4.3. Програма роботи

1.     Вивчення будови нівеліра Н-3 і Н-3К.

2.     Приведення нівеліра в робоче положення.

3.     Знімання відліків за трьома нитками чорного та червоного боків двох рейок і визначення віддалемірних відстаней до рейок, різниці нулів шкал (“п’яток”) рейок та перевищення між точками, в яких розміщені рейки.

 

4.4. Прилади для виконання роботи

Нівелір зі штативом і дві рейки.

 

4.5. Порядок виконання роботи

1.     Вивчення будови нівеліра починають із зовнішнього огляду приладу. Далі вивчають його будову і призначення основних частин приладу. Завершується вивчення кресленням схеми нівеліра, яке супроводжується переліком основних його частин з указанням їх призначення (табл.4.2).

 

Таблиця 4.2 – Основні частини нівеліра Н-3

Назва частини	Призначення
Піднімальний гвинт і т.д.	Служить для приведення осі нівеліра в прямовисне положення за бульбашкою круглого рівня

 

2. Встановлення нівеліра в робоче положення починають з приведення його осі в прямовисне положення. Для цього піднімальними гвинтами, спочатку двома, виводять бульбашку круглого рівня проти третього гвинта, а потім ним виводять її на середину. Чіткого зображення візирної сітки досягають обертанням окуляра зорової труби. Далі зорову трубу наводять на рейку і добиваються чіткого зображення поділки рейки, обертаючи кремальєру фокусуючого пристрою. Наближене наведення на рейку виконується за допомогою мушки на трубі, а точне - навідним гвинтом, при закріпленому затискному гвинті.

3. Відлік з рейки починають вивченням поділок на рейці і продовжують відліком з макету поля зору труби.

В полі зору труби (рис.4.3) видно: вертикальний штрих 1; середній 2, верхній 3 і нижній 4 - горизонтальні штрихи; а також кінці бульбашки циліндричного рівня 5 і рейку з поділками 6.

Рис. 4.3 – Поле зору труби нівеліра Н-3.

 

Перед відліком рейки бульбашку циліндричного рівня приводять на середину за допомогою елеваційного гвинта. При цьому контакти зображення циліндричного рівня утворюють параболу.

Відлік з рейки складається з чотирьох значущих цифр і являє собою відстань від нуля шкали рейки до променя даного штриха візирної сітки в міліметрах. В нашому випадку маємо (рис.26): за верхнім штрихом - 1475, за середнім - 1556, за нижнім - 1537 мм.

Зарисуйте в зошиті відліки, які ви бачите в полі зору вашого нівеліра з одного боку рейки.

За програмою роботи необхідно взяти відліки за трьома штрихами з чорного та червоного боків двох рейок. Відліки записуються в табл.4.3.

 

Таблиця 4.3 – Відліки з чорного та червоного боків рейок

	Рейка І				Рейка ІІ
Штри-	Чорний		Червоний		Чорний		Червоний
хи	Відліки	Різниця відліків	Відліки	Різниця відліків	Відліки	Різниця відліків	Відліки	Різниця відліків
Верх.	(1)1477		(4)6158		(1)1833		(4)6515
		78		79		85		86
Серед.	(2)1555		(5)6237		(2)1918		(5)6601
		78		78		85		85
Нижн.	(3)1633		(6)6315		(3)2003		(6)6686
		=156		=157		=170		=171

 

Віддалемірні відстані вираховують як різниці відліків з нижніх та верхніх штрихів, помножених на коефіцієнт віддалеміра з постійним кутом (К=100).

,

,

,

.

Різницю нулів оцифрування шкал рейки червоного і чорного боків (“п’ятка”) обчислюють як різницю відліків з середніх штрихів:

“п’ятка” Р₁=(5)-(2)=6237-1555=4682,

“п’ятка” Р₂=(5)-(2)=6601-1918=4683.

Перевищення точки 2 над точкою 1, де встановлено відповідно рейки, обчислюють як різницю відліків з середніх штрихів чорних і червоних боків рейок, тобто: