкуванні.
Діалогічне педагогічне спілкування – це тип професійного спілкування, що відповідає критеріям діалогу. Критерії:
1. Визнання рівності особистостей в позиції, відкритість і довіра партнерів.
2. Домінантна педагога на співрозмовникові і взаємовплив поглядів.
3. Персоніфікована манера висловлювання («я вважаю», «я гадаю»). Персоніфікація тексту повідомлення – критерій діалогічного педагогічного спілкування, який передбачає виклад інформації від першої особи.
4. Поліфонія взаємодії і надання педагогам розвиваючої допомоги.
5. Двоплановість позицій педагога у спілкуванні.
Ііі. Контакт у педагогічному діалозі
Контакт у педагогічній взаємодії прямо залежить від рольової позиції у спілкуванні. Рольових позицій може бути 3:
1. Батько. Позиція батька – система реалізації певних ставлень особистості до співрозмовника, в якій демонструється незалежність, впевненість, навіть агресивність, а також бажання взяти всю відповідальність на себе.
2. Дорослий. Позиція дорослого – система..., в якій коректність і стриманість, уміння рахуватися із сітуацією, розуміти інтереси інших і розподіляти відповідальність між усіма.
3. Дитина. Позиція дитини – система..., в якій залежність, підпорядкованість, невпевненість, небажання брати відповідальність на себе.
Іv. Структура педагогічного спілкування
1. Моделювання педагогом майбутнього спілкування (прогностичний етап).
2. Початковий етап спілкування. Його мета – встановлення емоційного та ділового контакту педагогічних взаємодій.
3. Керування спілкуванням – свідома і цілоспрямована організація взаємодії з коригуванням процесу спілкування, відповідно до визначеної мети.
4. Аналіз спілкування. Головне завдання цього етапу – співвіднесення мети, засобів результатів взаємодії, а також моделювання подальшого спілкування. Це етап самокорегування.