
- •Від авторів
- •Мета практичних занять:
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 1
- •Модуль і загальна мікробіологія
- •Організація й обладнання медичної мікробіологічної лабораторії
- •Хід заняття
- •1. Призначення, структура, обладнання медичної мікробіологічної лабораторії
- •Завдання медичної мікробіологічної лабораторії
- •2. Організація робочого місця лаборанта
- •5. Правила взяття, оформлення та транспортування патологічного матеріалу
- •6. Основні методи мікробіологічних досліджень
- •7. Ознайомлення з основними методами мікроскопії
- •8. Мікроскопія пофарбованих препаратів
- •Алгоритм "Підготовка мікроскопа":
- •Алгоритм "Мікроскопія":
- •Контрольні запитання
- •Хід заняття 1. Матеріал для мікроскопічного дослідження
- •2. Поняття про тинкторіальні властивості мікроорганізмів
- •3. Виготовлення мазків-препаратів із патологічного матеріалу
- •4. Виготовлення мазків із культури мікроорганізмів
- •5. Фарбування препаратів простим методом і за Грамом
- •6. Ознайомлення з методикою фарбування препаратів для виявлення капсул, кислото-, спирто- та лугостійких бактерій, спор, включень
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •2. Техніка посіву патологічного матеріалу на поживні середовища бактеріологічною петлею, тампоном, шпателем
- •3. Принципи культивування аеробних і анаеробних мікроорганізмів
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Хід заняття 1. Поняття про асептику та антисептику
- •2. Дезінфекція
- •4. Проведення дезінфекції піпеток, робочого місця, патологічного матеріалу, рук
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 5
- •Практичне заняття 5 серологічний метод дослідження
- •2. Проведення орієнтовної реакції аглютинації на склі. Облік та оцінка її результатів
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Хід заняття
- •1. Ознайомлення з препаратами вакцин, інструкціями щодо їх застосування
- •2. Ознайомлення з основними положеннями Наказу моз України № 48 від 03.02.2006 р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні"
- •3. Поняття про автовакцини
- •4. Ознайомлення з препаратами сироваток, імуноглобулі-нів, методами їх отримання та застосування
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 7
- •Практичне заняття 7
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 8
- •Практичне заняття 8
- •Хід заняття
- •1. Взяття слизу із зіва і носа, оформлення направлення, підготовка матеріалу до транспортування
- •4. Ознайомлення з методикою взяття крові при сепсисі, проведення посіву
- •5. Ознайомлення з методами взяття патологічного матеріалу і лабораторної діагностики хвороб менінгококової та гонококової етіології
- •6. Ознайомлення з препаратами для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених патогенними коками
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 9
- •Практичне заняття 9
- •Хід заняття
- •1. Взяття фекалій для дослідження, оформлення направлення
- •2. Посів калу на поживні середовища Ендо, Плоскирєва, вісмут-сульфіт агар
- •5. Ознайомлення з препаратами для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених кишковими бактеріями
- •Контрольні запитання
- •Хід заняття
- •1. Ознайомлення з особливостями взяття матеріалу від хворого або підозрілого на особливо небезпечну інфекцію для бактеріологічного дослідження та його транспортування
- •2. Ознайомлення з типами протичумних костюмів, правилами їх використання
- •3. Визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей збудників особливо небезпечних інфекцій у мікропрепаратах
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 11
- •Практичне заняття 11
- •1. Взяття матеріалу у разі обстеження на дифтерію, заповнення направлення, підготовка до транспортування, проведення первинного посіву патологічного матеріалу
- •2. Вивчення культуральних властивостей коринебактерій, визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей коринебактерій у мікропрепаратах
- •3. Взяття патологічного матеріалу для дослідження за підозри на коклюш, проведення первинного посіву на середовища квл і Борде—Жангу
- •5. Ознайомлення з методами відбору патологічного матеріалу для мікробіологічного дослідження за підозри на туберкульоз, умовами його транспортування
- •7. Ознайомлення з препаратами для профілактики і лікування повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій
- •Ситуаційні задачі
- •Хід заняття
- •1. Ознайомлення з правилами взяття матеріалу для дослідження з метою виявлення анаеробів. Оформлення супровідної документації
- •2. Ознайомлення з методами культивування анаеробів
- •Анаеробами
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Хід заняття
- •2. Ознайомлення з особливостями взяття патологічного матеріалу; вивчення методів мікробіологічної діагностики сифілісу; ознайомлення з методикою проведення реакції
- •3. Ознайомлення з методами мікробіологічної діагностики бореліозів
- •4. Вивчення методів мікробіологічної діагностики лептоспірозу
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 14
- •Лабораторна діагностика хвороб, спричинених рикетсіями, хламідіями, мікоплазмами
- •1. Вивчення методів мікробіологічної діагностики висипного тифу
- •2. Ознайомлення з методикою проведення pap для діагностики висипного тифу
- •3. Вивчення методів мікробіологічної діагностики хламідіозів
- •4. Вивчення методів мікробіологічної діагностики мікоплазмозів
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 15
- •Хід заняття
- •1. Ознайомлення з методами культивування вірусів,
- •4. Вивчення препаратів для специфічної профілактики і лікування вірусних інфекцій
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Рекомендації щодо проведення модульного контролю
- •Орієнтовний перелік практичних навичок
- •Відповіді на тести і ситуаційні задачі
Хід заняття 1. Матеріал для мікроскопічного дослідження
Виявлення патогенних мікроорганізмів в патологічному матеріалі за допомогою мікроскопа називається мікроскопічним методом лабораторної діагностики. Для мікроскопії використовують мокротиння, гній, кров, осад спинномозкової рідини і сечі, мазки зі слизових оболонок, зскрібок з уражених ділянок шкіри, уражене волосся, нігті, а також відбитки уражених органів.
