- •1.1. Природа та умови виникнення некомерційного маркетингу
- •1.2. Сутність некомерційного маркетингу та його принципи
- •1.3. Відмінність некомерційного маркетингу від класичного
- •1.4. Роль некомерційного маркетингу у сучасному суспільстві
- •2.1. Принципи типології маркетингу ж.Ж. Ламбена як основа для класифікації некомерційного маркетингу згідно суб’єктам
- •2.2. Основні типи некомерційного маркетингу
- •3.1. Маркетинг освіти, науки та спорту
- •3.2. Маркетинг охорони здоров’я та релігійний маркетинг
- •3.3. Екологічний маркетинг
- •3.4. Маркетинг культури.
- •3.5. Благодійний маркетинг.
- •3.6. Маркетинг ідей та соціальних програм.
- •4.1. Ринок некомерційних продуктів та його елементи
- •4.2. Комплекс некомерційного маркетингу
- •4.3. Місце та роль некомерційного маркетингу у некомерційній діяльності
- •4.4. Формування попиту на некомерційні продукти
- •5.1. Особливості сегментування та позиціонування некомерційних товарів (послуг)
- •5.2. Соціальне маркетингове середовище
- •5.3. Суб’єкти та об’єкти некомерційного маркетингу
- •6.1. Побудова системи некомерційного маркетингу
- •6.2. Управління системою некомерційного маркетингу
- •6.3. Маркетингове управління некомерційних суб’єктів та концепції управління ними
- •1 Етап
- •2 Етап
- •3 Етап
- •Некомерційна реклама: сутність та особливості
- •7.2. Види некомерційної реклами
- •7.3. Сутність основних прийомів у некомерційній рекламі
- •7.4. Тенденції розвитку соціальної реклами в Україні
- •8.1. Аналіз некомерційного сектору
- •8.2. Специфіка pr-деятельноcті в некомерційному маркетингу
- •9.1. Розвиток некомерційного маркетингу у світі
- •9.2. Застосування некомерційного маркетингу в Україні
- •9.3. Стилі соціальних кампаній в Україні
- •Література
- •Термінологічний словник
5.2. Соціальне маркетингове середовище
Соціальне маркетингове середовище – це сукупність різних факторів (економічних, соціальних, політико-правових, технологічних, природних та інших) і інститутів, що діють за межами конкретного суб'єкта соціальної діяльності і впливають на його можливість ефективно працювати на соціальному ринку, встановлюючи з іншими соціальними суб'єктами і об'єктами відносини успішного співробітництва або ефективної конкуренції.
Виділяють три ключових рівня соціального маркетингового середовища:
1 Соціальне мікросередовище маркетингу.
2. Соціальне мідісередовище маркетингу.
3. Соціальне макросередовище маркетингу.
Мікросередовище підрозділяється на внутрішнє (керівництво організації, що здійснює соціальні проекти, систему управління, структурні підрозділи організації, інформаційну систему, внутрішньо корпоративну культуру) і зовнішнє (споживачі, конкуренти, благодійники, спонсори та деякі інші суб'єкти маркетингового процесу).
Мідісередовище некомерційного маркетингу – це різні групи суспільності, які якимось чином пов'язані з проведеними соціальними програмами або виявляють до них інтерес, а також можуть вплинути на успішність здійснюваних кампаній.
Також до мідісередовища можна віднести:
– ЗМІ, співробітники яких виступають в якості ключових персон у процесі «просування» різних соціальних програм і проектів;
– різноманітні громадські організації та фонди, що надають безпосередню підтримку заходам соціального маркетингу; як творчу, креативну, так і матеріальну;
– державні органи;
– місцеву громадськість, що бере активну участь у соціальних заходах або перешкоджає їх проведенню;
– групи громадянської дії – активісти екологічних рухів, споживчих товариств, рухів за здоровий спосіб життя;
– лідери думок (відомі артисти, спортсмени, політики), які є авторитетними для клієнтів соціального маркетингу, різних груп населення, виступають найважливішим елементом маркетингового середовища, сприяють просуванню різноманітних соціальних ідей;
– піарівські та рекламні структури.
Макросередовище некомерційного маркетингу – сукупність факторів найбільш широкого плану, порядку, які побічно, опосередковано впливають на організацію соціальних процесів, реалізацію соціальних програм у процесі здійснення некомерційного маркетингу.
До соціального макросередовища відносяться:
1. Соціально-демографічні фактори макросередовища: територіальне розміщення і густота населення; рівні народжуваності, смертності, захворюваності; статевовікова структура населення; кількість шлюбів і розлучень; рівень міграції населення.
2. Природно-кліматичні та екологічні фактори – кліматичні умови регіонів; рівні забруднення навколишнього середовища; проблеми розселення та урбанізації та деякі інші.
3. Соціально-економічні фактори: загальний рівень розвитку економіки країни і регіону; розміщення та концентрація виробництва; купівельна спроможність населення; рівні зайнятості та безробіття; забезпечення житлових та комунальних зручностей; образ і рівень життя населення країни або регіону.
4. Політико-правові фактори: політичний устрій та специфіка політичного режиму; рівень розвитку демократії; розподіл сфер впливу еліт і кланів; стан законодавства і рівень його реалізації; рівень розвитку корупції; характер політичної боротьби; вплив громадськості, суспільної думки на прийняті рішення.
5. Соціокультурні та релігійні фактори: переважні форми культури, культурної і моральної свідомості; основні цінності населення країни, регіону; сім'я, справедливість, демократія, гроші, здоров'я, освіта, стабільність; релігійність і рівень її розвитку; вільний час, переважні форми його проведення; субкультури і культури.
