
- •Тема 7. Особливості розвитку української культури на зламі х1х-хх століть.
- •1. Культура як умова відродження нації в українській естетичній традиції кінця XIX - початку XX ст.
- •1.1. Соціально-історичні умови розвитку української культури кінця XIX - початку XX ст.
- •1.2. Культура як сфера розвитку національної самосвідомості.
- •1.2.1. Теорія українства Микити Шаповалова (м. Сріблянського).
- •1.2.2. Діяльність національних педагогів.
- •1.2.3. Освітянський рух за національну свідомість.
- •1.2.4. Фольклорна хвиля у музичній творчості.
- •1.2.5. Фольклорні мотиви у літературі.
- •1.2.6. Національні мотиви в українському народному живопису.
- •1.2.7. Національні мотиви в архітектурі.
- •1.2.8. Національна ідея як тема художніх творів на зламі XIX-XX ст.
- •1.2.9. Ідея національного відродження у діяльності українського театру.
- •2. Гуманізм українського неоромантизму.
- •2.1. Естетичні засади покоління "молодої України" .
- •Еволюція художньої свідомості на зламі XIX ст.:
- •2.2. Внутрішня конфліктність новітнього типу світовідчуття.
- •2.3. Неоромантизм у літературі.
- •2.3.1. Неоромантизм у творчості Лесі Українки.
- •2.3.2. Неоромантична гуманістична концепція у творчості Ольги Кобилянської.
- •2.3.3. Неоромантична концепція у музичній творчості Миколи Лисенка.
- •2.3.4. Характерні риси неоромантизму в українській музиці.
- •2.3.5. Неоромантична концепція в театральному мистецтві.
- •2.3.6. Неоромантичні тенденції в архітектурі.
- •2.3.6.1. Характерні риси модерну в архітектурі.
- •1. "Будинок з химерами" (по вул. Банківській у Києві):
- •2. Будівля колишнього Київського художньо-промислового й наукового музею (нині - Державний музей українського образотворчого мистецтва):
- •3. Миколаївський костьол:
- •2.3.7. Неоромантизм в українському живописі.
- •2.4. Нові художні форми у неоромантизмі.
- •2.5. Жанрове новаторство неоромантизму.
- •3. Взаємовідносини особистості і світу в українському експресіонізмі.
- •3.1. Характерні риси експресіонізму.
- •4. Український авангард 1900-1910-х рр.
- •4.1. Характерні риси українського авангардизму.
- •4.2. Діяльність клубу «Молода Муза».
- •4.3. Творча спілка «Українська хата».
- •4.4. Роль мистецьких виставок у розвитку авангарду.
- •4.5. Роль української культури у розбудові образотворчого авангарду.
- •4.6. Авангард і традиційне мистецтво.
- •4.7. Творчі пошуки та значення українського образотворчого авангарду.
- •4.7. Національні мотиви в авангардизмі.
- •4.7.1. Супрематизм к. Малевича.
- •4.7.2. Творчість художниці м. Синякової.
- •4.7.4. Творчість художника м. Бойчука.
- •Ідея синтезу мистецтв в авангардизмі.
4.2. Діяльність клубу «Молода Муза».
- створений у 1906 р.;
- до угруповання входили представники художньої інтелігенції галицької України (Б. Лепкий, В. Пачовський, П. Карманський, С. Чарнецький, О. Луцький, В. Бирчак, М. Яцків, О. Турмінський);
- до клубу тяжіло чимало молоді, яка творила в різних галузях мистецтва: композитор С. Людкевич, скульптор М. Паращук, живописець І. Северин, скрипаль і маляр І. Косинин;
- члени клубу прагнули як визволитись як від неоромантичного ілюзіонізму, пантеїзму та гедонізму, так і шукати в мистецтві нових шляхів через включення в русло загальноєвропейського культурного процесу;
- "Молода Муза" була однією з ланок в ланцюгові літературних організацій багатьох країн Європи - "Молода Бельгія", "Молода Німеччина", "Молода Франція", "Молода Польща" та ін., що проголосили своїм гаслом "мистецтво заради мистецтва".
- акцентом їхньої творчості стала неповторна, самоцінна індивідуальність, яка вбирає в себе різні часові й географічні простори, містичним зв'язком з'єднує давнину і сучасність;
- другою особливістю було прагнення збагатити поетичну мову, арсенал засобів художнього зображення, позбутися узвичаєних образів-формул, творчо трансформувати здобутки модерних європейських течій (М. Ільницький).
Екзистенціальним болем й водночас планетарним викликом сповнені вірші Б. Лепкого з їх образом людини-атома, яка немов човен на блакитних хвилях океану Всесвіту ("чимраз до неба ближче, чимраз дальше від землі"), чий голос як крик чайки над морським плесом, чиє майбутнє - невідоме Чорне море.
Дрібну буденщину, що навіює смуток, заради вселенських просторів полишає ліричний герой поета П. Карманського.
Спрагою містичного зв'язку з безкінечним як у просторі, так і в часові Всесвітом сповнені фольклорні образи М. Яцківа (новели "Лісовий дзвін", "Поема долин"), драматичні поеми В. Пачовського ("Сон української ночі").
4.3. Творча спілка «Українська хата».
- заснована 1906 р. при однойменному журналі;
- до спілки входили наддніпрянські письменники (М. Вороний, А. Кримський, М. Філянський, М. Чернявський, X. Алчевська, О. Кандиба, Гр. Чупринка);
Їх творчість означена космічним пориванням, їх поетичний простір утворений настроями злетності, тяжіння до неба, земними виявами реального Космосу - сонцем, грозою, блискавкою тощо, уявленнями про Всесвіт, що руйнується й відроджується (день і ніч, народження і смерть).
- ідеальний герой "хатян" - радикальний індивідуаліст, автономна безмежно сильна особистість (позначились впливи Ніцше);
- їх творчість формувалась в опозиції до ілюзіонізму, дематеріалізації світу, сублімації чуттєвості неоромантичної концепції;
- декларувалась потреба у творенні нових суспільних і національних форм життя.
4.4. Роль мистецьких виставок у розвитку авангарду.
- були осередками авангардних пошуків;
- мали популярність, часто набували епатуючого характеру;
Серед них одеські "Салони" скульптора В. Іздебського, київське "Звено", харківська "Голубая лилия" студії Є. Агафонова, приголомшуючі "Будяк" та "Выкусь".
- сприяли активній європеїзації українського малярства й пластики, формуванню нової художньої свідомості.