- •Тема 5. Розвиток української культури в часи Гетьманщини.
- •1. Козацтво як явище історії та культури.
- •1.1. Зміни у суспільному і духовному житті в Україні (початок хуп ст.)
- •1.2. Суспільно-політичні передумови формування козацтва.
- •1.3. Запорізька Січ як соціокультурний феномен.
- •1.4. Козацтво у культурній розбудові України.
- •1.5. Козацьке Бароко.
- •1.5.1. Козацькі літописи.
- •1. Літопис Самовидця:
- •2. «Сказанія» Григорія Граб'янки:
- •3. Чотиритомний літопис Самійла Величка.
- •1.5.2. "Синопсис, чи коротке зібрання од різних літописців":
- •2. Нові процеси в духовному житті: реформування церкви та освіти, розвиток науки.
- •2.1. Реформування церковного життя.
- •2.1.1. Реформи уніатської церкви.
- •2.1.2. Реформи в українському православ'ї.
- •2.1.3. Характерні риси церковної реформи:
- •2.1.4. Роль Петра могили у відновленні культурних пам'яток Києва.
- •2.2. Реформування освіти.
- •Стан розвитку освіти в Україні епохи Гетьманщини:
- •2.2.1. Особливості організації навчального процесу у Києво-Могилянській колегії:
- •2.2.2. Мовна ситуація в Україні.
- •2.2.3. Діяльність Острозької колегії.
- •2.2.4. Діяльність Києво-Могилянської колегії.
- •2.2.5. Зміни в освітянській сфері у XVIII ст.
- •2.2.6. Книговидавнича справа у хуп-хуш ст.
- •3. Українське бароко як нове світовідчуття і нове мистецтво.
- •3.1. Загальна характеристика європейського бароко як світовідчуття та художнього стилю.
- •3.2. Мистецтво бароко в Україні.
- •3.2.1. Характерні риси українського бароко.
- •3.2.2. Символізм у мистецтві бароко.
- •3.2.3. Розвиток української геральдики в культурі бароко:
- •4. Специфіка національного варіанта бароко в літературі, театрі і музиці.
- •4.1. Література українського бароко.
- •4.1.1. Проза українського бароко.
- •4.1.2. Поезія українського бароко.
- •4.1.3. Фігурні вірші.
- •4.1.5. Перша літературно-поетична дискусія.
- •4.3. Музична творчість доби українського бароко.
- •4.3.1. Характерні особливості розвитку партесного співу.
- •4.3.2. Світська музика доби бароко.
- •4.3.3. Барокова церковна музика.
- •4.4. Філософія доби українського бароко.
2. Нові процеси в духовному житті: реформування церкви та освіти, розвиток науки.
2.1. Реформування церковного життя.
2.1.1. Реформи уніатської церкви.
- першою вдалася до змін, ще наприкінці 10-х років XVII ст. здійснивши реформу чернецтва (вводилося єдине послушництво, однорідність чернечого статуту, обов'язковою ставала філософська і богословська освіта ченців-новачків (новіціїв), бо Василіанський орден, в який об'єдналося оновлене уніатське чернецтво, націлював (подібно до ордену єзуїтів) не на аскетичне самозаглиблення, а на активну освітньо-місіонерську роботу).
2.1.2. Реформи в українському православ'ї.
- були запроваджені обов'язкові літургійні правила;
- подібно до польської, чеської та інших церков, українське православ’я націоналізувалося, що означало вшанування власних святих, піднесення культу регіональних реліквій та ікон, використання місцевого християнського фольклору, що наповнювало живим змістом релігійну свідомість українця;
- освітою молодих ченців опікувалися православні архімандрити, найздібніших посилали на навчання за кордон в різні університети Європи.
2.1.3. Характерні риси церковної реформи:
- напрямки реформування церкви були подібні до європейських;
- відбулося впорядкування церковного життя на засадах більшої демократичності, що вимагало нового покоління церковнослужителів - добре освічених, енергійних та підготовлених до пасторських обов'язків;
- основні теми теологічних дискусій: небезпека польсько-католицької духовної експансії, вплив "латинської злоковарноі мудрості" в освіті, спосіб життя, орієнтований на Європу;
- найактуальніша з дискутованих філософських проблем - співвідношення матеріальних ("земних") і духовних інтересів;
Полемісти-послідовники Івана Вишенського не приймали раціоналістичних ідей нового часу, з недовірою ставилися до змін у дусі Ренесансу на Галичині. Священик Антоній Радивиловський, продовжуючи думку Вишенського про "пожадливості тілесні, котрі воюють за душу", запитує: що більше розпалює свари і сум'яття, як не оці два слова: "моє" і "твоє"? Мислителі цієї когорти вважають, що багатство, гонитва за успіхом спустошують душу. Їхні опоненти прихильно ставляться до європейської моделі цивілізації, що культивує активність і діловитість.
- в Україні (як і в Європі часів Реформації), відбувається уточнення християнських цінностей у православному варіанті;
Щоб спрямувати людські сили на конкретні мирські справи, слід було подолати "візантійські" традиції протиставлення релігійних інтересів "земним", що призводило до зневажливого ставлення до освіти, слави, матеріальних успіхів, прищеплювало відразу до діяльного й енергійного життя.
Духовні цінності стали предметом громадської уваги і критичного осмислення, що спонукало до реформування і православну, і новоутворену уніатську конфесії як захисників певних поглядів та моральних установок.
Лаврська друкарня в 30-70-ті рр. видала ряд книг відповідного змісту:
- "Патерикон" (автор - Сильвестр Косів) – збірка житійних новел про печерських святих;
- "Тератургема" Афанасія Кальнофойського - опис див, пов'язаних із Києво-Печерським монастирем, текст молебню з поминанням святих, що вважалися заступниками українського народу.