Опис установки

Схему установки показано на рис.15.3. На масивній основі 1 встановлено трубчатий корпус 2, що забезпечує безпечність процесу подрібнення і пластини 3, для підтримування вантажу 4. На основу укладається матеріал 6, що необхідно подрібнити. Коли з- під вантажу 4 вилучаються пластини 3, він падає і подрібнює матеріал. Огорожа 5 не дає змоги частинкам матеріалу розсипатися.

Рис. 15.3. Схема лабораторної

установки

Методика проведення роботи

Прилади, обладнання, матеріали та хімічні реактиви:

1. Лабораторна установка з вантажем

2. Набір сит УК СЛ 200

3. Ваги лабораторні

4. Щтангельциркуль

5. Лінійка

6. Мірний циліндр

4. Матеріал для подрібнення: - цукор рафінад, ρ = 1600 кг/м³

- гречка зерниста;

- пшениця зерна;

- овес зерна;

- ячмінь зерна, ρ = 1350 кг/м³

- крейда кускова, ρ = 2200 кг/м³

- бентоніт, ρ = 2250 кг/м³

Хід роботи

1. Матеріал підготовлений для подрібнення зважуємо і обміряємо за допомогою штангельциркуля, лінійки або мірного циліндру, для отримання даних для розрахунку площі його вільної поверхні.

2. Матеріал укладаємо на основу установки 1 (Рис. 15.3).

3. Встановлюємо на основу трубчатий корпус 2 і огорожу 5, так, щоб матеріал для подрібнення розмістився в центрі.

4. Вантаж 4 розміщаємо на пластинки 3. Масу вантажу попередньо зважуємо.

5. Пластинки 3 розсуваємо так, щоб вантаж, що падає подрібнював

матеріал. Цю операцію повторюємо до одержання бажаного ступеню подрібнення. Кількість повторів фіксуємо.

6. Подрібнений матеріал збираємо і робимо ситовий аналіз. Визначаємо масу кожної фракції. Результати записуємо у таблицю.

Таблиця

Номер сита або фракції	Розмір сита, мм	Маса сходу G, кг	mi, α %	dсер, мм	Схід, кг/%	Прохід, кг/%
1	5,0	0,10	10	5,5	0,1/10	0,9/90
2	4,0	0,20	20	4,5	0,3/30	0,7/70
3	3,0	0,30	30	3,5	0,6/60	0,4/40
4	2,0	0,20	30	2,5	0,8/80	0,2/20
5	1,0	0,13	13	1,5	0,93/93	0,07/7
6	0,5	0,05	5	0,75	0,98/98	0,02/2
7	0,0	0,02	2	0,375	1/100	0/0

Опрацювання результатів

1. Розраховуємо середній розмір d_{i сер} частинок кожної фракції (сходу). Для першої фракції, тобто сходу першого ( з максимальними отворами) сита, d_{i сер} можна взяти таким, як розмір цього сита, або більшим на половину різниці між верхнім і нижче розміщеним ситами. Значення d_{i сер} записуємо в таблицю.

2. Будуємо диференціальну криву (див. рис. 15.1).

3. Розраховуємо кількості сходу і проходу по ситах і записуємо їх у таблицю(стовпці 6 і 7).

4. Будуємо інтегральні криві (див. рис. 15.2).

5. Розраховуємо R, % і d _сер.зв.

6. Визначаємо загальну площу матеріалу до подрібнення S_П в залежності від форми матеріалу, що іде на подрібнення.

Визначаємо площу поверхні частинок після подрібнення S_К з використанням рівняння (15.6), площу поверхні частинок кожної фракції S_i за рівнянням (15. 11).

Визначаємо додаткову площу поверхні, що утворилась ΔS - за рівнянням (15. 5).

7. Розраховуємо витрати енергії А на подрібнення. Для установки, яку показано на рис. 15. 3, ці витрати визначаємо за рівнянням

А = Рg На, (15.12)

де Р – маса вантажу 4 на рис. 15.3, кг; g- прискорення вільного падіння, м/с²; Н – відстань між вантажем у верхньому положенні та матеріалом, що подрібнюється, м; а – кількість повторень операцій подрібнення.

8. Розраховуємо питомі витрати енергії на подрібнення даного матеріалу N_пит за рівнянням (15.4).

Приклад розрахунку m_i, d_сер, сходу і проходу наведено в таблиці. Криві 16.1 і 16.2 побудовано за даними таблиці.

Таблиця

Номер сита або фракції	Розмір сита, мм	Маса сходу G, кг	mi, α %	dсер, мм	Схід, кг/%	Прохід, кг/%