
- •Релігієзнавство
- •1. Предмет релігієзнавство, його місце в системі філософського знання
- •2. Поняття релігія
- •4. Багатоманітність релігій та їх класифікація
- •5. Ранні релігійні вірування
- •6. Релігія Стародавнього Єгипту.
- •7. Релігія Стародавніх греків
- •8. Релігія стародавніх римлян
- •9. Ведичні релігії Стародавньої Індії
- •11. Буддизм
- •12. Баптизм
- •13. Конфуціанство
- •14. Даосизм
- •17. Виникнення та ранній період християнства, його догматика
- •18. Православ’я, його догматика
- •19. Католицизм, його догматика
- •20. Реформація та виникнення протестантизму
- •21. Християнська церква в Київській Русі.
- •22. Уніатська (греко-католицька) церква
- •23. Іслам, його догматика та особливості сучасного етапу розвитку.
- •24. Протестантизм
- •25. Свобода совісті у сучасній Україні
- •27. Зороастризм
- •28. Проблема класифікації релігій
- •29. Язичництво
- •30. Екуменізм в сучасному світі
- •Філософія
- •1. Зародження філософської думки у Стародавній Індії
- •2. Основні філософські школи Стародавнього Китаю.
- •3. Основні риси і етапи розвитку античної філософії
- •4. Антична філософія: космоцентризм
- •5. „Лінія Платона” і „лінія Демокрита” в філософії античності
- •6. „Наївний матеріалізм” філософів мілетської школи
- •7. Стихійна діалектика (Геракліт)
- •9. Етика Сократа
- •10. Ідеальна держава Платона
- •11. Аристотель як систематизатор античної філософії і логіки
- •12. Етика стоїків
- •13. Основні риси філософії середньовіччя
- •4. Геоцентризм;
- •5. Переважання ідеалістичних напрямків у філософії;
- •6. Слабкі паростки матеріалізму.
- •14. Апологетика: примат віри
- •15. Патристика: віра для розуміння
- •16. Схоластика: проблема універсалій (номіналізм та реалізм)
- •17. Томізм та проблема гармонії віри з розумом
- •18. Основні риси філософії Відродження
- •19. Діалектика доби відродження (м.Кузанський)
- •20. Філософія Реформації ( м. Лютер, ж. Кальвін)
- •21. Натурфілософія доби Відродження
- •22. Основні риси філософії Нового часу
- •23. Емпірична філософія ф.Бекона
- •24. Що таке «Новий Органон» і «Нова Атлантида» у ф. Бекона.
- •25. Раціоналізм і дуалізм філософських поглядів р.Декарта
- •26. Соціально – філософська концепція т. Гоббса
- •29. Британське просвітництво (Дж. Локк)
- •30. Французьке просвітництво (ж.-ж. Руссо, Волбтер)
- •35. Агностицизм філософії і. Канта
- •36. Етичні погляди і. Канта. "Категоричний імператив"
- •37. Антропологічний матеріалізм л.Фейєрбаха
- •44. Позитивізм і неопозитивізм
- •45. Екзистенціалізм
- •46. Герменевтика
- •47. Релігійна філософія. Неотомізм.
- •48. Психоаналіз та неофрейдизм
- •51. Філософія Київської Русі
- •52. Закон взаємного переходу кількісних і якісних змін
- •53. Філософське вчення г.С.Сковороди
- •54. «Філософія серця» Григорія Сковороди
- •55. Філософські ідеї т.Г.Шевченка
- •56. "Філософія серця" п.Юркевича
- •57. І.Я.Франко про українську національну ідею
- •58. Філософські погляди в.І.Вернадського
- •59. Соціальне прогнозування
- •60. Глобальні проблеми сучасності та шляхи їх вирішення
- •1. Предмет логіки, логічна культура мислення
- •2. Основні історичні етапи розвитку логіки
- •3. Аристотель як фундатор формальної логіки
- •4. Поняття, їх види
- •5. Правило оберненого співвідношення між змістом і обсягом понять
- •6. Відношення між поняттями
- •7. Правила визначення понять
- •8. Операція доповнення поняття
- •9. Поділ понять (дихотомічний) і за видовою ознакою
- •10. Правила поділу понять
- •11. Способи і правила визначення понять
- •12. Прості судження та їх види
- •13. Атрибутивні судження, їх класифікація
- •14. Правила логічного квадрату
- •15. Складні судження, їх види
- •16. Види суджень за якістю та кількістю
- •17. Модальні судження
- •18. Основні закони логіки
- •19. Умовиводи, їх види
- •20. Безпосередні умовиводи (бу)
- •21. Категоричний силогізм (кс)
- •22. Основні фігури категоричного силогізму
- •23. Модуси категоричного силогізму
- •24. Умовно-категоричний силогізм
- •25. Розділово-категоричний силогізм
- •26. Полісилгізми
- •27. Індуктивні умовиводи
- •28. Аналогія, її різновиди
- •29. Доведення і спростування
- •30. Мислення і мова
- •Філософія
- •1. Філософія як світогляд
- •2. Історичні типи світогляду
- •3. Проблема визначення предмету філософії
- •5. Основні функції філософії
- •6. Поняття буття, проблеми його філософського осмислення
- •7. Поняття матерії
- •8. Рух, основні його форми і властивості
- •9. Свідомость, як вища форма відображення дійсності
- •10. Вихідні принципи пізнання
- •11. Чуттєве пізнання, його форми
- •12. Логічне пізнання, його форми
- •13. Істина як процес
- •14. Критерії істини
- •15. Інтуїція, її різновиди
- •21. Основні поняття і завдання праксеології
- •22. Сутність людини, сенс її життя
- •23. Проблема свободи і відповідальності людини
- •24. Філософська антропологія
- •30. Історичний матеріалізм як соц філософія марксизму
- •32. Роль народонаселення і природних умов в розвитку суспільства
- •33. Формаційна теорія суспільного розвитку (к.Маркс)
- •34. Цивілізаційні моделі розвитку суспільства
- •35. Сутність духовного життя суспільства, суспільна свідомість
- •37. Поняття суспільної свідомості, її структура
- •40. Правова свідомість
- •41. Хрuстuянська мораль I господарська дiяльнiсть
- •43. Методологія, рівні методологічного знання
- •45. Методології загальнонаукового рівня (системний аналіз, синергетика тощо)
- •46. Парадигма ,стиль мислення , наукова картина світу
- •47. Основні принципи діалектики
- •49. Категорії діалектики
- •48. Діалектика і її альтернативи
- •51. Закон єдності і боротьби протилежностей в діалектиці
27. Зороастризм
У X—VII ст. до н. є. на території Давнього Ірану виникла одна з найцікавіших релігійних систем — зороастризм . Засновником цієї релігії називають пророка Заратуштру (VII—VI ст. до н. є.).
Основою віровчення зороастризму є концепція про постійну боротьбу двох протилежних сил (богів), які є водночас першопричиною світу й уособлюють добро та зло, світло та темряву, життя й смерть. Добро, світло, життя пов'язані з богом Ахурамаздою. Усе, що втілює зло, темряву й смерть, пов'язане з богом Анхра-Майнью (Ариман). Ці боги добровільно поєднали себе з добром і злом.
Відповідно до вчення зороастризму перший період розвитку життя на землі отримав назву ера Творіння. Після нього настає другий етап, який називається ера Змішування. Цей етап віддзеркалює наступ сил зла (злого духу) на матеріальний світ. Тимчасова перемога Зла в цій боротьбі породжує моральні вади й духовну озлобленість.
Заратуштра пророкує, що в майбутньому знову переможе добро, з'являться позитивні божества, світ стане досконалим, гармонійним, позбавленим насильства. Прогнозований період отримав назву ера Поділу.
Однією з головних ідей зороастризму є ідея про добру людину, яка своєю активністю може сприяти якнайшвидшій перемозі добра. А людина, яка стане на бік зла, буде покарана. Щоб добро перемогло, людина повинна вести високоморальне життя. Для зороастризму такі категорії моралі, як чесність, вірність, ставали конкретними релігійними цінностями.
Особливістю культу зороастризму була п'ятикратна молитва, якій передувало обов'язкове очищення тіла (перед молитвою віруючий обов'язково повинен помитися, одягнути чистий одяг тощо). Послідовники зороастризму відзначали релігійні свята, наприклад, свято Середини літа, свято Середини весни. На них збиралися бідні й багаті. Це були дні примирення й злагоди.
Ще однією особливістю культу зороастризму було вшановування вогню, який віруючі сприймали як «силу, що очищує». Тому надзвичайно важливим було свято Поклоніння вогню (святкування Нового року).
Великого значення в зороастризмі набули храмові комплекси. Ранній зороастризм обмежувався поклонінням богу високо в горах у спеціально відведених для цього місцях, але вже в VII ст. до н. є. стали споруджувати зороастрійські храми.
Згодом зороастризм став панівною релігією в інших країнах. Однак з часу завоювання арабами Ірану ця релігія втратила свої позиції. У VІІ – Х ст.. зороастризм поширився на території Індії. Сьогодні послідовники цієї релігії зазвичай є прихильниками парсизму. Загалом зороастризм справив неабиякий вплив на інші релігійні системи світу, наприклад, на іудаїзм, християнство
28. Проблема класифікації релігій
Усвідомлення внутрішньої спорідненості розрізнених об'єктів, у нашому випадку релігійних систем, дає змогу релігієзнавцям об'єднувати їх у класи. Процес класифікації є першим кроком у розвитку релігієзнавства як науки, що дає підстави звести суперечливі емпіричні дані до єдиної теоретичної системи. На жаль, сьогодні жоден з відомих нині підходів до класифікації релігії не є загальновизнаним, позаяк поряд з деякими перевагами всі вони мають певні недоліки.
Наявність багатьох схем класифікації релігії пояснюється складністю, багатоманітністю й динамічністю розвитку релігійних систем, а також різноманітними критеріями їх класифікації, що відображують ті чи ті сторони релігії як процесу. Так, система класифікації може залежати від показників чисельності послідовників певної релігії; від форми поширення релігійного комплексу; основою системи класифікації можуть бути принципи взаємодії між державою та релігією, ступінь рівня організації церковного життя і, зрештою, система класифікації віддзеркалює політеїзм або монотеїзм тощо.
У вітчизняній релігієзнавчій літературі вже звичним стало посилання на класифікаційну схему релігій, яка має географічні ознаки. Наприклад:
^ релігії близького Сходу — іудаїзм, християнство, іслам, зороастризм, язичницькі культи античності;
^ релігії Далекого Сходу — конфуціанство, даосизм, синтоїзм, махаяна, буддизм;
^ релігії Індії — ранній буддизм, індуїзм, джайнізм, сикхізм;
^ племенні культи народів Чорної Африки;
^ релігії Америки — вірування та обряди американських індіанців;
^ релігійні системи Океанії;
^ класичні системи Стародавньої Греції та Риму.
Сьогодні особливо популярними є такі схеми класифікації релігії, які у своїй основі поєднують географічні та етнографічні принципи з урахуванням історичних етапів розвитку релігійних систем. Нижче наведена схема класифікації релігій:
1. Ранні вірування (родоплемінні, первісні). Головними формами первісних вірувань є фетишизм, тотемізм, анімізм, магія, шаманізм, рільничі культи.
2. Етнонаціональні релігії, до яких належать релігії одного етносу, народу, нації, держави, — індуїзм, джайнізм, конфуціанство, даосизм, зороастризм, іудаїзм тощо.
3. Світові релігії, до яких належать буддизм, християнство (православ'я, католицизм, протестантизм) та іслам.
4. Новітні релігійні течії (неокульти), наприклад, Міжнародне товариство свідомості Кришни, Церква Христа, Велике Біле братство, сатанізм, неоязичницькі культи тощо..