- •Тема 2. Витоки української культури.
- •Періодизація розвитку української культури.
- •1.1. Українська культура як цілісна система
- •1.2. Етапи розвитку української культури.
- •1.3. Духовні злами в історії української культури.
- •1.4. Сутність української культури.
- •Суспільні функції української мови:
- •2. Джерела вивчення культури стародавніх слов’ян.
- •2.1. Проблема походження слов'ян та їх культури.
- •Концепції походження слов'янства:
- •Внесок мовознавства у вивчення загальнослов’янської мови:
- •3. Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов'ян.
- •3.2.1. Характерні особливості трипільської культури:
- •3.2.2. Географія трипільської культури, її значення, культурні запозичення та впливи.
- •3.2.3. Скіфська культура (VI-II ст. До н. Е.).
- •3.3. Черняхівська культура (II- V ст. Н. Е).
- •4. Релігійні вірування та міфологія східнослов'янських племен.
- •4.1. Анімізм ранніх релігій стародавніх слов'ян.
- •4.2. Основні стадії розвитку ранніх релігійних вірувань стародавніх слов'ян.
- •4.3. Пантеон слов'янських богів.
- •Пантеон слов’янських богів (за літописом Нестора):
- •4.4. Релігійний календар стародавніх слов’ян.
- •Характерні риси релігійних вірувань стародавніх слов'ян:
- •4.5. Міфологія у світогляді стародавніх слов'ян.
- •4.5.1. Рівні слов'янської міфології:
- •1. Вищий рівень слов'янської міфології:
- •3. Нижчий рівень слов'янської міфології:
- •4.5.2. Дерево світу.
- •4.5.3. Проблема творіння в українській міфології.
- •4.5.4. Міфи про яйце-райце.
- •4.5.5. Міфологічний епос слов’ян.
- •4.5.6. Міфи про походження людини.
- •4.5.7. Світорозуміння у слов'янській міфології.
- •4.5.8. Характерні особливості міфології стародавніх слов'ян:
- •1. Персонажі слов'янської міфології є простими, людяними, земними і доступними.
- •2. У слов'янській міфології кожний бог іде до людей і допомагає їм.
- •3. У слов'янській міфології багато богів опікує природу, води, ліси, різні насадження, худобу, сільське господарство.
- •4. Часті святкування на честь богів-покровителів, підпорядковані порам року, сезонним циклам польових робіт.
- •5. Життєрадісність і оптимізм наших предків.
- •4.5.9. Типологія міфів за сюжетними лініями:
3.3. Черняхівська культура (II- V ст. Н. Е).
Є наступним етапом розвитку культури стародавніх слов'ян. Цей період в історії України характеризується вченими як культура антів. Вперше на історичній арені анти з'явилися в період наступу тюрксько-монгольських племен на Європу. Розгромивши готів (375 р.), анти заволоділи Україною і розселилися по всій її етнографічній території в нинішніх кордонах.
Характерні риси черняхівської культури (антів):
- основне заняття – хліборобство;
- соціальна організація - проживання окремими родами, які утворювали "город" для спільного обробітку землі і боротьби з ворогами;
«Город» - територіальне об'єднання, подібне до хуторів чи гірських карпатських сіл XIX ст.
навколо города з’являлись "остроги" - торгові центри, в яких поселялися купці і ремісники, багаті люди.
Етнографічній науці відомо більше двох тисяч таких поселень.
Анти були хоробрими войовничими племенами, вели довгі війни з Візантією, запозичили багато культурних цінностей інших народів.
- громадсько-політичний устрій нагадував демократію грецького типу;
Візантійський історик Прокопій Кесарійський писав, що "слов'янами і антами не править один муж, але здавна живуть вони громадським правлінням, і так усі справи, добрі чи лихі, вирішують спільно".
- племена антів часто не жили в злагоді між собою, але в часи небезпеки вибирали талановитого полководця або князя і тоді авторитет його влади визнавав весь народ;
- мали і розширювали культурні і економічні стосунки з іншими народами, в тому числі і з Візантією.
Деякі вчені, зокрема М. Семчишин, вважають антів безпосередніми предками праукраїнців.
Культуру антів характеризують знахідки в могильниках біля с. Зарубинці, а потім біля с. Черняхів на Київщині.
зарубинецьку і черняхівську культури характеризує керамічне мистецтво. При цьому кераміка зарубинецької культури вироблялася в основному вручну і мала чорний колір, а кераміка черняхівської культури вироблялася з допомогою гончарного кругу і мала сірий колір.
Найбільш цінними, на думку археологів, виявились знахідки біля с. Черняхів, де було розкопано 250 поховань.
- в одних могильниках були поховані спалені покійники за звичаєм стародавніх слов'ян, а в інших - покійника закопували в могилі;
Останній спосіб поховання, на думку деяких істориків, був запозичений у візантійських християн.
Крім того, були знайдені:
- кераміка, глечики, миски, кістяні гребінці, упряж, намиста та інші прикраси;
- обвуглені рештки проса і пшениці, що вказує на досить високий рівень хліборобської культури;
- склади озброєнь, що засвідчує високий рівень військової культури.
У житті антів важливе місце посідало мистецтво:
- одяг чоловіків і жінок прикрашався вишивками, дівчата носили намиста, вінки, орнаментом прикрашувались побутові речі і зброя;
- золоті, срібні та бронзові прикраси інкрустувались самоцвітами (що засвдчують знахідка скарбів в околицях середнього Дніпра, зокрема Мартинівського скарбу).
Розкопки археологами сотень селищ і городищ антської доби засвідчують, що Правобережна Україна від Києва до Карпат була густо заселена праукраїнськими племенами, що мали високий рівень культури. Ця культура формувалась під впливом традицій місцевих народів, особливо тих, що жили в полі грецької культури Причорномор'я, вона мала самобутній характер і стала основою формування культури Київської Русі.