
- •Кафедра загальної психології основи сексології та сексопатології програма навчальної дисципліни
- •Внпз „дніпропетровський гуманітарний університет”
- •Програма навчальної дисципліни “основи сексології та сексопатології”
- •Загальні положення
- •Рекомендована література
- •Зміст предмету
- •Тема 1. Історичний розвиток сексології як науково дисципліни. Предмет сексологія – область клінічної медицини
- •Література:
- •Тема 2. Статеве розмноження та еволюція сексуальних стосунків в ант - ропогенезі
- •Література:
- •Тема 3. Загальнобіологічні основи статевої функції
- •Література:
- •Тема 4. Розвиток сексуальності людини. Межа норми та патології людської сексуальності
- •Література:
- •Література:
- •Тема 5.Соціологія сім'ї . Соціалізація сексуальності та культура. Соціальні функції традицій,звичаїв та обрядів
- •Література:
- •Тема 6. Девіації психосексуального розвитку. Порушення статевої самосвідомості.. Порушення полоролевої поведінки. Порушення психосексуальної ориєнтації
- •Література:
- •Тема 7.Мотивоутворення сексуальної поведінки. Формування девіантної мотивації сексуальної поведінки. Типи сексуальної мотивації, психосексуальні типи
- •Література:
- •Тема 8. Судові аспекти порнографії та проституції
- •Література:
Тема 3. Загальнобіологічні основи статевої функції
Процес формування і розвиток статевої функції у людини є дуже складним та включає ряд послідовних етапів і, насамперед, залежить від біологічної статі індивіда.
Хромосомна стать, її значення в розвитку статевої функції. Соматостатевий та психосексуальний розвиток людини.
Етапи формування статевої ідентифікації особистості.
Періоди статевого дозрівання у дівчаток та хлопчиків.
Анатомічна будова статевої системи чоловіків і жінок.
Правильний розвиток зовнішніх та внутрішніх органів і нормальне функціонування нервово-ендокринної системи – необхідна умова здійснення статевої функції людини.
Література:
Буртянський Д.Л., Кришталь В.В., Смірнов Г.В. Медична сексологія.- Саратов: Вид-во СДУ,1990.- 272 с.
Частная сексопатология : Рук. для врачей./ Под ред. Г.С. Васильченко.- М.: Медицина, 1983,, т.1.-301с.; т.2.-351 с.
Общая сексопатология: Рук для врачей/ Под ред. Г.С. Васильченко.-М.: Медицина, 1977.- 487 с.
Свядощ А.М. Женская сексопатология (3-е изд.)- М.: Медицина, 1988.-176 с.
Сексологія: Енцикл. довідник з сексології та суміжних областей / Редкол. - Б.М.Ворник та інш.-2-е вид.- Мінськ: Белен, 1994.-351 ст.
Кришталь В.В., Гульман Б.Л. Керівництво з сексології та сексопатології. Х.,ЧП «Академія сексологічних досліджень», 1997 р.
Довідник з сексології, сексопатології та андрології. Упорядн. А.В.Люлько., К., Здоров'я.,1994 р
Тема 4. Розвиток сексуальності людини. Межа норми та патології людської сексуальності
Формування сексуальності являє собою множний процес, який починається в ембріональному періоді онтогенезу і закінчується статевою зрілістю
В сучасній сексології виділяється кілька етапів і проявів сексуальності.
На кожному із етапів можливий вплив патогенних факторів, які можуть привести до різноманітних порушень.
Статевий розвиток людини рухається в двох тісно пов'язаних між собою направленнях – соматосексуальному та психосексуальному. Етапам та стадіям психосексуального розвитку притаманна фазність (перша закономірність), зміна співвідношення значимості біологічних та соціально-психологічних факторів в сторону збільшення ролі останніх (друга закономірність), третя закономірність становлення сексуальності заключається у тому, що кожен етап та стадія її розвитку утримує елементи, що визначають наступний розвиток.
Становлення статевої свідомості у чоловіків проходить 4 стадії: понятійну, романтичну, сексуальну та статевої свідомості.
Двокомпонентна природа лібідо у чоловіків складається з нейрогуморального та коркового (умовно-рефлекторного) компонентів. У них можна виділити 4 типи сексуальної мотивації, які визначаються взаємодією природних якостей людини та складеною системою його морально-етичних установ.
На відміну від чоловіків, жінкам властиві тільки статевий потяг, статеве збудження та оргазм. Статевий потяг у жінок представлений 2 компонентами: еротичним лібідо та сексуальним.
Сексуальне здоров'я є комплекс соматичних, емоціональних, інтелектуальних та соціальних аспектів сексуального існування та його здатності до любові.
Поняття норми та патології тісно переплетені з біологічними, історичними, особистими та соціальними факторами, а також проблемами моралі, релігії і культури .
Визначення сексуальної норми знайшло відображення в нових концепціях психічного здоров'я, враховуючих тенденцію до розвитку та самореалізації людини, здібність керувати своїми діями та вчинками, адекватно сприймати самого себе та оточуючих.
Одним із варіантів сексуальної норми є так названа партнерська норма.
Індивідуальна норма відображає біологічний аспект, тобто функцію запліднення та відтворювання потомства. Сексуальну норму характеризують партнерські та індивідуальні норми, взаємно доповнюючи друг друга.
Основою фізичного, психічного та соціального здоров'я є дотримання фізіологічної норми. З фізіологічних аспектів норми особисте значення має продовження функціональної стадії копулятивного циклу.
Характерною ознакою періоду зрілої сексуальності є так названий умовно – фізіологічний ритм (УФР), який максимально наближається до істинної внутрішньої потреби організму.
Поняття сексуальної норми не тотожне поняттю сексуального здоров'я, але є його невід'ємною часткою.
Відповідним чином до сучасних принципів сексології потрібна переорієнтація з середньостатистичної норми на оптимальну. Критерії оцінки оптимальної норми сексуальності включають біологічну норму сексуальності, соціальну та психологічну норму, також наявність соціально-психологічної норми сексуальності.