3.2. Маркетинг охорони здоров’я та релігійний маркетинг

Виділимо особливості ринку медичних послуг України, що впливають на формування системи маркетингу цієї сфери.

1. Значна їх частина, принаймні, декларативно, надається всім громадянам безкоштовно.

2. Для компенсації вартості подібних послуг в країнах з ринковою економікою створюються спеціальні фонди медичного страхування (в Україні ця практика лише починається, але безумовно отримає розвиток).

3. На відміну від недержавних вузів, комерційні лікувальні установи значно менш поширені.

Маркетинг у сфері охорони здоров'я («медичний» маркетинг) одночасно реалізуються дві групи цілей: некомерційні (статутні), пов'язані з реалізацією соціальної місії організації (в даному випадку - діяльністю щодо поліпшення здоров'я населення тощо), і комерційні (додаткові), необхідні для забезпечення функціонування організації і ведення господарських операцій.

Якщо говорити про діяльність різноманітних сект, які всі інтенсивно поширюють свій вплив, у тому числі в Україні, то це можна вважати незаперечним: використовуючи найрізноманітніші маркетингового технології просування (теле- і радіопрограми, зовнішню рекламу, розповсюдження релігійної літератури та атрибутики тощо) вони все більш активно розширюють ряди своїх прихильників. Досить активно застосовує маркетингові підходи і протестантська церква: наприклад, використання в деяких парафіях у США сучасної музики для залучення молоді.

В якості суб'єктів релігійного маркетингу виступають релігійні організації (церкви, секти) і в певній мірі держава, яка встановлює норми законодавчої діяльності релігійних організацій та регулюють їх роботу.

Об'єктами релігійного маркетингу є в першу чергу віруючі. Однак його вплив поширюється і на невіруючих громадян (з метою їх «залучення»), а також організації, підприємства, комерційні структури з метою залучення спонсорських та благодійних засобів.

Слід відзначити, що рівень одержуваного соціального ефекту в релігійному маркетингу не зіставимо з аналогічним в інших його областях. Тут в якості нього виступає не тільки збільшення числа віруючих, але і просування релігійних ідей, завоювання тієї чи іншої церквою все більшого числа прихильників.

3.3. Екологічний маркетинг

У кінці XIX – початку XX століть, коли бізнес почав вирішувати завдання своєї соціальної відповідальності, просувати серед населення цінності, спрямовані на формування сприятливого відношення до нього зародився екологічний маркетинг, що просував діяльність по збереженню природи, дотримання екологічних норм і вимог щодо розвитку виробництва.

В результаті великомасштабних трансформаційних змін в сучасному суспільстві, пов'язаних з науково-технічним прогресом, перетворенням науки в безпосередню виробничу силу, зріс вплив суспільства на природу і виникла необхідність регулювання подібного впливу.

На думку відомого маркетолога Дж. Блайта, «зелений маркетинг» полягає в конфлікті з традиційним маркетингом, оскільки маркетингове мислення спрямоване на розширення бізнесу фірми і зростання споживання її продуктів, а «зелений маркетинг» спрямований на обмеження зростання і зниження споживання.

В якості суб'єктів екологічного маркетингу виступають: держава в цілому і регіональні органи управління; політичні партії та громадські рухи (зокрема, такі як «Грінпіс»); організації, підприємства і компанії, які здійснюють господарську діяльність.

В якості об'єктів екологічного маркетингу виступає в першу чергу населення, а також споживачі різноманітних товарів та послуг.

Виникає необхідність у створенні економічно обґрунтованої системи ринкового управління та контролю над діяльністю підприємства з точки зору економіки та екології. Саме ця необхідність досягнення рівноваги між економічними інтересами підприємства і еколого-соціальними потребами суспільства призвела до нового підходу до ринкової діяльності – систему екологічного маркетингу. Ще одне визначення: «екологічний маркетинг слід розглядати як зміна у філософії маркетингу, що означає перехід до етичного маркетингу, сумісному зі стійким розвитком»

Виділимо основні напрямки реалізації екологічної маркетингової стратегії в сучасних умовах.

1. Державне та правове регулювання господарської діяльності з точки зору екології.

2. Організація і проведення екологічного моніторингу.

3. Створення ефективної системи контролю якості продукції.

4. Створення дієвої системи екологічного виховання та освіти.

5. Діяльності екологічних громадських організацій та «зелених» політичних партій.

6. Налагодження ефективних маркетингових комунікацій у сфері екології тощо.