5.7. Розвиток української літератури кінця XVI - початку XVII ст.

- на цьому процесі своєрідно позначились ідеї Відродження та Реформації;

Це стосується перш за все творчості полемістів, зокрема Христофора Філалета, Стефана Зизанія, Івана Вишенського та ін.

Екуменічний процес, викликаний Берестейською унією, стимулював розвиток полемічної літератури. Письменників та вчених хвилювала доля української культури.

- серед літературних пам'яток тієї доби вирізняються праці Й. Борецького "Протестація", 3. Копистенського "Палінодія", Г. Смотрицького "Ключ царства небесного", М. Смотрицького "Тренос", твір анонімного автора "Пересторога";

- зразком поєднання нового ренесансного світорозуміння й реформаційних ідей з художніми традиціями є твір Касіяна Саковича "Вірші на жалосний погреб Петра Конашевича-Сагайдачного";

- гуманістичне спрямування мають твори К.-Т. Ставровецького "Зерцало богословія" (1618), "Євангеліє Учительское" (1619), "Перло многоцінне" (1646), що утверджують ідею земного буття людини;

- засновники й діячі братського руху (Л. Зизаній, Ю. Рогатинець, К.-Т. Ставровецький), сприяли формуванню в Україні ренесансного індивідуалізму, якому притаманне усвідомлення важливості власної творчості, значення особистого авторства. Це істотна відмінність ренесансної творчості від пізньої середньовічної літератури, що переважно залишалася безіменною.

У кінці XVI - на початку XVII ст. вперше більшість передмов до українських друкованих книг і значна частина творів письменників була підписана авторами.

Характерні риси української літератури, що видавалася в умовах Великого Польсько-Литовського князівства:

- утвердження ідей громадянського гуманізму, спільного блага громади;

- піднесення авторитету рідної мови, виховання молоді на принципах патріотизму.

Яскраво ці мотиви виявлялись в педагогічній і ораторсько-учительній прозі другої половини XVII ст. Освіта, література й видавнича справа в польсько-литовську добу в Україні розвивались на рівні європейського культурного процесу.

Запитання для самоконтролю

1. Дайте характеристику культурної та соціально-політичної ситуації в Галицькій і Волинській землях у XII-XIII століттях.

2. Розкрийте об'єктивні та суб'єктивні причини утворення Галицько-Волинського князівства.

3. Назвіть основні осередки культури в Галицько-Волинському князівстві.

4. Роль стольних міст, церкви і княжого двору в розвитку культури.

5. Освіта в Галицько-Волинському князівстві та її особливості.

6. Розвиток книжної справи в Галицько-Волинському князівстві. Особливості літописної, перекладної та оригінальної літератури.

7. Особливості архітектури, живопису і художніх ремесел у Галицько-Волинському князівстві.

8. Значення культурних зв'язків Галицько-Волинського князівства з іншими землями Стародавньої Русі та західними державами.

9. Специфіка соціально-політичної і культурної ситуації в польсько-литовську добу.

10. Розвиток освіти в польсько-литовську добу.

11. Характерні особливості літературного і видавничого процесу в українських землях за часів феодальної роздрібненості.

Література

1. Українська культура: Лекції /За редакцією Дмитра Антоновича. - К., 1993.

2. Толочко П.П. Древняя Русь: Очерки социально-политической истории. - К., 1987.

3. Грушевсъкий М. Культурно-національний рух на Україні в XVI-XVII віці. - К., 1912.

4. Розвиток народної освіти і педагогічної думки на Україні (X - поч. XX ст.): Нариси. - К., 1991.

5. Нічик В.М., Литвинов В Д., Стратій Я.М. Гуманістичні і реформаційні ідеї на Україні (XVI - поч. XVII ст.). - К., 1990.

6. Ісаєвич Я.Д. Братства та їх роль у розвитку української культури XVI-XVIII ст. - К., 1996.

7. Попович М.В. Нарис історії культури України. - К., 1998. - С. 57-207.