Опис установки
Схему установки показано на рис.15.3. На масивній основі 1 встановлено трубчатий корпус 2, що забезпечує безпечність процесу подрібнення і пластини 3, для підтримування вантажу 4. На основу укладається матеріал 6, що необхідно подрібнити. Коли з- під вантажу 4 вилучаються пластини 3, він падає і подрібнює матеріал. Огорожа 5 не дає змоги частинкам матеріалу розсипатися.
Рис. 15.3. Схема лабораторної
установки
Методика проведення роботи
Прилади, обладнання, матеріали та хімічні реактиви:
1. Лабораторна установка з вантажем
2. Набір сит УК СЛ 200
3. Ваги лабораторні
4. Щтангельциркуль
5. Лінійка
6. Мірний циліндр
4. Матеріал для подрібнення: - цукор рафінад, ρ = 1600 кг/м3
- гречка зерниста;
- пшениця зерна;
- овес зерна;
- ячмінь зерна, ρ = 1350 кг/м3
- крейда кускова, ρ = 2200 кг/м3
- бентоніт, ρ = 2250 кг/м3
Хід роботи
1. Матеріал підготовлений для подрібнення зважуємо і обміряємо за допомогою штангельциркуля, лінійки або мірного циліндру, для отримання даних для розрахунку площі його вільної поверхні.
2. Матеріал укладаємо на основу установки 1 (Рис. 15.3).
3. Встановлюємо на основу трубчатий корпус 2 і огорожу 5, так, щоб матеріал для подрібнення розмістився в центрі.
4. Вантаж 4 розміщаємо на пластинки 3. Масу вантажу попередньо зважуємо.
5. Пластинки 3 розсуваємо так, щоб вантаж, що падає подрібнював
матеріал. Цю операцію повторюємо до одержання бажаного ступеню подрібнення. Кількість повторів фіксуємо.
6. Подрібнений матеріал збираємо і робимо ситовий аналіз. Визначаємо масу кожної фракції. Результати записуємо у таблицю.
Таблиця
Номер сита або фракції |
Розмір сита, мм |
Маса сходу G, кг |
mi, α % |
dсер, мм |
Схід, кг/% |
Прохід, кг/% |
1 |
5,0 |
0,10 |
10 |
5,5 |
0,1/10 |
0,9/90 |
2 |
4,0 |
0,20 |
20 |
4,5 |
0,3/30 |
0,7/70 |
3 |
3,0 |
0,30 |
30 |
3,5 |
0,6/60 |
0,4/40 |
4 |
2,0 |
0,20 |
30 |
2,5 |
0,8/80 |
0,2/20 |
5 |
1,0 |
0,13 |
13 |
1,5 |
0,93/93 |
0,07/7 |
6 |
0,5 |
0,05 |
5 |
0,75 |
0,98/98 |
0,02/2 |
7 |
0,0 |
0,02 |
2 |
0,375 |
1/100 |
0/0 |
Опрацювання результатів
1. Розраховуємо середній розмір di сер частинок кожної фракції (сходу). Для першої фракції, тобто сходу першого ( з максимальними отворами) сита, di сер можна взяти таким, як розмір цього сита, або більшим на половину різниці між верхнім і нижче розміщеним ситами. Значення di сер записуємо в таблицю.
2. Будуємо диференціальну криву (див. рис. 15.1).
3. Розраховуємо кількості сходу і проходу по ситах і записуємо їх у таблицю(стовпці 6 і 7).
4. Будуємо інтегральні криві (див. рис. 15.2).
5. Розраховуємо R, % і d сер.зв.
6. Визначаємо загальну площу матеріалу до подрібнення SП в залежності від форми матеріалу, що іде на подрібнення.
Визначаємо площу поверхні частинок після подрібнення SК з використанням рівняння (15.6), площу поверхні частинок кожної фракції Si за рівнянням (15. 11).
Визначаємо додаткову площу поверхні, що утворилась ΔS - за рівнянням (15. 5).
7. Розраховуємо витрати енергії А на подрібнення. Для установки, яку показано на рис. 15. 3, ці витрати визначаємо за рівнянням
А = Рg На, (15.12)
де Р – маса вантажу 4 на рис. 15.3, кг; g- прискорення вільного падіння, м/с2; Н – відстань між вантажем у верхньому положенні та матеріалом, що подрібнюється, м; а – кількість повторень операцій подрібнення.
8. Розраховуємо питомі витрати енергії на подрібнення даного матеріалу Nпит за рівнянням (15.4).
Приклад розрахунку mi, dсер, сходу і проходу наведено в таблиці. Криві 16.1 і 16.2 побудовано за даними таблиці.
Таблиця
Номер сита або фракції |
Розмір сита, мм |
Маса сходу G, кг |
mi, α % |
dсер, мм |
Схід, кг/% |
Прохід, кг/%
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
