3. Визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей збудників особливо небезпечних інфекцій у мікропрепаратах

Завдання 3. Визначте морфологічні і тинкторіальні влас­тивості збудників особливо небезпечних інфекцій у мікро­препаратах або на таблиці.

Увага! Розгляньте під мікроскопом препарати, що міс­тять збудника чуми, туляремії, холери, бруцельозу, сибірки, або таблиці. Зверніть увагу на форму бактеріальних клітин, їх відносний розмір (великі, дрібні, товсті, тонкі), наявність спори і капсули, взаємне розміщення клітин, забарвлення.

. 4. Ознайомлення з методами діагностики особливо небезпечних інфекцій

Завдання 4. Ознайомтеся з методами діагностики особ­ливо небезпечних інфекцій, (див. підручник, тема 11).

Останнім часом для прискореної ідентифікації збудників інфекційних хвороб (у тому числі збудників холери) викорис­товують системи індикаторні паперові (СІП).

Системи індикаторні паперові для ідентифікації вібріонів — це диски або паперові стрічки, просякнуті відповідними ре­активами. Вони призначені для диференціації бактерій роду Vibrio від схожих з ними бактерій, а також для визначення ферментативних груп вібріонів за Хейбергом, у тому числі для експрес-діагностики холери. їх випускають у вигляді набору, який дає змогу визначити 13 біохімічних ознак: ферментацію глюкози, лактози, сахарози, маннози, арабінози, маніту, інози­ту, лізину, орнітину, аргініну, наявність ферментів оксидази, уреази і здатність утворювати індол.

Системи індикаторні паперові можна використовувати у комплексі з експрес-методами, коли досліджується 1 колонія або чиста культура. У пробірки з 1 % пептонною водою і про­тихолерною сироваткою додають культуру і опускають диски. Через 3—5 год інкубації за 37 °С одночасно враховують реакцію аглютинації та ферментативну активність.

В іншому випадку, під час постановки проби з холерними діагностичними фагами по колу цієї чашки на місця, вільні від фага, кладуть диски з вуглеводами. Результат враховують че­рез 5 год інкубації.

5. Ознайомлення з препаратами для специфічної профілактики і лікування особливо небезпечних

інфекцій

Завдання 5. Ознайомтеся з препаратами для специфічної профілактики і лікування особливо небезпечних інфекцій, визначте принципи та придатність їх до використання.

Контрольні запитання

1. Як забезпечується постійна готовність лікувальних за­кладів в умовах виникнення хвороб, спричинених збуд­никами особливо небезпечних інфекцій?

2. Як відбирають матеріал у хворого або підозрілого на осо­бливо небезпечну інфекцію? Як його оформляють і до­ставляють в лабораторію?

3. Які існують типи захисних протичумних костюмів? Яких правил слід дотримуватися під час надягання і знімання протичумного костюма?

4. Яка особливість морфологічних і тинкторіальних влас­тивостей збудників особливо небезпечних інфекцій?

5. Які методи використовують для лабораторної діагности­ки холери, чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки?

6. У чому перевага використання систем індикаторних па­перових?

7. Які препарати використовують для профілактики і ліку­вання хвороб, спричинених збудниками особливо небез­печних інфекцій?

Тести

1. Середовищем накопичення для V. cholerae є:

а) 1 % пептонна вода;

б) МПБ;

в) МПА;

г) лужний агар.

2. Експрес-діагностику особливо небезпечних інфекцій прово- дять методом:

а) алергійним;

б) біологічним;

в) серологічним;

г) люмінесцентно-серологічним.

3. Реакцію Хеддльсона ставлять для діагностики:

а) чуми;

б) туляремії;

в) бруцельозу;

г) сибірки.

4. Для виявлення антигену збудника сибірки в старих шкурах використовують реакцію:

а) Райта;

б) Асколі;

в) Бюрне;

г) Хеддльсона.

5. Збудником чуми є:

а) Y. enterocolitica;

б) Y. pestis;

в) Y. pseudotuberculosis.

6. Основним фактором патогенності збудника сибірки є:

а) капсула;

б) фактор набряку;

в) фактор протективного антигену;

г) летальний фактор.

7. Синантропні гризуни можуть бути резервуаром і джерелом збудників:

а) Y. enterocolitica;

б) Y. pseudotuberculosis;

в) F. tularensis;

г) всі відповіді правильні.