2. Поняття про тинкторіальні властивості мікроорганізмів
Мікроорганізми мають настільки малі розміри, що вивчати їх у незабарвленому вигляді під світловим мікроскопом неможливо, до того ж вони прозорі. Тому частіше їх вивчають у забарвленому стані. Вивчення мікроорганізмів у пофарбованому препараті дає змогу не тільки вивчити їх форму, розміщення, а й виявити деталі структури клітини (спору, капсулу), а також хімічний склад, через те, що різні хімічні речовини проявляють різну спорідненість до барвників і після фарбування мають різний колір або різну інтенсивність забарвлення.
Здатність мікроорганізмів сприймати барвники називають тинкторіальною (від лат. ііпсіига — настоянка) властивістю.
3. Виготовлення мазків-препаратів із патологічного матеріалу
Для виявлення мікроорганізмів у патологічному матеріалі готують мазки на предметному склі. Предметні стекла готують заздалегідь. їх миють, знежирюють і зберігають в етиловому спирті або суміші Нікіфорова (суміш етилового спирту та діетилового ефіру 1:1) у широкогорлій банці з притертою пробкою. Перед роботою їх витирають насухо. Тримати скло слід І і II пальцями лівої руки за ребра.
Завдання 1. Виготовте мазок із в'язкого матеріалу (мокротиння або гною).
Увага! Під час роботи з патологічним матеріалом дотримуйтесь техніки безпеки.
Алгоритм "Виготовлення мазка із в'язкого матеріалу":
протріть насухо 2 знежирених предметних стекла;
поставте свій номер у верхньому лівому куті кожного скла;
нанесіть пастерівською піпеткою патологічний матеріал на середину скла;
накрийте його другим склом так, щоб 1/3 частина кожного скла була вільною, злегка притисніть (мал. 5);
розведіть стекла в різні сторони, взявши їх за вільні кінці І і II пальцями обох рук;
залиште мазки на столі для висихання.
Завдання 2. Виготовте мазок із крові. Алгоритм "Виготовлення мазка із крові":
підготуйте 2 предметних стекла (одне з них повинно бути вужчим і мати шліфований вузький кінець);
поставте свій номер на ширшому склі;
нанесіть краплю крові пастерівською піпеткою на ширше скло ближче до правого кінця; поставте друге скло шліфованим кінцем у краплю крові, нахиліть його вправо під кутом 45°;
проведіть ним по першому склу справа наліво на 3/4 скла (мал. 6);
опустіть вузьке скло в дезінфекційний розчин;
залиште мазок на столі для висихання.
Увага! Правильно виготовлений мазок повинен мати світло-рожеве забарвлення і бути рівномірним за товщиною.
Завдання 3. Виготовте препарат "товста крапля". Алгоритм "Виготовлення препарату "товста крапля":
підготуйте 2 предметних стекла;
поставте свій номер на одному з них;
нанесіть пастерівською піпеткою краплю крові на середину підписаного скла;
розмажте цю краплю кутом другого скла до величини монети вартістю 1 копійка;
опустіть друге скло в дезінфекційний розчин;
залиште препарат на столі для висихання.
Завдання 4. Ознайомтеся з методикою виготовлення мазків із слизу, взятого із ротоглотки (зіва), мазків-відбитків з органів і тканин, сечі, спинномозкової рідини.
1. Виготовлення мазка із слизу, взятого з ротоглотки.
Мазок із ротоглотки беруть стерильним тампоном з мигдаликів, роблять мазок на предметному склі, висушують на повітрі, фіксують хімічним способом.
2. Виготовлення мазків-відбитків з органів і тканин секцій- ного матеріалу.
Поверхню органа припалюють нагрітими бланшами пінцета або нагрітим скальпелем. Зрізають поверхневий шар. З глибини вирізають невеликий шматочок тканини, беруть її пінцетом і прикладають поверхнею зрізу до предметного скла декілька
разів. Отримують послідовний ряд мазків-відбитків. Мазки фіксують хімічним способом.
3. Виготовлення мазків із сечі, ліквору (від лат. Іідиог — спинномозкова рідина).
Маленьку краплю рідини (сечі чи ліквору) бактеріологічною петлею наносять на предметне скло і розмазують до розміру монети вартістю 1 копійка. Висушують на повітрі, фіксують хімічним методом.
Увага! Мазки, виготовлені з в'язкого матеріалу і крові, після перевірки викладачем опустіть у дезінфекційний розчин.