- •Тема 2. Витоки української культури.
- •Періодизація розвитку української культури.
- •1.1. Українська культура як цілісна система
- •1.2. Етапи розвитку української культури.
- •1.3. Духовні злами в історії української культури.
- •1.4. Сутність української культури.
- •Суспільні функції української мови:
- •2. Джерела вивчення культури стародавніх слов’ян.
- •2.1. Проблема походження слов'ян та їх культури.
- •Концепції походження слов'янства:
- •Внесок мовознавства у вивчення загальнослов’янської мови:
- •3. Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов'ян.
- •3.2.1. Характерні особливості трипільської культури:
- •3.2.2. Географія трипільської культури, її значення, культурні запозичення та впливи.
- •3.2.3. Скіфська культура (VI-II ст. До н. Е.).
- •3.3. Черняхівська культура (II- V ст. Н. Е).
- •4. Релігійні вірування та міфологія східнослов'янських племен.
- •4.1. Анімізм ранніх релігій стародавніх слов'ян.
- •4.2. Основні стадії розвитку ранніх релігійних вірувань стародавніх слов'ян.
- •4.3. Пантеон слов'янських богів.
- •Пантеон слов’янських богів (за літописом Нестора):
- •4.4. Релігійний календар стародавніх слов’ян.
- •Характерні риси релігійних вірувань стародавніх слов'ян:
- •4.5. Міфологія у світогляді стародавніх слов'ян.
- •4.5.1. Рівні слов'янської міфології:
- •1. Вищий рівень слов'янської міфології:
- •3. Нижчий рівень слов'янської міфології:
- •4.5.2. Дерево світу.
- •4.5.3. Проблема творіння в українській міфології.
- •4.5.4. Міфи про яйце-райце.
- •4.5.5. Міфологічний епос слов’ян.
- •4.5.6. Міфи про походження людини.
- •4.5.7. Світорозуміння у слов'янській міфології.
- •4.5.8. Характерні особливості міфології стародавніх слов'ян:
- •1. Персонажі слов'янської міфології є простими, людяними, земними і доступними.
- •2. У слов'янській міфології кожний бог іде до людей і допомагає їм.
- •3. У слов'янській міфології багато богів опікує природу, води, ліси, різні насадження, худобу, сільське господарство.
- •4. Часті святкування на честь богів-покровителів, підпорядковані порам року, сезонним циклам польових робіт.
- •5. Життєрадісність і оптимізм наших предків.
- •4.5.9. Типологія міфів за сюжетними лініями:
3. Основні етапи розвитку стародавньої культури східних слов'ян.
Предки українців проживали на досить обширній території, яка має давню історію. Стародавні слов'яни мали тісні зв'язки з різними народами стародавнього світу та їх культурами.
Сучасна наука розрізняє такі основні етапи розвитку культури стародавніх слов'ян: мізинський, трипільський і черняхівський.
3.1. Мізинський етап розвитку культури стародавніх слов'ян.
Пізній палеоліт (близько 25 тис. р. до н.е.).
Деякі вчені вважають, що вже в цю епоху на території України існував певний рівень культури, що підтверджують розкопки біля сіл Мізинь (Чернігівська область), Добраничівка (Київська область) та Гінці (Полтавська область).
Характерні риси та артефакти:
- виявлені житла стародавніх мисливців, споруджені з дерева і кісток мамонта, у вигляді наметів;
Людина з печери вийшла жити в наземні будівлі, навчилася споруджувати житло
- знайдено крем'яні знаряддя праці, невеликі статуетки, що відображали образ матері і прикраси з слонової кістки з геометричним орнаментом;
- у той період стародавні слов'яни навчилися добувати вогонь, вміли користуватися ним, виготовляли й вдосконалювали знаряддя праці;
- головним заняттям було полювання;
- з'являються примітивні релігійні вірування (магія, фетишизм, анімізм), формуються елементи первісного мистецтва.
Знахідки культурних пам'яток старокам'яної доби (або так званої мізинської культури) зустрічаються і в інших районах України, зокрема на Київщині, Полтавщині й Тернопільщині. Це засвідчує, що людина епохи палеоліту вже мала певний рівень культури.
Мезоліт (близько 15 тис. р. до н.е.)
Характерні риси та артефакти:
- тодішня людина здатна була вдосконалювати знаряддя праці: з’явились кам'яні сокири, молоти, долота, ножі, було виготовлено лук і стріли;
- було приручено собаку;
- розвивається рибальство;
- житлові споруди з'являються на берегах річок і озер;
- вдосконалюються форми організації первісної племінної спільноти людей, формується матріархат, який стає основою суспільного розвитку;
- виникають більш досконалі релігійні вірування (тотемізм і землеробські культи).
Неоліт (близько 7 тис. років до н. е.)
Характерні риси та артефакти:
- перехід людини від збирання і полювання до хліборобства та скотарства;
- вдосконалення знарядь праці;
- розвиток гончарного мистецтва і ткацтва;
- з’являється елементарна культура обробітку землі і сіяння зерна.
Все це істотно полегшувало життя тодішніх людей.
- значно розвинулось орнаментальне шнурове мистецтво (керамічні вироби прикрашалися прямими лініями у вигляді шнурів, розмальованих білим, чорним і червоним кольорами);
- столовий посуд прикрашався жолобковими рисунками і пишно розмальовувався.
3.2. Трипільська культура (V-III тис. до н.е.).
Вищого рівня розвитку набула в добу неоліту на території сучасної України. Назва походить від села Трипілля біля Києва, де київський археолог В. Хвойка провів свої знамениті розкопки. Розвиток цієї культури тривав понад дві тисячі років і охоплював не лише новокам’яну, але й бронзову та залізну епохи.