
- •Тема 4. Період феодальної роздрібненості.
- •1. Соціально-політична і культурна ситуація в Галичині та на Волині в XII-XIII століттях.
- •1.1. Причини роздрібненості Стародавньої Русі:
- •1.2. Економіко-географічні характеристики Галицько-Волинського князівства.
- •1.3. Соціально-класовий устрій Галицько-Волинського князівства:
- •1.4. Соціально-політична ситуація у Галицько-Волинському князівстві.
- •2. Основні осередки соціального і культурного життя.
- •2.1. Володимир.
- •2.2. Галич.
- •2.3. Холм.
- •2.4. Перемишль.
- •2.5. Роль церкви у культурному житті Галицько-Волинського князівства.
- •3. Освіта і наука, архітектура і мистецтво.
- •3.1. Освіта і наука в Галицько-Волинському князівстві.
- •3.1.1. Вивчення іноземних мов:
- •3.1.2. Вплив церкви на шкільну освіту:
- •3.1.4. Розвиток письменства.
- •3.1.6. Оригінальна художня література.
- •3.2. Архітектура і мистецтво в Галицько-Волинському князівстві.
- •3.2.1. Архітектура в Галицько-Волинському князівстві.
- •3.2.2. Живопис у Галицько-Волинському князівстві.
- •3.2.3. Ювелірне та музичне мистецтво на Галицько-Волинських землях.
- •4. Соціально-політична і культурна ситуація в польсько-литовську добу.
- •4.1. Політичні детермінанти розвитку української культури XIV- XVI ст.
- •4.2. Церковне життя в польсько-литовську добу.
- •1568 Р. - в українських землях розпочав діяльність орден єзуїтів.
- •5. Освіта і книгодрукування в XIV-XVII ст.
- •5.1. Шкільна освіта у польсько-литовський період.
- •5.2. Католицькі освітні школи на українських землях.
- •5.3. Вища освіта в Україні періоду феодальної роздрібненості.
- •5.4. Діяльність українських гуманістів.
- •5.4.1. Наукова діяльність Юрія Дрогобича.
- •5.4.2. Наукова діяльність Павла Процелера.
- •5.4.3. Гуманістичні ідеї Станіслава Оріховського-Роксолана.
- •5.4.4. Іван Туробінський-Рутенець:
- •5.4.5. Григорій Чуй-Русин:
- •5.5. Культурні зміни на межі XVI-XVII ст.
- •5.5.1. Діяльність Острозького культурно-освітнього центру.
- •Діяльність протестантських і католицько-єзуїтських шкіл (кінець XVI - перша половина XVII ст.).
- •5.5.3. Діяльність церковних братств.
- •5.5.3.1. Львівська Успенська братська школа.
- •5.5.3.2. Київська братська школа:
- •5.5.4. Києво-могилянська академія.
- •5.6. Книгодрукування на українських землях.
- •5.6.1. Особливості розвитку книгодрукування в Україні.
- •5.6.1.1. Діяльність Острозької друкарні.
- •5.6.1.2. Діяльність Львівської братської друкарні.
- •5.7. Розвиток української літератури кінця XVI - початку XVII ст.
5.4.2. Наукова діяльність Павла Процелера.
- славетний український поет-гуманіст, педагог - Павло Процелер (Русин), народився в місті Кросно (нині воєводство Польщі);
Ця територія в ті часи була заселена лемками.
- вчився і викладав у Краківському університеті, мав вчений ступінь магістра, який давав йому право очолювати кафедру римської літератури;
- читав студентам Краківського університету лекції про Овідія, Вергілія, Лукіана та інших поетів, перекладав твори згаданих авторів та писав власні вірші;
- з особливою гордістю підкреслював своє слов'янське походження, взяв собі псевдонім – Русин;
- займався видавничою справою;
Павло Процелер здійснив видання творів хорватсько-угорського письменника Яна Паннонія, брав участь у роботі типографії Швайпольта Фіоля з видавництва кириличним шрифтом перших книг слов'янською мовою. Серед них був часословець для навчання дітей грамоті в Україні, Білорусії та Росії.
Це його безпосередній внесок у розвиток освіти в Україні. Після знищення католицьким духовенством давньоруських книгосховищ у Західній Україні Русин вважав видавництво цих книг найбільшою перемогою у відродженні освіти в Україні.
- вважається першим поетом-гуманістом України, хоча писав латиною;
Парадокс літературного життя того часу полягав у тому, що православне духовенство (немало поетів тих часів були священиками), яке чинило опір католицизму, саме було навчене і навчало своїх вихованців у латиномовному дусі. Латинською мовою написано чи не найкращі твори давньоукраїнської поезії під впливом ідей Відродження, які приходили в українську культуру разом з латиною.
- 1509 р. - видані "Пісні Павла Русина з Кросно" - літературна пам'ятка, в якій сконцентровано всю поетичну спадщину Павла Русина;
Вірші цієї збірки різноманітні за тематикою, але переважають в них ренесансні й гуманістичні мотиви.
5.4.3. Гуманістичні ідеї Станіслава Оріховського-Роксолана.
- початкову освіту здобув у Перемишлі, навчався в Краківському, Віденському, Віттенберзькому, Падуанському, Болонському університетах;
Після сімнадцятирічного перебування за кордоном повернувся на Батьківщину.
- найвизначніші праці: "Про турецьку загрозу слово І та ІІ-ге" (видане у Кракові в 1543 р.), "Про целібат", "Напучення польському королеві Сигізмунду Августу", "Промова на похоронах Сигізмунда І";
- талановитий оратор, публіцист, історик, філософ;
- вважається засновником полемічної літератури;
У полеміці з католицьким теологом Яном Сакраном з Освенціма він став на захист православної віри.
Вчителями Станіслава Оріховського були відомий австрійський гуманіст, професор Віденського університету Александр Брасікан, професор риторики в Падуанському та Римському університетах Амадей, відомий реформатор, основоположник протестантизму Мартін Лютер (до речі, саме в його будинку деякий час проживав український мислитель). С. Оріховський підтримував тісні зв'язки з визначними гуманістами та науково-культурними діячами Західної Європи, серед яких були Ульріх фон Гуттен, Антоні Пассера, художник Альбрехт Дюрер та багато інших.
- центральний принцип гуманізму С. Оріховського - ідея спільного блага, основу якої становлять патріотизм, служіння державі, суспільна активність;
- найбільша роль надається патріотизму, що зводиться до рангу вищої доброчесності.