7. У чому різниця між фортецею і замком. Їх основні структурні елементи

За́мок — укріплена будівля феодала, що використовується для захисту від ворога та зазвичай служить командним центром. Як правило, замок займає найвигідніше (з військової точки зору) положення на місцевості. Найчастіше під словом замок мають на увазі середньовічний європейський замок. Через своє подвійне значення (фортеці та помешкання), середньовічні замки нерозривно пов'язані з фортифікаційною та житловою архітектурою.З ростом місцевих громад, стало необхідним запровадити більші та надійніші укріплення, які б могли забезпечити сильний захист периметра. Замкові стіни разом з баштами, призначеними для володаря, та з житлом в межах замку для певної частини місцевих мешканців, добре слугували цій меті.Замки також будувалися для оборони ключових точок місцевості, таких як гірські переходи або гирла річок. Для цієї мети широко використовувалися елементирельєфу: скелі, ріки, пагорби і таке інше.Ці споруди було задумано як довговічні, завдяки чому багато з них збереглося до наших днів. Переважна більшість з них перетворена на пам'ятки історії та архітектури.

Форте́ця — укріплена фортифікаційна споруда з міцними капітальними спорудами, постійним гарнізоном, великим запасом провіанту та озброєння; призначена для протидії довготривалій облозі та перебування у круговій обороні. З винаходом нових видів озброєння і застосуванням нової тактики ведення бою значимість фортець як основних оборонних пунктів послабла.Зазвичай, це територія обнесенна фортечним муром та/або куртиною з бійницями та зубцями. В комплекс споруд фортеці могли входити цитадель, мурованізамки, з донжонами, фортечні вежи та бастіони. Також у фортецях будували церкви, а для гарнізону фортеці — казарми. Фортеці були добре захищені системою земляних укріплень, таки як рів з водою, або без неї та вал.З розвитком військової справи і будівництва, фортеці змінювали обриси. До перших фортець можно віднести земляні вали, ряди з частоколу, яким огороджувалися невеликі поселення. Деякі первісні фортеці влаштовувалися на пагорбах, пізніше перед фортечним муром з'являються рови з водою.

8. У чому різниця між середньовічним містом та містом Відродження

Середньовічні міста виникали на місцях старих античних міст, біля бродів та мостів через річки, а також біля перевалів і перекрестях торгових доріг. Утворювались міста і біля церкв,монастирів,феодальних маєтків,замків, бо вони утворювалися селянами які перестали обробляти землю і основним своїм заняттям зробили своє ремесло. Тобто вони робили все, що їм потрібно для полегшення життя своїми руками, а інші помітивши нові види інструментів бажали і собі отримати щось подібне. Вони просили зробити для них якийсь інструмент, лапті, глечик і за це обіцяли плату (пшеницю, гуся, гроші і ін.). Так з'явилися ремісники і вони тікаючи від свавілля й притисків феодала шукали кращої долі в нових місцях, де могли вижити за рахунок своєї праці . Якщо феодал рік не шукав ремісника-тікача, то ремісник ставав вільним. Вони ж поселялися поблизу купців, на берегах зручних гаваней для кораблів, там де вони могли продати свої вироби. Так утворювалися перші середньовічні міста.

Місто Відродження.Планувальні системи міських вулиць в проектах «ідеальних» міст. Теоретики Ренесансу розглядають місто як соціально-економічний об'єкт і архітектурне ціле. Кожен трактат починається з вибору місця для міста, яке рекомендується будувати біля моря, озера або річки, що несе чисту воду. В інтересах оборони теоретики Відродження Альберто та Скамоцці рекомендують для плану круглий або багатокутний обрис для найбільш економного периметру. Передбачається зонування міської території, що проводиться і тепер. Практично у всіх випадках міста отримували підкреслений центр, головну вулицю і одну або дві площі. Центр міста в епоху Відродження являв собою великий ансамбль, що складався з декількох площ, оточених храмами, палацами і лоджіями.

Головним об'єктом містобудування були площі. Це пояснюється тим, що міста в основному носили торговий характер, а ринок в торговому місті був життєвим центром. У XIV ст. переважне значеннямали торговельні площі, а в XV і особливо XVI ст. поряд з торговимиз'являються площі громадського призначення. Ці площі стають головними міськими площами.