16. Порівняйте планувальну схему Вашингтону та Філадельфії.

Філадельфія - перше місто, побудований по єдиному архітектурному плану, істотна роль в якому належала ідеї збереження зеленого лісового масиву навколо. «Місто, що потопає в зелені» - це свою якість Філадельфія зберегла до наших днів. Достатньо трохи відхилитися від центру, і ви тут же потрапляєте в тінисті алеї з вишикувалися уздовж них цегляними колоніальними особняками. А ідилічний спокій Фермонтского парку, прилеглого до музею Образотворчих мистецтв, змусить вас начисто забути про те, що Філадельфія - одне з найбільших міст Америки.

Вашингтон забудовувався відповідно до плану.,на відміну від Нью – Йорку.Основним творцем архітектурного вигляду міста став П'єр Ланфан, архітектор французького походження, інженер і містобудівник Будинки передбачалося побудувати в бароковому стилі, а вулиці об'єднувати у вигляді прямокутників, щоб забезпечити місця для відкритого простору і озеленення. План архітектора також припускав велику озеленену вулицю довжиною приблизно в одну милю і шириною близько 120 метрів. Ця вулиця існує зараз під назвою Національної алеї.

Місто поділене на чотири нерівних сектора: північно-західний (NW), північно-східний (NE), південно-східний (SE) і південно-західний (SW). Лінії перетину цих секторів сходяться на Капітолії.^[60] Усі дорожні знаки в місті включають в записі скорочення сектора, щоб вказати на місце розташування об'єкта. Переважну більшість вулиць міста перетинають проспекти (авеню). Авеню, як правило, носять назву того чи іншого штату країни. Деякі вашингтонські вулиці особливо примітні, наприклад, Пенсильванія-Авеню, що поєднує Білий дім з Капітолієм, а на Массачусетс-авеню розташовані 59 посольств, через це вулицю іноді жартівливо називають «Посольський ряд».

17. Порівняйте планувальну схему ідеального міста Ле Корбюзьє та промислового міста т. Гарньє.

В області містобудування Ле Корбюзье висував утопічно-радикальні ідеї «вертикального міста-саду» або «променистого міста» з башнеобразними місткими будівлями й більшими парковими просторами між ними, із чітким поділом транспортних, житлових і промислово-ділових зон (план «сучасного міста на 3 мільйони жителів», 1922; проекти для Буенос-Айреса, Алжиру, Антверпена й ін.) У рекордно короткий термін був побудований селище для робітників у Пессаке під Бордоіль (сад^-сад-місто-сад з 51 будинку), задуманий в 1925 р. Свої містобудівні задуми архітектор реалізував у Чандигархе в Індії (1950—57). У пізніх будівлях Ле Корбюзье підсилився образний початок, функціональне рішення сполучалося з потужною драматичною експресією форм (капела Нотр-дам-дю-о в Роншане, 1950-53; будівля Верховного суду в Чандигархе, 1950-55; павільйон фірми «Филипс» на Всесвітній виставці в Брюсселі, 1958; домініканський монастир Ла-Турет біля Ліона, 1959). Ле Корбюзье передбачив у своїй творчості найбільш раціональні форми архітектури майбутнього.

Вважається, що Гарньє був предтечею школи французьких архітекторів XX століття. У 1901, після всебічного вивчення соціологічних та архітектурних проблем, він почав формулювати ретельно виважені рішення для проблем, пов'язаних з планами розвитку міст. Його ключова ідея - поділ міських просторів шляхом містобудівного зонування, тобто поділу площ на 4 категорії: рекреаційно-житлові, промислові, робочі та транспортні.

Основний працю Гарньє - Une cité industrielle, опублікований в 1918. У ньому Гарньє розробив план якогось ідеального міста, який частково був реалізований в Ліоні. Але в цілому Une cité industrielle був сприйнятий при його житті як утопія. Зокрема, за цим планом загальноосвітні та професійні школи розміщувати поблизу промислових підприємств, для того, щоб спростити населенню здобуття освіти. Там не було місця для церков і будівель правоохоронних органів, тому що передбачалося, що людина здатна впоратися з управлінням своїми силами. Великий вплив на цей план справила творчість Еміля Золя.

У наступні десятиліття ідея функціонального зонування була прийнята членами CIAM і зробила винятковий вплив на будівництво таких міст, як Бразиліа.

У Ліоні мається Міський музей Тоні Гарньє на вул. Серпольер, 4 .