5. Ознайомлення з препаратами для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених кишковими бактеріями

Завдання 6. Ознайомтеся з інструкціями щодо застосу­вання препаратів для специфічної профілактики і лікуван­ня хвороб, спричинених кишковими бактеріями, визначте їх придатність до використання.

Контрольні запитання

1. Які поживні середовища використовують для первинно­го посіву матеріалу з метою виділення ентеробактерій?

2. Які існують методи відбору фекалій при хворобах, спри­чинених ентеробактеріями?

3. Як проводять відбір матеріалу після дефекації? Як його готують до посіву?

4. Як проводять відбір матеріалу ректальним тампоном?

5. Як проводять первинний посів відібраного матеріалу?

6. За якими ознаками проводять первинну ідентифікацію ентеробактерій?

1. Які середовища використовують для вивчення фермен­тативної активності ентеробактерій?

2. Які визначення слід провести для остаточної ідентифі­кації культури?

3. Які серологічні реакції використовують для діагности­ки сальмонельозу? Як відрізнити реакцію аглютинації у хворого від щеплювальної або анамнестичної?

10. Яку серологічну реакцію використовують для виявлен­ня хронічних носіїв інфекції?

Тести

Ешерихії, що спричинюють дезинтерієподібну форму хво­роби:

а) ЕПЕК;

б) ЕІЕК;

в) ЕТЕК;

г) ЕГЕК.

Патогенні ешерихії здатні спричинити інфекції:

а) тільки ендогенні;

б) тільки екзогенні;

в) ендогенні й екзогенні.

Коліентерити у дітей раннього віку спричинюють:

а) ЕПЕК;

б) ЕІЕК;

в) ЕТЕК;

г) ЕГЕК.

Товсту кишку уражають:

а) ЕПЕК;

б) сальмонели;

в) ЕТЕК;

г) шигели.

На бактеріологічне дослідження відбирають:

а) кал, гній і слиз;

б) кал, кров і слиз;

в) кал, гній і кров;

г) кал без домішок.

Середовища для виділення ентеробактерій під час первин­ного посіву:

а) ЖСА і кров'яний агар;

б) Ендо і Плоскирєва;

в) Плоскирєва і сироватковий агар;

г) Сабуро і тіогліколеве.

7. Для серологічної діагностики черевного тифу використову­ють реакції:

а) Вассермана;

б) Вейля—Фелікса;

в) Відаля;

г) Райта.

8. Для виявлення хронічних носіїв збудників черевного тифу найефективнішими є:

а) виявлення збудника у випорожненнях;

б) виявлення 0- і Уі-антитіл у сироватці крові;

в) виявлення збудника у крові;

г) виявлення О- і Н-антитіл у сироватці крові.

9. Для профілактики внутрішньолікарняних інфекцій, спри- чинених ентеробактеріями, використовують:

а) піобактеріофаг;

б) колі-протейний фаг;

в) еубютики;

г) антибіотики.

Ситуаційні задачі

1. Після посіву випорожнень на середовища Ендо і Плоски­рєва виросли яскраво забарвлені і безбарвні колонії. Які коло­нії дають підставу запідозрити наявність патогенних ентеро-бактерій у досліджуваному матеріалі?

2. Випорожнення хворого на дизентерію залили 3 % розчи­ном хлораміну і витримали 3 год. Чи достатньо цього для знеза­раження матеріалу?

3. Хвороба проявляється нудотою, блюванням, частими ви­порожненнями, які спочатку виділяються у великій кількості, можуть мати вигляд м'ясних помиїв або мутного слизу і крові — "ректальний плювок". Які мікроорганізми могли спричини­ти такі клінічні ознаки? Як підтвердити діагноз?

4. Для діагностики черевного тифу поставили реакцію аглю­тинації з черевнотифозним О- і Н-діагностикумом. Титр сиро­ватки з О-діагностикумом— 1:50, з Н-діагностикумом — 1:200. Який висновок можна зррбити, виходячи з цих результатів?

1. Проводячи облік реакції Відаля, виявили, що О-антитіла виявляються у титрі 1:800, Н-антитіла — 1:200. Про який пері­од хвороби це свідчить?

2. Під час профілактичного обстеження на черевний тиф у сироватці крові виявили 0-, Н- і Уі-антитіла. Про що свідчать результати цього дослідження?

Домашнє завдання

Підготуйтесь до практичного заняття 10.

Рекомендації щодо самопідготовки до практичного заняття 10

1. Ознайомтеся з темою і метою практичного заняття, запи­шіть у щоденнику тему і план заняття.

2. Вивчіть теоретичний матеріал (див. підручник, с. 251— 277; практикум, с. 114—122).

Практичне заняття 10

ЛАБОРАТОРНА ДІАГНОСТИКА ХВОРОБ, СПРИЧИНЕНИХ ЗБУДНИКАМИ ОСОБЛИВО НЕБЕЗПЕЧНИХ ІНФЕКЦІЙ

Мета заняття:

\^г- знати особливості забору патологічного матеріалу для до­слідження та його транспортування до бактеріологічної лабораторії;

-— уміти проводити взяття патологічного матеріалу для до­слідження;

• уміти оформляти супровідну документацію;

• уміти проводити первинний посів матеріалу на поживні середовища;

• знати препарати для специфічного лікування та профі­лактики особливо небезпечних інфекцій.

Оснащення: мікроскопи, системи індикаторні паперові для ідентифікації вібріонів, мікропрепарати промислового вироб­ництва, імерсійне масло, протичумний костюм, препарати для специфічної профілактики і лікування хвороб, спричинених збудниками особливо небезпечних інфекцій.

План

1. Ознайомлення з особливостями взяття матеріалу від хво­рого або підозрілого на особливо небезпечну інфекцію для бактеріологічного дослідження та його транспорту­вання.

2. Ознайомлення з типами протичумних костюмів, прави­лами їх використання.

3. Вивчення морфологічних і тинкторіальних властивостей збудників особливо небезпечних інфекцій.

4. Ознайомлення з методами діагностики особливо небез­печних інфекцій.

5. Ознайомлення з препаратами для специфічної профілак­тики і лікування хвороб, спричинених збудниками осо­бливо небезпечних інфекцій.