3.4. Маркетинг культури.

У сучасному суспільстві установи соціокультурної сфери займають важливе місце і відображаються у візуальному мистецтві, твори якого зберігаються в музеях, бібліотеках, історичних та археологічних пам'ятках культури.

Актуальність соціокультурної сфери виявляє необхідність використання маркетингових методів. Якщо в недавньому минулому переважали критерії, пов'язані з ідеологічною цінністю культури, то тепер дедалі більше визначаються і виходять на перший план критерії художності, естетичної досконалості, інноваційної спрямованості, народності. Тому установи соціокультурної сфери повинні задовольняти «нові культурні потреби» суспільства, забезпечуючи тим самим соціальний ефект. Таким чином, для просування даної сфери доцільно застосовувати інструменти некомерційного маркетингу.

Некомерційний маркетинг установ соціокультурної сфери спрямований на: залучення людей до певної форми контакту з творами культури; просування продуктів і послуг соціокультурної сфери; задоволення «культурних потреб» всіх членів суспільства; виявлення творчих здібностей і заохочення людей.

Суб'єктами маркетингу в сфері культури виступають державні органи (значна частина фінансування здійснюється з коштів бюджету), а також безпосередньо різноманітні заклади культури (музеї, театри, кінотеатри тощо). Об'єктами – населення, різні його групи.

Функціонування ринкових, маркетингових механізмів у випадку з маркетингом у сфері культури має свою специфіку. Тут залучення ресурсів для відтворення діяльності здійснюється у двох формах: прямій - за рахунок продажу споживачам своїх послуг і товарів і опосередкованої - за рахунок залучення ресурсів ззовні - бюджетних коштів, грантів, благодійних організацій, спонсорський підтримки, приватних пожертвувань. У сфері культури при організації маркетингової діяльності застосовується практично весь комплекс маркетингу: вивчення та сегментування ринку (виділяють в ході маркетингових досліджень потенційний і актуальний ринки, потенційний і реальний попит), використання усіх інструментів і засобів просування (в першу чергу паблік рілейшнз та реклами.

3.5. Благодійний маркетинг.

Найважливішим напрямом концепції та практики некомерційного маркетингу в даний час є благодійний маркетинг. При цьому мова йде про благодійність, спонсорство, фандрейзінге, соціально-етичному маркетингу, соціальної відповідальності бізнесу, соціальної корпоративної відповідальності тощо.

На відповідному «ринку» функціонують:

а) суб'єкти благодійності, благодійники (філантропи, меценати, благодійники);

б) виконавці благодійних робіт;

в) благоотримувачі, тобто ті, хто отримує допомогу

г) держава.

Розглянемо сам процес благодійного маркетингу, який підрозділяється на ряд етапів.

1. Визначення проблем, пов'язаних з необхідністю отримання тими чи іншими верствами населення, установами та особами благодійної допомоги; потреб потенційних благоотримувачів в необхідних матеріальних і фінансових ресурсах.

2. Формування спеціальних програм, пов'язаних з наданням благодійної допомоги, проектів, оскільки благодійність не може здійснюватися безсистемно і повинна переслідувати мети вирішення певних соціальних проблем.

3. Виділення цільових груп благоотримувачів.

4. Здійснення збору коштів для благодійної діяльності. При цьому використовуються найрізноманітніші методи і технології, паралельно формується і зміцнюється імідж організації-фандрейзера, оскільки саме від подібного іміджу багато в чому залежить ефективність збору коштів.

5. Розподіл (на конкурсній або іншій основі – в залежності від запропонованого проекту) фінансової та матеріальної допомоги між благоотримувачі.