
- •Тема 4. Період феодальної роздрібненості.
- •1. Соціально-політична і культурна ситуація в Галичині та на Волині в XII-XIII століттях.
- •1.1. Причини роздрібненості Стародавньої Русі:
- •1.2. Економіко-географічні характеристики Галицько-Волинського князівства.
- •1.3. Соціально-класовий устрій Галицько-Волинського князівства:
- •1.4. Соціально-політична ситуація у Галицько-Волинському князівстві.
- •2. Основні осередки соціального і культурного життя.
- •2.1. Володимир.
- •2.2. Галич.
- •2.3. Холм.
- •2.4. Перемишль.
- •2.5. Роль церкви у культурному житті Галицько-Волинського князівства.
- •3. Освіта і наука, архітектура і мистецтво.
- •3.1. Освіта і наука в Галицько-Волинському князівстві.
- •3.1.1. Вивчення іноземних мов:
- •3.1.2. Вплив церкви на шкільну освіту:
- •3.1.4. Розвиток письменства.
- •3.1.6. Оригінальна художня література.
- •3.2. Архітектура і мистецтво в Галицько-Волинському князівстві.
- •3.2.1. Архітектура в Галицько-Волинському князівстві.
- •3.2.2. Живопис у Галицько-Волинському князівстві.
- •3.2.3. Ювелірне та музичне мистецтво на Галицько-Волинських землях.
- •4. Соціально-політична і культурна ситуація в польсько-литовську добу.
- •4.1. Політичні детермінанти розвитку української культури XIV- XVI ст.
- •4.2. Церковне життя в польсько-литовську добу.
- •1568 Р. - в українських землях розпочав діяльність орден єзуїтів.
- •5. Освіта і книгодрукування в XIV-XVII ст.
- •5.1. Шкільна освіта у польсько-литовський період.
- •5.2. Католицькі освітні школи на українських землях.
- •5.3. Вища освіта в Україні періоду феодальної роздрібненості.
- •5.4. Діяльність українських гуманістів.
- •5.4.1. Наукова діяльність Юрія Дрогобича.
- •5.4.2. Наукова діяльність Павла Процелера.
- •5.4.3. Гуманістичні ідеї Станіслава Оріховського-Роксолана.
- •5.4.4. Іван Туробінський-Рутенець:
- •5.4.5. Григорій Чуй-Русин:
- •5.5. Культурні зміни на межі XVI-XVII ст.
- •5.5.1. Діяльність Острозького культурно-освітнього центру.
- •Діяльність протестантських і католицько-єзуїтських шкіл (кінець XVI - перша половина XVII ст.).
- •5.5.3. Діяльність церковних братств.
- •5.5.3.1. Львівська Успенська братська школа.
- •5.5.3.2. Київська братська школа:
- •5.5.4. Києво-могилянська академія.
- •5.6. Книгодрукування на українських землях.
- •5.6.1. Особливості розвитку книгодрукування в Україні.
- •5.6.1.1. Діяльність Острозької друкарні.
- •5.6.1.2. Діяльність Львівської братської друкарні.
- •5.7. Розвиток української літератури кінця XVI - початку XVII ст.
2. Основні осередки соціального і культурного життя.
Центрами соціального і культурного життя в Галицько-Волинському князівстві були міста, княжі двори і церква. Провідна роль у суспільно-політичному та культурному житті належала стольним містам, серед яких виділяються Володимир, Галич і Холм.
Літопис розповідає, що Данило Галицький заснував понад 70 міст, у яких розвивались різні промисли, процвітали ремесла, торгівля, споруджувались храми, княжі двори тощо.
2.1. Володимир.
- займав чільне місце;
- центром культурного життя тут був княжий двір;
- князь Володимир Васильович був великим любителем письменства і талановитим будівничим, особливу увагу приділяв розвитку освіти культури;
- на княжому дворі був написаний Володимирський "літописець", що ввійшов як складова частина до Галицько-Волинського літопису;
- Володимир був центром рицарської поезії;
У літописі згадуються пісні, присвячені князям Романові і Данилові та іншим вельможам.
- князі сприяли укріпленню і розвитку архітектури міста:
- Мстислав Ізяславич збудував величний собор;
- за часів Данила були розбудовані укріплення міста;
- Володимир Васильович заснував монастир Святих Апостолів і дав йому в користування село Березовичі.
2.2. Галич.
- тут, як засвідчує літопис, жив і творив на початку XIII ст. "премудрий книжник" Тимофій, що прибув з Києва. Він відстоював ідею єдності всіх земель Стародавньої Русі і був непримиренним ворогом угорських загарбників;
- відомі літературні пам'ятки: Галицько-Волинський літопис і Галицьке Євангеліє.
Галицько-Волинський літопис:
- створювався освіченими людьми, які добре знали грецькі і західноєвропейські літературні джерела;
- включає різні історичні повісті, написані в кінці XIII ст.;
- закінчується розповіддю про початок литовського панування в Галицько-Волинських землях.
- всебічного розвитку в Галичі набула архітектура:
1157 р. - було зведено кам'яний князівський палац, Успенський собор;
1200 р. - була побудована церква св. Пантелеймона, яка є зразком архітектурного мистецтва галицької доби:
- церква обнесена земляним внутрішнім чотирикутним валом і зовнішніми укріпленнями;
- побудована в романському стилі невідомим (можливо й іноземним) архітектором (Данило часто запрошував іноземців для забудови і прикрашення галицьких міст);
- проте храм має й риси давніх чернігівських та київських церковних споруд.
Основу церкви становить прямокутник, який у вівтарній частині завершується трьома апсидами - середньою більшою і двома бічними меншими. Усередині церква тринефна, її перекриття тримається на чотирьох монументальних хрестоподібних стовпах, які відокремлюють центральний неф від двох бічних - правого і лівого. Портал центрального входу прикрашають колони, які вгорі закінчуються звитим листовидним ліпленням і різьбленням, що характерно для романського стилю.
2.3. Холм.
- напади татар активізували градобудівництва - так з'явився Холм;
- перша відома споруда - велика розкішна церква Іоанна Златоуста, збудована невідомим архітектором, і міцні оборонні споруди;
- Холм з початку заснування був великим центром архітектури і образотворчого мистецтва.