3.2.1. Характерні особливості трипільської культури:

- колективне ведення господарства, основне джерело існування - хліборобство і скотарство з високим рівнем культури, крім того - мисливство і рибальство;

- поселення зводились на відкритих місцях, без оборонних споруд;

Вони мали форму кола, середина залишалась порожньою й використовувалась як загін для худоби. Хати будувались каркасні, до 140 кв.м площею. Стіни розписувались яскравим орнаментом. Житло було поділене на окремі кімнати, які призначались для різних членів родини. Хату опалювали зведеною з глини піччю. У ній могло проживати до 20 осіб, а поселення, за підрахунками етнографів, налічувало понад 500 чоловік.

- суспільний устрій – матріархат;

- трипільці жили великими родами, які очолювались жінками;

- наявні зачатки мистецтва;

Поширене виготовлення керамічних виробів побутового призначення (горшків, мисок, глечиків, декоративної кераміки для прикраси житла) з яскравим декоративним розписом, привабливим естетичним виглядом і високим художнім рівнем виконання.

- досить розвинуті релігійні вірування та поховальні обряди;

В їхніх житлах знайдено жертовники у формі рівнокінечного хреста, розмальованого вохрою і прикрашеного концентричними колами. Він знаходився на підвищенні, а біля нього розташовувались антропоморфні фігурки. Хрестовидні підвищення слугували місцями жертвоприношень богам, яким поклонялись трипільці.

3.2.2. Географія трипільської культури, її значення, культурні запозичення та впливи.

Племена слов'ян заселяли на той час Придніпров'я, особливо густо був заселений правий берег Дніпра, а також Придністров'я, що свідчить про широку географію трипільської культури.

Вторгнення войовничих кочових племен зі Сходу знищило трипільську цивілізацію, загальмувало розвиток її культури. Окремі елементи та пласти культури успадкували інші народи, що проживали в Україні, переосмисливши і розвинувши їх.

Наприклад, культ Родової матері - образ наймудрішої жінки, яка очолювала рід, і культ Рожаниці - богині родючості, а також обряди, пов'язані з поклонінням Місяцю, збереглися в Київській Русі аж до запровадження християнства. У пізніші часи наші далекі предки успадкували започатковані трипільською культурою навики ремісників, технологію будівельників, культуру землеробства, багату космогонічним та міфологічним змістом.

Для розвитку української культури характерний взаємозв'язок з культурами сусідніх етносів, особливо народів Сходу і Заходу. Вже в епоху бронзи (кінець IV - поч. І тис. до н.е.) маси людей були охоплені міграцією, пошуками нових місць поселення. Відбувається активна асиміляція або місцевого населення, або прибульців. У результаті порушується стабільність культурного процесу, виникає неокресленість меж тогочасної культури, з'являються нові елементи культури.

Культурний вплив індоєвропейських народів.

Індоєвропейці, на думку відомого історика О. Пріцака, принесли на територію України важливі культурні елементи:

- в суспільній сфері – патріархат;

- в духовній сфері – культ Сонця, флективну мову (мова, для якої властиве утворення граматичних форм слів шляхом зміни їх закінчень або звуків основи).

Культурний вплив північних етносів ("шнуровиків").

«Шнуровиками» називають племена, які прийшли з півночі, з країн Прибалтики і Центральної Європи. Відбулося змішування двох етносів та їх культур. Цей період дістав назву "пізнє Трипілля".

Характерні зміни культури східних слов'ян "пізнього Трипілля":

- хлібороба замінив вершник, мирного жителя - воїн, вола – кінь;

- поселення виносяться на високі стрімкі берегові масиви, оточуються ровами, селище набуває ознак городища;

- змінюється характер житла;

Зводяться малі будинки або напівземлянки, замість печі використовується відкрите вогнище.

- зміни в системі господарства (виникнення поливного землеробства, поява кочового скотарства, вдосконалення знарядь праці), що призвели до зростання суспільного продукту;

• різке збільшення поголів'я коней, що посилило швидкість пересування і військову мобільність.

• розвиток бронзового лиття;

! З’являється потреба в охороні суспільного багатства.

- основною фігурою тоді стає воїн на коні, головною зброєю - лук і стріли;

- відбувається мілітаризація суспільства;

- деградує мистецтво, зокрема керамічне виробництво (втрачається його технічна й художня досконалість, розписна кераміка зникає, орнамент спрощується).

Все це призвело до занепаду культури східних слов'ян. У той же час, як відзначили деякі західні вчені, трипільська культура збагатила Західну Європу.