
- •Від авторів
- •Мета практичних занять:
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 1
- •Модуль і загальна мікробіологія
- •Організація й обладнання медичної мікробіологічної лабораторії
- •Хід заняття
- •1. Призначення, структура, обладнання медичної мікробіологічної лабораторії
- •Завдання медичної мікробіологічної лабораторії
- •2. Організація робочого місця лаборанта
- •5. Правила взяття, оформлення та транспортування патологічного матеріалу
- •6. Основні методи мікробіологічних досліджень
- •7. Ознайомлення з основними методами мікроскопії
- •8. Мікроскопія пофарбованих препаратів
- •Алгоритм "Підготовка мікроскопа":
- •Алгоритм "Мікроскопія":
- •Контрольні запитання
- •Хід заняття 1. Матеріал для мікроскопічного дослідження
- •2. Поняття про тинкторіальні властивості мікроорганізмів
- •3. Виготовлення мазків-препаратів із патологічного матеріалу
- •4. Виготовлення мазків із культури мікроорганізмів
- •5. Фарбування препаратів простим методом і за Грамом
- •6. Ознайомлення з методикою фарбування препаратів для виявлення капсул, кислото-, спирто- та лугостійких бактерій, спор, включень
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •2. Техніка посіву патологічного матеріалу на поживні середовища бактеріологічною петлею, тампоном, шпателем
- •3. Принципи культивування аеробних і анаеробних мікроорганізмів
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Хід заняття 1. Поняття про асептику та антисептику
- •2. Дезінфекція
- •4. Проведення дезінфекції піпеток, робочого місця, патологічного матеріалу, рук
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 5
- •Практичне заняття 5 серологічний метод дослідження
- •2. Проведення орієнтовної реакції аглютинації на склі. Облік та оцінка її результатів
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Хід заняття
- •1. Ознайомлення з препаратами вакцин, інструкціями щодо їх застосування
- •2. Ознайомлення з основними положеннями Наказу моз України № 48 від 03.02.2006 р. "Про порядок проведення профілактичних щеплень в Україні"
- •3. Поняття про автовакцини
- •4. Ознайомлення з препаратами сироваток, імуноглобулі-нів, методами їх отримання та застосування
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 7
- •Практичне заняття 7
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 8
- •Практичне заняття 8
- •Хід заняття
- •1. Взяття слизу із зіва і носа, оформлення направлення, підготовка матеріалу до транспортування
- •4. Ознайомлення з методикою взяття крові при сепсисі, проведення посіву
- •5. Ознайомлення з методами взяття патологічного матеріалу і лабораторної діагностики хвороб менінгококової та гонококової етіології
- •6. Ознайомлення з препаратами для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених патогенними коками
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 9
- •Практичне заняття 9
- •Хід заняття
- •1. Взяття фекалій для дослідження, оформлення направлення
- •2. Посів калу на поживні середовища Ендо, Плоскирєва, вісмут-сульфіт агар
- •5. Ознайомлення з препаратами для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених кишковими бактеріями
- •Контрольні запитання
- •Хід заняття
- •1. Ознайомлення з особливостями взяття матеріалу від хворого або підозрілого на особливо небезпечну інфекцію для бактеріологічного дослідження та його транспортування
- •2. Ознайомлення з типами протичумних костюмів, правилами їх використання
- •3. Визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей збудників особливо небезпечних інфекцій у мікропрепаратах
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 11
- •Практичне заняття 11
- •1. Взяття матеріалу у разі обстеження на дифтерію, заповнення направлення, підготовка до транспортування, проведення первинного посіву патологічного матеріалу
- •2. Вивчення культуральних властивостей коринебактерій, визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей коринебактерій у мікропрепаратах
- •3. Взяття патологічного матеріалу для дослідження за підозри на коклюш, проведення первинного посіву на середовища квл і Борде—Жангу
- •5. Ознайомлення з методами відбору патологічного матеріалу для мікробіологічного дослідження за підозри на туберкульоз, умовами його транспортування
- •7. Ознайомлення з препаратами для профілактики і лікування повітряно-краплинних бактеріальних інфекцій
- •Ситуаційні задачі
- •Хід заняття
- •1. Ознайомлення з правилами взяття матеріалу для дослідження з метою виявлення анаеробів. Оформлення супровідної документації
- •2. Ознайомлення з методами культивування анаеробів
- •Анаеробами
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Хід заняття
- •2. Ознайомлення з особливостями взяття патологічного матеріалу; вивчення методів мікробіологічної діагностики сифілісу; ознайомлення з методикою проведення реакції
- •3. Ознайомлення з методами мікробіологічної діагностики бореліозів
- •4. Вивчення методів мікробіологічної діагностики лептоспірозу
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 14
- •Лабораторна діагностика хвороб, спричинених рикетсіями, хламідіями, мікоплазмами
- •1. Вивчення методів мікробіологічної діагностики висипного тифу
- •2. Ознайомлення з методикою проведення pap для діагностики висипного тифу
- •3. Вивчення методів мікробіологічної діагностики хламідіозів
- •4. Вивчення методів мікробіологічної діагностики мікоплазмозів
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Домашнє завдання
- •Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 15
- •Хід заняття
- •1. Ознайомлення з методами культивування вірусів,
- •4. Вивчення препаратів для специфічної профілактики і лікування вірусних інфекцій
- •Контрольні запитання
- •Ситуаційні задачі
- •Рекомендації щодо проведення модульного контролю
- •Орієнтовний перелік практичних навичок
- •Відповіді на тести і ситуаційні задачі
3. Визначення морфологічних і тинкторіальних властивостей збудників особливо небезпечних інфекцій у мікропрепаратах
Завдання 3. Визначте морфологічні і тинкторіальні властивості збудників особливо небезпечних інфекцій у мікропрепаратах або на таблиці.
