- •Тема 3. Культура Київської Русі.
- •1. Особливості світорозуміння людини часів Київської Русі.
- •Характерні риси давньоруської літератури:
- •1.1. Вплив християнства на формування нового типу руської культури. Причини видозміни християнства на Русі:
- •Характерні риси давньоруської культури:
- •1.1.1. Трансформація народних свят у християнстві.
- •1.1.2. Трансформація традиції аніматизму в християнстві.
- •1.1.3. Значення культу Богородиці.
- •1.1.4. Дуалізм світогляду давньоукраїнців.
- •1.2. Характерні риси та значення запровадження християнства в Київській Русі. Характерні риси запровадження християнства:
- •Значення запровадження християнства в Київській Русі:
- •2. Мислителі Київської Русі. Книжна справа.
- •2.1. Бібліотеки та книжна справа Київської Русі.
- •2.2. Література Київської Русі.
- •2.2.1. Основні жанри біблійної літератури Київської Русі.
- •2.2.1.1. Християнська гімнографія.
- •Псалтир.
- •2.2.1.3. Переклади Нового Заповіту (особливо "Четвероєвангелія" та "Апостола"):
- •2.2.1.4. Апокрифи.
- •2.2.1.5. Житійна література:
- •2.2.1.6. Патерики:
- •Перекладна література світського характеру.
- •1. Природничо-наукова література.
- •2.2.3.1. Мислителі Київської Русі.
- •2.2.3.2. Тематичний поділ житійної літератури (XI-XIII ст.):
- •2.2.3.8. Літописання.
- •2.2.3.9. Обласницьке літописання.
- •3. Зародження і розвиток шкільної освіти. Наукові знання.
- •3.2. Особливості поширення освіти на Русі.
- •3.3. Наукові знання у Київській Русі.
- •3.3.1. Характерні риси науки у Київській Русі:
- •3.3.2. Історична наука.
- •3.3.3. Правознавство.
- •3.3.4. Медицина.
- •4. Ткацтво, килимарство та вишивка.
- •4.1. Ткацтво.
- •4.2. Килимарство.
- •4.3. Особливості технологій виробництва тканин.
- •4.4. Вишивка.
- •5. Театральне мистецтво. Музика. Танок.
- •5.1. Театральне мистецтво.
- •Основні форми театрального мистецтва Київської Русі:
- •5.2. Музичне мистецтво.
- •5.2.2. Музика князівських салонів.
- •5.2.3. Церковна музика.
- •5.2.4. Особливості музичного запису княжої доби.
- •5.2.5. Музика дзвонів.
- •5.3. Народний танок.
- •5.3.1. Основні групи народних танців на Русі:
- •Основні фактори формування давньоукраїнської культури:
2.2.1. Основні жанри біблійної літератури Київської Русі.
2.2.1.1. Християнська гімнографія.
Основні види християнської гімнографії:
- канон - найпопулярніший вид християнської гімнографії, що прославляв святих, розповідав про євангельські події і полюбився українцям у перекладах давньоукраїнською мовою;
- кондак - складався з кількох пісень, що розкривали суть християнських свят, проповідували євангельські та житійні легенди;
- ікоси - вид християнської гімнографії; ікоси втричі більші за обсягом від кондаків, вони розповідають про всі обставини християнського свята або життя святого;
- акафісти – поєднання ікосів з кондаками; вміщували переклади церковної лірики у збірках "Міней" та "Тріодей".
Гімнографічна стилістика, запозичена через переклади церковної лірики, помітно вплинула на твори оригінальної літератури Київської Русі. Вітчизняні гімнографи створювали служби на місцевому матеріалі (наприклад, канон Борисові та Глібові тощо).
Псалтир.
- був найулюбленішою перекладною старозаповітною книгою на Русі;
- особливості стилю: тонкий ліризм, палкий пафос, глибока поетичність і яскрава образність;
- виконував функції підручника (багато хто знав його напам'ять), богослужбової книги, книги для домашнього душеспасенного читання, магічної книги, за якою можна було ворожити в скрутну хвилину.
2.2.1.3. Переклади Нового Заповіту (особливо "Четвероєвангелія" та "Апостола"):
- були ще популярнішими. Найдавніші з відомих перекладів Євангелія належать до XI-XII ст. (Архангельське, Галицьке, Мстиславове). Найдавніші ж "Апостоли" датуються 1195 і 1220 рр.
2.2.1.4. Апокрифи.
Апокрифи (від грецького - таємничий, прихований) - твори, що не визнавалися церквою канонічними й заборонялися нею.
Основні теми:
- створення світу;
- життя і пригоди перших людей на Землі;
- злигодні стародавніх народів;
- народження, життя і загибель "сина Божого", діяльність його учнів;
- "кінець світу", "страшний суд" і доля людських душ у пеклі й на небесах.
Це твори християнського фольклору і письменства.
2.2.1.5. Житійна література:
Житійна література (опис чийогось життя, найчастіше святого) - це агіографічна література, яка була прямим продовженням біографічних традицій Біблії.
- основна тема - оспівування і звеличення подвигів найвидатніших християнських святих, змалювання їхнього життя й тих чудес, що їх вони творили з ласки Божої за життя і по смерті;
- цей жанр зародився відразу після виникнення християнства;
- переклади творів житійної літератури на Русі з'явилися відразу після її охрещення;
- були відомі переклади житія Сави Освященного, Антонія Великого, Федора Студита, Андрія Юродивого, Василя Нового, Георгія Побідоносця, Федора Тирона, Іоанна Златоуста, Миколая Мирлійського, Олексія, чоловіка Божого та ін.
2.2.1.6. Патерики:
Патерики (від лат. pater - отець) – різновид перекладів агіографічних оповідань про подвиги пустельників певної території (Палестини, Сирії, Єгипту, Італії або ченців якоїсь певної общини общин, скажімо, Синаю чи Афону).
- укладалися не за календарем, а за топографічним принципом.
Відомі переклади Єгипетського, Єрусалимського, Синайського, Скитського, Римського та інших патериків. Найпопулярнішими з них на Русі в XI ст. були Єгипетський та Синайський патерики.