ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра загальної психології

Диференційна психологія

Плани семінарських, практичних занять

Та самостійної роботи

для студентів факультету «Психології»

Дніпропетровськ

2006

Плани семінарських, практичних занять та самостійної роботи

Дисципліна Диференційна психологія

Напрям підготовки 0401 Психологія__________

Спеціальність 6.040100 “Психологія”___

Освітньо-кваліфікаційний

рівень бакалавр____________

Форма навчання денна_____________

Плани семінарських, практичних занять та самостійної роботи з дисципліни “Диференційна психологія” / Укладач: доктор психології, професор Пріснякова Л.М. – Дніпропетровський гуманітарний університет, 2006.- 31 с.

Рецензенти:

Самойлов О.Є. – доктор психологічних наук (Дніпропетровський гуманітарний університет).

Плани обговорені та схвалені на засіданні кафедри загальної психології

“___”_____________2006 року. Протокол № __.

Методичні поради до семінарських занять та самостійної роботи

Дисципліна «Диференційна психологія» є нормативною дисципліною, яка відноситься до циклу фундаментальних та професійно-орієнтованих навчальних дисциплін.

В процесі вивчення кожної теми студент повинен відпрацювати відповідні положення конспектів лекцій, підручників, наукових коментарів та навчальних посібників, щоб забезпечити теоретичну базу для засвоєння більш складного матеріалу і можливості самостійного поглибленого засвоєння проблемних питань психологічної практики.

У випадку виникнення окремих труднощів при вивченні теми, студент може заздалегідь звернутись за допомогою до викладача, який проводить заняття, або до іншого викладача кафедри.

З урахуванням загальних вимог, а також певної специфіки дисципліни слід враховувати наступне.

Семінарські заняття проводяться з метою поглибленого вивчення курсу “ Диференційна психологія ”. Цей вид занять є важливим чинником не тільки для перевірки знань студентів, але й культивування високого рівня знань на основі правильних суджень і висновків, опрацювання студентами матеріалу лекцій та розвитку наукового евристичного мислення

Семінар – це вид навчального заняття, на якому викладач організовує обговорення студентами питань програмного матеріалу.

Основні завдання семінарів з “ Диференційної психології ” полягають у засвоєнні теоретичних положень, набуття навичок аналітичного мислення, опанування їх з позицій сучасної науки та психологічної практики. У процесі обговорення питань студенти навчаються формулювати і викладати свої думки та застосовувати теоретичні положення відповідно до вимог діяльності практичного психолога.

Семінари мають сприяти розвитку творчої самостійності студентів, інтересу до наукових досліджень в галузі психології, формуванню навичок та вмінь публічного виступу і участі в дискусії, вихованню психолого-педагогічного такту, розвиткові культури мовлення, формування особистості практичного психолога, що є дуже важливим в професійній діяльності .

Готуючись до семінару необхідно привернути увагу до ключових понять, які притаманні вказаним темам та засвоїти їх. При відповіді на семінарському занятті слід так будувати свій виступ, щоб в ньому, по можливості, містилось:

- чітке формулювання теоретичного положення;

- обґрунтування цього положення і розкриття його найбільш характерних ознак і властивостей;

- аргументацію та ілюстрацію теоретичних положень конкретними фактами;

- врахування особливостей психологічної практичної діяльності, як соціономічної.

Обговорення питань теми на семінарі може відбуватись в різних формах:

співбесіди, загально групової дискусії, заслуховування рефератів, проведення письмових контрольних робіт, "бліц" опитування і т.п.

Вимоги до знань та умінь студентів під час вивчення курсу «Диференційна психологія» :

Студент повинен знати:

1. Предмет та об’єкт, який вивчає дисципліна ;

2. Основні історичні етапи розвитку диференційної психології, вчених, які працювалив ці періоди над педметом та об’єктом науки;

3. Сучасні напрямки розвитку науки;

4. Визначення темпераменту, вільно орієнтуватися у підходах до визначення темпераменту різними вченими у різні історичні періоди розвитку науки;

5. Загальнонауковий погляд на природу темпераменту та властивостей психіки, які до нього відносяться;

6. Визначення понять «конституція» та «характер», орієнтуватися у основних теоріях стосовно співвідношення темпераменту та характеру; виділяти погляди науковців, які займалися цією проблемою;

7. Підходи до поняття «здібностей», чітко орієнтуватися в системі термінів теми, засвоїти основну різницю між теоретичними підходами різних вчених до проблеми здібностей, засвоїти основні положення загально-психологічного та диференційно-психологічного підходів до проблеми здібностей, їхній зміст та динаміку;

8. Різницю між поняттями «задатки» та « здібності», виділяти загальні та спеціальні задатки, їхній вплив на поведінку особистості;

9. Місце задатків в складі темпераменту, засвоїти погляди І.П.Павлова на І та ІІ сигнальні системи.

10. Основну ідею Гіпократа про психосоматичну єдність та погляди сучасних вчених на природу психосоматичних захворювань та диференційні відмінності між типами особистостей щодо схильності до виникнення тих або інших психічних і психосоматичних захворювань.

Студент повинен уміти:

1. Обґрунтувати основні принципи диференційної психології, її зв’язок з філософією та експериментальної психологією, наводити приклади диференційних відмінностей з точки зору різних вчених;

2. Розділяти основні теорії темпераменту, інтерпретуючи власні та класичні приклади, аналізувати історичний та сучасний погляди на цю проблему, розвивати психологічне мислення;

3. Обгрунтувати особливе місце теорії І.П.Павлова серед інших теорій темпераменту, вільно володіти основними поняттями цієї теми, робити порівняльний аналіз теорій темпераменту;

4. Виділяти основні та другорядні риси характеру, вільно орієнтуватися у поглядах науковців на проблему співвідношення темпераменту та характеру;

5. Вміти розрізняти феноменологію основних підходів до проблеми здібностей, обґрунтовувати різницю між загально-психологічним та диференційно-психологічним підходами до проблеми здібностей;

6. Диференціювати задатки та здібності;

7. Диференціювати локалізацію ХНЗ (хронічних неінфекційних захворювань) в межах кожної типологічної групи, порівнювати сучасні погляди на природу психосоматичних захворювань із стародавніми поглядами.