
- •1.1. Природа та умови виникнення некомерційного маркетингу
- •1.2. Сутність некомерційного маркетингу та його принципи
- •1.3. Відмінність некомерційного маркетингу від класичного
- •1.4. Роль некомерційного маркетингу у сучасному суспільстві
- •2.1. Принципи типології маркетингу ж.Ж. Ламбена як основа для класифікації некомерційного маркетингу згідно суб’єктам
- •2.2. Основні типи некомерційного маркетингу
- •3.1. Маркетинг освіти, науки та спорту
- •3.2. Маркетинг охорони здоров’я та релігійний маркетинг
- •3.3. Екологічний маркетинг
- •3.4. Маркетинг культури.
- •3.5. Благодійний маркетинг.
- •3.6. Маркетинг ідей та соціальних програм.
- •4.1. Ринок некомерційних продуктів та його елементи
- •4.2. Комплекс некомерційного маркетингу
- •4.3. Місце та роль некомерційного маркетингу у некомерційній діяльності
- •4.4. Формування попиту на некомерційні продукти
- •5.1. Особливості сегментування та позиціонування некомерційних товарів (послуг)
- •5.2. Соціальне маркетингове середовище
- •5.3. Суб’єкти та об’єкти некомерційного маркетингу
- •6.1. Побудова системи некомерційного маркетингу
- •6.2. Управління системою некомерційного маркетингу
- •6.3. Маркетингове управління некомерційних суб’єктів та концепції управління ними
- •1 Етап
- •2 Етап
- •3 Етап
- •Некомерційна реклама: сутність та особливості
- •7.2. Види некомерційної реклами
- •7.3. Сутність основних прийомів у некомерційній рекламі
- •7.4. Тенденції розвитку соціальної реклами в Україні
- •8.1. Аналіз некомерційного сектору
- •8.2. Специфіка pr-деятельноcті в некомерційному маркетингу
- •9.1. Розвиток некомерційного маркетингу у світі
- •9.2. Застосування некомерційного маркетингу в Україні
- •9.3. Стилі соціальних кампаній в Україні
- •Література
- •Термінологічний словник
3.1. Маркетинг освіти, науки та спорту
Система освіти та науки одна з перших зреагувала на розвиток ринкових відносин. Стихійно, а потім цілеспрямовано почали застосовуватися на ринку освітніх послуг маркетингові підходи. Сьогодні можна говорити про те, що практично в чому склалася і використовується досить цілісна концепція маркетингу освітніх послуг. В якості їх «продавців» виступають вузи, в тому числі і недержавні; потенційних споживачів - випускники шкіл та їхні батьки; як піару та реклами - активна і всебічна діяльність вузів по залученню в них абітурієнтів. Активно використовуються в цій діяльності маркетингові та соціологічні дослідження; в ряді вузів уже створені спеціальні маркетингові підрозділи, що займаються як активним залученням абітурієнтів до ВНЗ, так і «просуванням» підготовлених фахівців на робочі місця (наприклад, центри кар'єри тощо).
Освітній маркетинг – це концепція регулювання ринку освітніх послуг, взаємин між виробниками і споживачами таких послуг, а також державою, що регулює умови діяльності вузів, і галузями народного господарства (організаціями, підприємствами, компаніями), споживачами послуг системи вищої освіти, засновані на вивченні попиту на відповідні послуги і його ефективного задоволення в інтересах молоді, галузей народного господарства, держави в цілому.
Застосування некомерційного маркетингу в сфері освіти потребує вирішенню таких задач.
1. Сформувати концепцію (комплекс базових принципів та методів) маркетингу в сфері освіти, з урахуванням особливостей цієї сфери.
2. Розробити механізми формування маркетингових стратегій для освітніх установ.
3. Сформувати комплекс інструментів маркетингових досліджень у сфері освіти, що дозволить досліджувати ринок освіти по 4Р, тобто аналізувати і формувати попит та пропозицію, враховуючи специфіку послуг освіти, цінову політику, комунікації та просування послуг освіти
4. Забезпечити населення необхідною інформацією про освітні установи і послуги, що вони надають, розкрити переваги кожного закладу.
5. Виявити основні напрями з організації та управління маркетинговою діяльність в освітніх установах з урахування сучасної ситуації в сфері освіти та можливостей допомоги з боку держави й суспільних організацій.
Практичне освоєння та застосування некомерційного маркетингу освітніми установами передбачає підготовку організаторських та науково-педагогічних кадрів сфери освіти, здатних діяти з урахування принципів некомерційного маркетингу. Тільки тоді некомерційний маркетинг зможе стати не тільки гарантією розвитку самого освітнього закладу на хвилі попиту, а й засобом розвитку попиту на освіту.
В даний час у сфері, пов'язаній з фізичною культурою і спортом, активно розвиваються практично дві маркетингові концепції: а) маркетинг спортивно-оздоровчих послуг та б) спортивний маркетинг, пов'язаний з організацією спортивних змагань (як правило, в рамках спорту вищих досягнень) , спортивних товарів, спонсорства тощо.
Що стосується першого з них, то він пов'язаний з просуванням відповідних послуг на ринку охорони здоров'я, фізичної культури і соціального забезпечення. Тут, фізкультура і спорт функціонують в режимі ринку як сфера послуг, основним продуктом якої (провідним об'єктом маркетингу) є фізкультурно-спортивні послуги - організовані форми занять фізичними вправами і видами спорту з різними цілями, а також діяльність їх забезпечує, в тому числі спортивні споруди, ремонт і прокат спортивного устаткування тощо.
В якості основних напрямків спортивного маркетингу виступають: безпосередньо маркетинг спортивних змагань; маркетинг фізкультурно-оздоровчих послуг; маркетинг організації спортивних видовищ; спонсорство і добродійність у сфері спорту; маркетинг спортивних товарів (у тому числі не тільки предметів екіпіровки спортсменів, але і всіляких товарів, брелоків, фірмового одягу і т.п. для вболівальників); піарівська і рекламна діяльність тощо.
Суб'єктами спортивного маркетингу в ринкових умовах виступають, з одного боку, державні органи та спортивні організації (Олімпійський комітет, міжнародні федерації), з іншого - професійні клуби та спортивні організації любительського плану, що діють в структурі спорту вищих досягнень. Основним об'єктом спортивного маркетингу виступають спортсмен і глядач, тобто той, хто відвідує спортивні заходи і платить за присутність на них гроші. Однак, не тільки глядач. Специфіка спортивного маркетингу така, що тут величезну роль відіграють такі «гравці», як спонсори, засоби масової інформації, піарівські та рекламні організації.