Соціальні катастрофи

Епідемії, голод, тероризм, війни, суспільні безладдя.

Соціально-політичні конфлікти – це вкрай гостра форма дозволу протиріч між державами або окремими групами людей (міжнаціональні кризи), що супроводжуються застосуванням сучасних засобів ураження, насильством, масовою загибеллю людей.

Масштаби катастроф

Залежно від масштабів НС підрозділяють на локальні, місцеві, регіональні, національні й глобальні.

При локальних НС їхні наслідки обмежуються масштабами об'єкта й можуть бути усунуті за рахунок його сил і ресурсів.

Масштаби поширення місцевих НС обмежуються розмірами населеного пункту, адміністративного району або області.

Регіональні НС охоплюють кілька областей або економічних районів.

Національні НС – такі, які охоплюють кілька економічних районів, але не виходять за межі кордонів держави. Ліквідація їх вимагає залучення ресурсів держави, а нерідко й іноземної допомоги.

При глобальних НС їхні наслідки поширюються на інші держави, вони усуваються силами самих держав, а також можуть залучатися сили міжнародного співтовариства.

Вражаючі фактори надзвичайних ситуацій.

Основними вражаючими факторами є:

• механічні (динамічні): вибухова хвиля, метальна дія, вторинні снаряди, придавллення зруйнованими конструкціями будинків, шахт, обвали, зсуви, урагани, смерчі, повені й ін.;

• хімічні (отруйні речовини: аміак, хлор, пропан, кислоти, луги й ін.) сильно діючі отрутні продукти, що попадають в атмосферу, воду, продукти харчування й подихи, що впливають на людину через органи, шкірні покриви, шлунково-кишковий тракт і т.п.

• радіаційні (випромінювання на об'єктах, що використають ядерне пальне й радіоактивні ізотопи);

• термічні (високі й низькі температури);

• біологічні (бактеріальні засоби, токсини й ін.).

Режими надзвичайних ситуацій

Залежно від обстановки, масштабу прогнозованої або виниклої НС рішенням відповідного органу виконавчої влади й органів місцевого самоврядування в межах конкретної території встановлюється один з наступних режимів функціонування служб надзвичайних ситуацій (РСНС):

РЕЖИМ ПОВСЯКДЕННОЇ ДІЯЛЬНОСТІ - при нормальної виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічній і гідрометеорологічній обстановці, при відсутності епідемій, епізоотій і эпіфітотій.

РЕЖИМ ПІДВИЩЕНОЇ ГОТОВНОСТІ - при погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної й гідрометеорологічної обстановки, при одержанні прогнозу про можливості виникнення НС.

РЕЖИМ НАДЗВИЧАЙНОЇ СИТУАЦІЇ - при виникненні й під час ліквідації надзвичайних ситуацій.

Основними заходами, здійснюваними при функціонуванні РСНС, є:

1. У режимі повсякденної діяльності:

• здійснення спостереження й контролю за станом навколишнього природного середовища, обстановкою на потенційно небезпечних об'єктах і на прилягаючим до них територіях;

• планування й виконання цільових науково-технічних програм і заходів по попередженню НС, забезпеченню безпеки й захисту населення, скороченню можливих втрат і збитку, а також по підвищенню стійкості функціонування промислових об'єктів і галузей економіки в НС;

• удосконалювання підготовки органів керування по справах ГО й НС, сил і засобів до дій при НС, організація навчання населення способам захисту і діям при НС;

• створення й заповнення резервів фінансових і матеріальних ресурсів для ліквідації НС;

• здійснення цільових видів страхування.