Увага! Розгляньте під мікроскопом препарати, що містять збудника чуми, туляремії, холери, бруцельозу, сибірки, або таблиці. Зверніть увагу на форму бактеріальних клітин, їх відносний розмір (великі, дрібні, товсті, тонкі), наявність спори і капсули, взаємне розміщення клітин, забарвлення.
. 4. Ознайомлення з методами діагностики особливо небезпечних інфекцій
Завдання 4. Ознайомтеся з методами діагностики особливо небезпечних інфекцій, (див. підручник, тема 11).
Останнім часом для прискореної ідентифікації збудників інфекційних хвороб (у тому числі збудників холери) використовують системи індикаторні паперові (СІП).
Системи індикаторні паперові для ідентифікації вібріонів — це диски або паперові стрічки, просякнуті відповідними реактивами. Вони призначені для диференціації бактерій роду Vibrio від схожих з ними бактерій, а також для визначення ферментативних груп вібріонів за Хейбергом, у тому числі для експрес-діагностики холери. їх випускають у вигляді набору, який дає змогу визначити 13 біохімічних ознак: ферментацію глюкози, лактози, сахарози, маннози, арабінози, маніту, інозиту, лізину, орнітину, аргініну, наявність ферментів оксидази, уреази і здатність утворювати індол.
Системи індикаторні паперові можна використовувати у комплексі з експрес-методами, коли досліджується 1 колонія або чиста культура. У пробірки з 1 % пептонною водою і протихолерною сироваткою додають культуру і опускають диски. Через 3—5 год інкубації за 37 °С одночасно враховують реакцію аглютинації та ферментативну активність.
В іншому випадку, під час постановки проби з холерними діагностичними фагами по колу цієї чашки на місця, вільні від фага, кладуть диски з вуглеводами. Результат враховують через 5 год інкубації.
5. Ознайомлення з препаратами для специфічної профілактики і лікування особливо небезпечних
інфекцій
Завдання 5. Ознайомтеся з препаратами для специфічної профілактики і лікування особливо небезпечних інфекцій, визначте принципи та придатність їх до використання.
Контрольні запитання
Як забезпечується постійна готовність лікувальних закладів в умовах виникнення хвороб, спричинених збудниками особливо небезпечних інфекцій?
Як відбирають матеріал у хворого або підозрілого на особливо небезпечну інфекцію? Як його оформляють і доставляють в лабораторію?
Які існують типи захисних протичумних костюмів? Яких правил слід дотримуватися під час надягання і знімання протичумного костюма?
Яка особливість морфологічних і тинкторіальних властивостей збудників особливо небезпечних інфекцій?
Які методи використовують для лабораторної діагностики холери, чуми, туляремії, бруцельозу, сибірки?
У чому перевага використання систем індикаторних паперових?
Які препарати використовують для профілактики і лікування хвороб, спричинених збудниками особливо небезпечних інфекцій?
Тести
1. Середовищем накопичення для V. cholerae є:
а) 1 % пептонна вода;
б) МПБ;
в) МПА;
г) лужний агар.
2. Експрес-діагностику особливо небезпечних інфекцій прово- дять методом:
а) алергійним;
б) біологічним;
в) серологічним;
г) люмінесцентно-серологічним.
3. Реакцію Хеддльсона ставлять для діагностики:
а) чуми;
б) туляремії;
в) бруцельозу;
г) сибірки.
4. Для виявлення антигену збудника сибірки в старих шкурах використовують реакцію:
а) Райта;
б) Асколі;
в) Бюрне;
г) Хеддльсона.
5. Збудником чуми є:
а) Y. enterocolitica;
б) Y. pestis;
в) Y. pseudotuberculosis.
6. Основним фактором патогенності збудника сибірки є:
а) капсула;
б) фактор набряку;
в) фактор протективного антигену;
г) летальний фактор.
7. Синантропні гризуни можуть бути резервуаром і джерелом збудників:
а) Y. enterocolitica;
б) Y. pseudotuberculosis;
в) F. tularensis;
г) всі відповіді правильні.